13 Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу?
14 Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому?
15 Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано.
16 Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі.
17 Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь.
18 Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю.
19 Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились.
20 Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти.
21 Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся.
22 Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю.
23 Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб,
24 і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин.
25 Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин.
26 Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде.
27 Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої.
28 Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє.
29 Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє.
30 Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї.
31 Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені.
32 Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились.
33 Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте.
34 Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
1-е до коринтян 11
1 Про духовне ж, браттє, не хочу, щоб ви не знали.
2 Ви знаєте, що як були ви поганами, то до ідолів безголосих воджено вас, мов ведених.
3 Тим кажу вам, що нїхто, Духом Божим глаголючи, не проклинає Ісуса, і нїхто не може назвати Господа Ісуса, як тільки Духом сьвятим.
4 Між даруваннями є ріжниця, Дух же той самий.
5 І ріжниця між служеннями, а той самий Господь.
6 І ріжниця між роботами, один же Бог, що робить усе у всїх.
7 Кожному ж даєть ся явленнє Духа на користь.
8 Тому бо Духом даєть ся слово премудрости, другому слово знання тим же Духом;
9 иншому ж віра тим же Духом; иншому ж дарування сцїлення тим же Духом;
10 иншому ж робленнє чудес; иншому ж пророкуваннє; иншому розпізнаваннє духів; иншому ж усякі мови; иншому виклади мов (язиків).
11 Все ж се дїйствує один і той же Дух, удїляючи кожному, яко ж хоче.
12 Як бо тїло одно, а членів має багато, всї ж члени одного тїла, хоч багато їх, а одно тїло, так і Христос.
13 Бо одним Духом усї ми в одно тїло хрестились, чи то Жиди, чи Греки, чи невільники, чи вільні, і всї одним Духом напоєнї.
14 Бо тїло не єсть один член, а многі.
15 Коли скаже нога: я не рука, от же я не від тїла, то хиба через се не єсть від тїла?
16 І коли скаже ухо: я не око, то ж я не від тїла, то хиба через те не єсть від тїла?
17 Коли б усе тїло (було) око, де ж (був би) слух? Коли б усе слух, де понюх?
18 Та Бог розложив члени кожного по одному з них в тїлї, яко ж схотїв.
19 Коли ж би все (було) один член, то де (було б) тїло?
20 Тепер же багато членів, а тїло одно.
21 Не може ж око сказати руцї: Не треба менї тебе; або знов голова ногам: Не треба менї вас.
22 Нї, которі члени тїла здають ся слабшими, ті тим більше потрібні;
23 і которі здають ся нам неповажнїщими в тїлї, тим більше чести додаємо, і менше чесні наші (члени) більшу окрасу приймають.
24 Звичайним бо нашим того не треба. Та Бог зложив тїло, давши більшу честь послїднїйшому,
25 щоб не було роздїлення в тїлї, а щоб члени однаково один про одного дбали.
26 І коли терпить один член, терплять з ним усї члени; а коли славить ся один член, радують ся з ним усї члени.
27 Ви ж тїло Христове і члени від части (з особна).
28 І инших поставив Бог у церкві найперш апостолів, вдруге пророків, втретє учителїв, потім сили, а там даровання, сцїлення, помагання, порядкуnt sання, всякі мови.
29 Хиба всї апостоли? хиба всї пророки? хиба всї учителї? хиба всї сили?