40 Як наємник, як комірник мусить він бути при тобі; до ювілейного року робити ме в тебе.
41 І вийде на волю від тебе й дїти його, та й вернеться до родини своєї, і до батьківщини своєї вернеться.
42 Вони бо слуги мої, що вивів я із Египецької землї; неможна продавати їх, як продають невільників.
43 Не панувати меш над ними жорстоко, і мусиш боятись Бога твого.
44 Що ж до раба твого і до рабинї твоєї, що буде в тебе; нехай будуть із народів, що кругом вас; від них будете купувати рабів і рабинь.
45 Так само й з дїтей комірників, що пробувають у вас, можна вам купувати із їх родини, що при вас, котру породили вони в землї вашій; і будуть вони вам у власність,
46 І зоставляти мете їх дїтям вашим після вас, щоб мали їх як власність. Ті служити муть на віки; над братами ж вашими, синами Ізрайлевими, не панувати мете жорстоко один над другим.
47 І коли руки чуженицї або комірника твого придбають яке добро, а брат твій з'убожіє при йому та й продасться чужому або комірникові твому, чи кому з родини чуженицї,
48 Так послї того, як він продався, мати ме право викупу свого; одному з братів його можна викупити його.
49 Або син дядька його викупить його, або хто з найблизшої родини його нехай викупить його; або коли руками що заробить, сам нехай викупиться.
50 І полїчиться він з тим, хто купив його, від року продажі до року ювілейного, а цїна, за котру продався, буде відповідна лїчбі років; як наємник полїчить він йому днї свої.
51 Коли ще багацько років, то мусить вернути відповідний викуп свій із грошей, що за них куплено його;
52 Коли ж мало зостанеться років до року ювілейного, так нехай розлїчиться з ним: відповідно до років своїх верне викуп свій.
53 Як наємник буде він із року в рік при йому; не панувати ме він над ним жорстоко перед очима твоїми.
54 І коли не викупиться таким робом, так вийде на волю в роцї ювілейному, сам і дїти його з ним.
55 Бо мої раби сини Ізрайлеві, вони мої раби, що я вивів їх із Египецької землї. Я Господь, Бог ваш.
Левит 26
1 Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш.
2 Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь.
3 Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти,
4 То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої.
5 І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій.
6 І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій.
7 І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами.
8 І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами.
9 І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами.
10 І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим.
11 І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя;
12 І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом.
13 Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись.
14 Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх,
15 І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душама ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій;
16 Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його.
17 І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами.
18 Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші.
19 І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь.
20 І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого.
21 А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші.
22 І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші.