«Як далеко ти збирався дістатися, Ваша Честь?»
Гумовий джгут змушує втрачати чутливість усе, що знаходиться нижче нього.
«Чого ти збираєшся досягти в політиці, якщо твої виборці знатимуть, що в тебе нема яєць?»
На той час Його Честь втратив усі відчуття.
Чуваче, яйця в нього крижані.
Якщо бодай один бійцівський клуб закриють, ми відішлемо твої яйця на Схід і Захід. Одне — в «New York Times», інше — в «Los Angeles Times». По одному туди й туди. Як і належить робити з прес-релізами.
Космічна мавпочка прибирає кляп з його рота, і комісар каже: «Ні».
А Тайлер відповідає: «Нам нема чого втрачати, окрім бійцівського клубу».
А в комісара, у нього було все.
Усе, що в нас лишилося, — лайно і сміття цього світу.
Тайлер хитнув космічній мавпочці з ножем межи комісарових ніг.
Сказав: «Уяви собі — решту життя теліпатися з порожньою мошонкою».
Комісар сказав: ні.
І не треба.
Зупиніться.
Будь ласка.
Ох.
Боже.
Допоможи.
Мені.
Допоможи.
Ні.
Зупини.
Їх.
Космічна мавпочка поводить ножем і перерізає гумовий джгут.
Шість хвилин, і все зроблено.
«Запам’ятай це, — каже Тайлер. — Ти залежиш від людей, яким ти намагаєшся перейти дорогу. Ми ті, хто пере твою білизну, готує твою їжу й подає тобі вечерю. Ми заправляємо твою постіль. Ми охороняємо тебе, доки ти спиш. Ми керуємо машинами швидкої допомоги. Ми з’єднуємо твої дзвінки. Ми кухарі й таксисти, і ми знаємо про тебе все. Ми обробляємо твої страхові запити і виплати по кредитній картці. Ми контролюємо все твоє життя».
«Ми — середні сини історії, виплекані телебаченням з вірою в те, що коли-небудь станемо мільйонерами, кінозірками та рок-ідолами, проте ми ними не стали. І ми щойно це зрозуміли, — каже Тайлер, — не жартуй з нами, потворо».
Космічна мавпочка знову притисла ганчірку з ефіром до схлипуючого комісара, доки він не відключився.
Інший загін одягнув його і повернув із псом додому. Після того він мав зберегти секрет. І ми більше не чекали на облави бійцівських клубів.
Його Високоповажна Честь повернувся додому нажаханим, проте недоторканим.
«Кожного разу, коли ми виконуємо ці домашні завдання, — каже Тайлер, — люди з бійцівського клубу, яким нема чого втрачати, усе більше залучаються до проекту “Каліцтво”».
Тайлер на колінах біля мого ліжка каже: «Закрий очі і дай мені свою руку».
Я закриваю очі, і Тайлер бере мою руку. Відчуваю губи Тайлера на місці його цілунку.
«Я сказав, що, коли ти почнеш говорити про мене позаочі, ти більше мене не побачиш, — сказав він. — Ми не дві окремі людини. Коротше кажучи, коли ти прокидаєшся, ти береш контроль над тілом і робиш усе, що тобі заманеться, проте тої миті, коли ти засинаєш, я беру гору, і ти стаєш Тайлером Дерденом».
Але ж ми билися, кажу. Тої ночі, коли винайшли бійцівський клуб.
«Насправді, ти бився не зі мною, — каже Тайлер. — Ти себе в цьому переконав. Ти бився з усім, що ненавидів у своєму житті».
Проте я ж тебе бачу.
«Ти спиш».
Та ти ж орендував будинок. У тебе була робота. Дві роботи.
Тайлер каже: «Замов із банку свої проплачені чеки. Я орендував будинок на твоє ім’я. Гадаю, почерк на чеках за оренду збігатиметься з тими нотатками, що ти для мене набирав».
Тайлер витрачав мої гроші. Не дивно, що я постійно перевищую кредит.
«Стосовно робіт, гаразд, чому, гадаєш, ти так втомлюєшся? Ку-ку, це не безсоння. Як тільки ти засинав, я прокидався і йшов на роботу, чи до бійцівського клубу, чи куди там ще. Тобі пощастило, що я не влаштувався змієловом».
Кажу, а що тоді з Марлою?
«Марла любить тебе».
Марла любить тебе.
«Марла не бачить між нами різниці. Того вечора, коли ви зустрілися, ти назвався вигаданим ім’ям. Ти ж ніколи не називався справжнім іменем на групах підтримки, ти, двоєдушний мудаче. З того часу, як я врятував їй життя, вона гадає, що тебе звуть Тайлер Дерден».
Отже, оскільки я знаю про Тайлера все, він просто щезне?
«Ні, — каже Тайлер, продовжуючи тримати мою руку. — Якщо ти не хочеш, я не висовуватимусь. Продовжуватиму жити тим самим життям, що й раніше, проте, якщо спробуєш мене наїбати, прикуєшся до ліжка ланцюгом чи жертимеш слонячі дози снодійного, будемо ворогувати. І я тебе дістану».
Бля, що за маячня. Це сон. Тайлер — проекція. Він — дисасоціативне особисте порушення психіки.