Выбрать главу

— Пані, не лестіть собі! У цю крихітну урну не влізе попіл навіть від самої вашої голови. Вертайтеся й виберіть собі щось завбільшки з кулю для боулінгу.

Марлине серце було схожим на моє обличчя. Усе лайно й непотріб цього світу відобразилися в ньому. Використана підтирка дупи, і ніхто навіть не завдасть собі клопоту віддати її на переробку.

Після відвідин клініки, поки вона ще не почала ходити на групи підтримки, розповіла мені Марла, вона зустрічала багато кого, хто помер. Ті люди були мертві й уже на тому боці, а вночі вони телефонували їй. Часом у барі бармен кликав Марлу до телефону, а коли вона брала слухавку, там була мертва тиша.

Тоді вона гадала, що дійшла до краю.

— Коли тобі двадцять чотири, — каже Марла, — ти ще уявлення не маєш, як далеко можна зайти, але я швидко все схоплювала.

Коли Марла вперше наповнювала похоронну урну, вона не наділа маску на обличчя. Пізніше, коли вона чхнула й висякалася, на хустинці лишилася чорна брудота від пана Бозна-Як-Там-Його.

Якщо в домі на Паперовій вулиці телефон дзвонив лише раз, а коли ти брав слухавку, на тому кінці була тиша, ти вже знав: це по Марлу. Це траплялося значно частіше, ніж можна було очікувати.

У дім на Паперовій вулиці став надзвонювати детектив, що розслідував вибух у моїй квартирі. Тайлер тоді ставав коло мене, торкаючись грудьми мого плеча, й нашіптував в одне вухо, тим часом як я тримав слухавку коло іншого, а детектив запитував мене, чи я не знаю нікого, хто міг би виготовити динаміт у домашніх умовах.

— Руйнування, — шепотів Тайлер, — це природна частина мого розвитку в напрямку до трагедії й розпаду.

Я сказав слідчому, що вибухнув мій холодильник.

— Я пориваю з фізичною владою, із земними набутками, — шепотів Тайлер, — тому що, тільки руйнуючи себе, я можу виявити більшу силу свого духу.

У динаміті, сказав слідчий, були домішки: осад оксалату амонію та перхлориду калію, — а це свідчить про те, що вибухівку могли виготовити в домашніх умовах. До того ж засувний замок на вхідних дверях було розтрощено.

Я сказав, що тієї ночі був у Вашингтоні.

Слідчий розповів телефоном, що на замковий механізм бризнули фреоном, а потім, устромивши ручне зубило в замкову щілину, розтрощили осердя. Так злочинці крадуть велосипеди.

— Хто руйнує майно моє, — казав Тайлер, — звільняє мене й рятує мій дух. Учитель, що прибирає скарби земні з мого шляху, визволить мене.

Слідчий сказав, що той, хто заклав саморобну вибухівку, міг увімкнути газ і загасити запальник у печі задовго до самого вибуху. Газ міг бути лише детонатором. Мав би минути не один день, доки газ наповнив би квартиру й досягнув компресора холодильника, чий електродвигун викликав би вибух.

— Скажи йому, — шепотів Тайлер. — Так, це ти зробив. Це ти висадив усе в повітря. Він же саме це хоче почути.

Ні, кажу я слідчому, я не лишав газ увімкненим перед тим, як податися з міста. Я любив своє життя. Любив свою квартиру. Я любив свої меблі, всі-всі. Це було моє життя. Усе: світильники, крісла, килими — це був я сам. Посуд у кухонній шафі — це я. Вазонки — це я. Телевізор — це я. Це я злетів у повітря. Невже він цього не розуміє?

Слідчий сказав мені не виїздити з міста.

15

Його високоповажність, шановний пан голова місцевого відділу національної об’єднаної професійної спілки кіномеханіків і незалежних працівників кінотеатрів просто сидить собі.

У всьому, що людина сприймає як належне, під нею і поза нею, а також усередині, визріває щось жахливе.

Немає нічого непорушного.

Усе нищиться.

Я знаю це, тому що Тайлер знає.

Тайлер три роки склеював і різав кіноплівку для мережі кінотеатрів. Фільми, поділені на шість-сім невеликих рулонів, перевозять у металевих контейнерах. Для кінопроекторів, що мають механізм автоматичного заправляння й перемотування плівки, Тайлер мав склеювати ці частини докупи в один п’ятифутовий рулон. Протягом трьох років — сім кінотеатрів, у кожному принаймні три зали, щотижня нові покази — через Тайлерові руки перейшли сотні фільмокопій.

На лихо, коли всюди стали впроваджувати проектори з автоматичним заправлянням і перемотуванням, виявилося, що Тайлер профспілці більше не потрібен. Панові голові місцевого відділу довелося викликати Тайлера посидіти-побалакати.