Міллат люто і жорстко плюхнувся за стіл з такими очима, наче щойно надивився на сльози. Він узяв собі щипку тютюну і витягнув мішечок з травою.
— Жахливо, нахрін.
— Жахливо як? — перепитав Маркус неуважно, бо якраз відрізав собі шматок сиру Стільтон. — Не пустила тебе в трусики? Не залізла в трусики тобі? Не носить трусиків взагалі? Так, між іншим, а які в неї були тру…
— Тату! Та облиш, — застогнав Джошуа.
— Ну, якщо ти колись доберешся таки до чиїхось трусиків, Джоше, — сказав Маркус, впритул дивлячись на Айрі. — Я буду так підшпилювати тебе, але поки що…
— Шша, ви, обоє, — відрубала Джойс. — Через вас мені Міллата не чути.
Ще чотири місяці тому Джошуа тільки мріяв мати такого крутого друга, як Міллат. Те, що Міллат щовівторка бував у Джошуа вдома, підвищувало акції останнього в Ґленард Оак до неймовірних висот. І тепер, коли Міллат, під’юджуваний Айрі, зраджував сам собі, він, Джошуа Чалфен, уроджений Чалфен-Товстунчик, мусив би відчути себе зіркою. Але він не відчув. Він почувався опущеним. Бо Джошуа не пішли на користь сила Міллатової привабливості, й магнетичні якості. Джошуа бачив, що Айрі досі глибоко-глибоко западала на Міллата і навіть його власна мати інколи бачила лише Міллата; вся енергія, яка раніше йшла на її сад, її дітей, її чоловіка, тепер фокусувалася на цьому одному предметі. Це нітило Джошуа.
— Я можу сказати? Я можу сказати у своєму власному будинку?
— Джоші, не клей дурня. Міллат, бачиш, засмучений… Я просто намагаюся зараз із цим розібратися.
— Бідний маленький Джошик, — сказав Міллат повільним, злобним, муркотливим тоном. — Йому бракує мамусеньчиної уваги? Хочеш, щоб мамуся підтерла тобі задик?
— Пішов ти, Міллате.
— Ооооооо…
— Джойс, Маркусе, — заволав Джошуа, шукаючи підтримки ззовні. — Скажіть йому.
Маркус набрав у рот скільки міг сиру і стенув плечима:
— Боюсь, що Міат пожа мою юришдикчію.
— Хай-но я перше з цим розберусь, Джоші, — почала Джойс. — А потім… — решта її речення була заглушена кухонними дверима, якими гупнув Джошуа.
— Мені піти за ним? — спитав Бенджамен.
Джойс похитала головою і поцілувала його:
— Ні, Бенджі, просто дай йому заспокоїтися.
Вона повернулася до Міллата, торкнулася його обличчя, проводячи пальцем по солоному сліду засохлої сльози.
— Тож що сталося?
Міллат помалу скручував собі цигарку. Він любив примусити їх чекати. Якщо змусити Чалфенів чекати, з них можна витягнути більше.
— Ох, Міллате, не кури ти цієї гидоти. За ці дні ми жодного разу не бачили тебе без косячка. Це так засмучує Оскара. Він не такий уже маленький і розуміє більше, ніж ти думаєш. Він знає, що таке маріхуана.
— Хто така Марі Уана? — спитав Оскар.
— Ти знаєш, що це, Оскаре. Це те, що робить Міллата жахливим, про що ми, власне, сьогодні й говоримо, і це те, що вбиває маленькі клітини його мозку.
— Відчепись від моєї задниці, Джойс.
— Я просто намагаюсь… — Джойс мелодраматично зітхнула і провела пальцями по корінцях свого волосся. — Міллате, в чому справа? Тобі треба гроші?
— Так, треба, так уже трапляється.
— Навіщо? Що трапилося? Міллате, скажи мені. Знову родина?
Міллат відліпив картонку і заслинив шов свого косячка.
— Тато, карочє, вигнав мене з дому.
— О, Боже, — сказала Джойс зі сльозами на очах, присунула свій стільчик ближче, взяла його за руку, — якби я була твоєю матір’ю, я б, гм, втім, я не твоя мати, я не… але вона така безпорадна… це мене так… просто, навіть не можна собі уявити, щоб жінка дозволила чоловіку забрати одну свою дитину і робити бозна-що з іншою, я просто…
— Не кажи про мою маму. Ти ніколи її не бачила. Я тобі про неї навіть нічого не казав.
— Але вона відмовляється зустрітися зі мною, чи не так? Наче ми конкурентки.
— Та заткайся нафіг, Джойс.
— Що ж, усе одно немає сенсу, правда? Вдаватися в… це так тебе засмучує… я бачу це ясно — це надто боляче… Маркусе, зроби чаю, йому треба випити чаю.
— Нахріна! Не треба мені ніякого грьобаного чаю. Ви нічого більше не робите, тільки п’єте чай! Ви всі, певне, сцяєте чистим чаєм.
— Міллате, я просто намагаюсь…
— То не намагайся.
Конопляна насінинка випала з Міллатової цигарки і прилипла йому до губи.
Він підчепив її та вкинув собі до рота:
— Я б, між іншим, випив трохи бренді, якщо таке є.