— На мою думку, ми мусимо донести до людей насамперед те, що це вже прецедент. Розумієте — аргумент із серії «Що далі?» — так, я знаю, що Кенні має інший кут зору, він вважає, це надто просто для того, щоб впливати, але я не погоджуюсь, і за хвилину ми за це проголосуємо. Гаразд, Кенні? Якщо дозволите… так? Так. Про що я говорила… Прецедент. Бо якщо ми можемо сказати, що певна група людей має права на тварину, тобто не на кота, для прикладу, а на винахід з якостями кота, то це дуже хитро і небезпечно врізає нам, захисникам тварин, поле діяльності і веде до справді страшних наслідків у майбутньому. Мммм… Я б хотіла запросити сюди Кріспіна, щоб він трохи більше розповів про це.
Ясен пень, основна проблема в тому, що Джолі була дружиною Кріспіна. І що вже зовсім ні в тин ні в ворота, вони одружилися з коханням, абсолютним духовним зв’язком і спільними запальними політичними поглядами. Фан-нахертастично. Ще гірше те, що для членів організації шлюб Кріспіна був космогонічним міфом, що пояснював, якими мають бути люди, звідки взялася група і як вона розвиватиметься в майбутньому. Хоча Джолі і Кріспін не підтримували ідею лідерства і, тим паче, культу особи, але це сталося саме по собі, їх обожнювали. І вони були неподільними. Коли Джошуа тільки приєднався до групи, він намагався винюхати чимбільше про цю пару, щоб прикинути свої шанси. Чи вони схильні вагатися? Чи їхня жорстка справа сварить їх між собою? Жодного шансу. Два старих члени, Кенні, психотичний колишній листоноша, тато якого, коли той був малим, убив у нього на очах його цуценя, і Падді, розчулений колекціонер ляльок і голубиний мрійник, розповіли йому після кількох кухлів у «Плямистому собаці» пригнічуючу байку.
— Всі приходять з бажанням трахнути Джолі, — співчутливо пояснив Кенні, — але це минеться. Ти розумієш потім, що найбільше, що ти можеш для неї зробити, так це повністю присвятити себе боротьбі. А потім ти розумієш іншу річ: цей цілий Кріспін — жахливий піжон…
— Ага, ага, про це докладніше.
Кенні міг і докладніше.
Здається, Джолі і Кріспін познайомились і закохались в університеті Лідса взимку 1982-го, двоє студентів-радикалів, в обох на стіні висів Че Гевара, у серцях сидів темний ідеалізм і спільна любов до всього, що літає, бігає, плазує і рачкує по землі. Колись вони були активними членами різноманітних радикальних лівих угруповань, але політичні внутрішні чвари, підсиджування і безнастанний поділ віднадили їх від політики. Вони швидко втомилися від зусиль, витрачених на користь цих людисьок, які тим часом влаштовували свої бізнесові справи, зраджували поза очі, замінювали без попередження своїх представників, а потім ще й кидали звинувачення вам в обличчя. Натомість вони звернули свою увагу на наших німих братів. Джолі і Кріспін вдосконалили своє вегетаріанство до веганства, кинули коледж, одружилися і заснували БЖПТ в 1985 році. Кріспінова магнетична особистість і природний шарм Джолі привабили до них інших політичних неприкаяних, і невдовзі їхня комуна вже налічувала 25 людей (і десять котів, чотирнадцять собак, цілий садок диких кроликів, вівцю, двох свиней і виводок лисиць), які жили і працювали в маленькій хатинці на самому краю Брікстона — за ними до обрію простягалися покинуті будиночки. Вони були першопрохідцями у всіх сенсах. Переробляли відходи ще до того, як це стало модним, розвели тропічну біосферу у своїй милій ванній кімнаті й присвятили себе виробленню органічної їжі. Політично вони були дуже обережними. Від самого початку їхній екстремістський мандат був бездоганним. Вони були наче Сталін для ліберальних демократів. Три роки БЖПТ тримали в страху експериментаторів над тваринами, мучителів і експлуататорів, надсилали погрози убивств працівникам косметичних компаній, вривалися в лабораторії, викрадали техніків і приковувались до ґрат лікарень. Вони знищували угіддя для лисячого спорту, знімали інкубатори, спалювали ферми, закидували пляшками з пальним продуктові крамниці та нападали на цирки. Їхні відомості були такими широкими (будь-яка тварина в дискомфорті будь-якого рівня), що вони були зайняті постійно, і життя членів БЖПТ було важким, небезпечним і весь час переривалося ув’язненнями. У всьому цьому любов Джолі і Кріспіна дедалі міцнішала і слугувала всім прикладом, ідеальним прикладом любові між активістами (Ага, ага, ага. Далі, будь ласка). Потім, у 1987-му, Кріспіна посадили на три роки за участь у закладанні вибухівки під Веллську лабораторію, коли вони випустили 40 котів, 350 кроликів і 1000 щурів з кліток. Перед тим як його відвезли до Вормвуд Скрабс, Кріспін великодушно повідомив Джолі, що вона має його дозвіл у разі потреби сексуальної сатисфакції звертатися до членів БЖПТ («І вона зверталася?» — вихопилось у Джошуа. «Ага, трахни себе в сраку», — сумно сказав Кенні).