Так вона себе заспокоювала, поклавши руку на своє жваве серце і глибоко дихаючи, поки автобус під’їжджав до площі й голуби злетіли колом угору. Вона скаже одному з них, а іншому — ні; вона сама вирішить, котрий із них; і вирішить це сьогодні.
— Усе в порядку, люба? — спитав Арчі після довгої мовчанки і поклав свою велику рожеву руку, всю в родимках, як у чаїнках, їй на коліно. — Забагато на себе взяла.
— Нормально, тату. Все окей.
Арчі посміхнувся їй і заправив її пасмо, яке вибилося, за вухо.
— Тату.
— Так?
— Ця штука про автобусні квитки.
— Ага?
— Це може бути тому, що багато хто платить менше, ніж треба. За останні п’ять років автобусні компанії мали дедалі більше збитків. Бачиш — написано: «Зберігайте на випадок контролю». Тобто вони можуть потім перевірити. Тут є всі деталі, тож уже не можна відмазатися.
А колись, подумав Арчі, невже люди менше обманювали? Чи були вони чеснішими, чи не зачиняли дверей, чи залишали своїх дітей у сусідів, платили за соціальні дзвінки, правильно розраховувались у крамниці? Смішна штука — коли ти у цій країні старієш, люди весь час питають тебе про такі речі. Вони хочуть почути, що колись це була мила, зелена земля. Вони потребують цього. Арчі стало цікаво, чи його дочка потребує цього. Вона якось смішно на нього дивилася. Кутики її губ опущені, а очі майже благали. Але що він міг їй сказати? Новий рік приходить і відходить, але скільки не розв’язуєш проблем, усе одно існують погані хлопці. Завжди є купа поганих хлопців.
— Коли я була дитиною, — м’яко сказала Айрі, тиснучи на дзвіночок для зупинки, — я любила думати, що це маленькі алібі. Автобусні квиточки. Тобто: дивись, на них вказані час, дата, місце. І якби я опинилася в суді і мені довелося б захищатися і доводити, що мене не було там, де вони думають, я була, і що я не робила того, що вони думають, я робила, я викладу квиток.
Арчі мовчав, і Айрі подумала, що розмова скінчилася, тому вона здивувалась, коли вони продерлися крізь святковий натовп і купи безцільних туристів, і вже йшли сходами інституту Перре, її батько раптом сказав:
— Ну, а я ніколи про це не думав. Я це запам’ятаю. Бо ніколи ж не знаєш — га? Тобто хіба знаєш? Ну. Це гарна думка. Треба їх підбирати на вулиці, я думаю. І складати в банку. Алібі на всі випадки життя.
Усі ці люди йдуть до однієї й тієї ж зали. Пункт призначення. Велика зала, одна з багатьох в інституті Перре; зала, відділена від експозиції, і все ж названа Залою експозицій; корпоративне приміщення, чиста дошка; біле/хромоване/чисте/просте (коротко — дизайн), створене для зібрань людей, які потребують нейтрального місця наприкінці двадцятого століття; віртуального місця, де їхні бізнесові справи (чи то ребрендинг, чи жіноча білизна, чи ребрендинг жіночої білизни) могли вирішуватися в порожнечі, неперервній відсутності; логічне завершення століть, у яких простір був переповнений і кривавий. Цей простір згорнутий, стерилізований, оновлюваний кожного дня нігерійською прибиральницею із пилососом і стережений містером Де Вінтером, польським сторожем (він себе так називає, його посада — начальник охорони цінностей); він охороняє це місце, розгулюючи по його межах із плеєром, що грає йому польські народні мелодії; ви можете побачити його, ви можете побачити це через гігантське вікно, якщо проходитимете повз — цілі акри захищеної порожнечі зі значками ціни за кожен квадратний фут із цих квадратних футів простору, простору, простору, довшого за свою ширину і висоту, яка вмістила б три рости Арчі та ще пів-Алсани. І сьогодні ввечері тут стоять (завтра не стоятимуть) два величезних стенди, блищать з обох боків зали, наче шпалери, і на них написано НАУКОВА КОМІСІЯ «МІЛЛЕНІАЛ» всіма можливими шрифтами — від навмисно архаїчних («вікінг») до модернових («Імпакт»), щоб читач одразу відчув тисячолітню історію надпису (в короткому варіанті), і все це в різноманітних відтінках сірого, блідо-голубого і темно-зеленого, бо ці три кольори (каже дослідження) асоціюються людьми із «наукою і технологіями» (червоні та пурпурові — з мистецтвом, а темно-синій — з якістю та/або вигідною покупкою), бо, на щастя, після років корпоративної синестезії (сіль-і-оцет-синій, сир-і-цибуля-зелена) люди врешті знайшли відповіді на питання, як організовувати простір або запускати ребрендинг зали/меблів/Британії (коротко: нова Британська зала, простір для Британії, Британськість, простір Британії, Британський промисловий простір, культурний простір, простір). Вони знають, як відповідати, якщо їх питають, які почуття викликає у них матове/хромоване; і вони знають, що таке національна ідентичність? Символи? Живопис? Карти? Музика? Кондиціонери? Усміхнені чорношкірі діти, чи усміхнені китайські діти, чи (відзначити потрібне)? Світова музика? Кучері чи гладке волосся? Плитка чи ламінат? Рослини? Водопровід?