— Дивіться! — скрикнула Мерсі.
На голих руках Алекс з’явилася мерехтлива луска. Вона яскраво засяяла, а потім згасла, не залишивши по собі жодного сліду.
— Це мало статися? — запитала Стерн.
— Я не впевнена, — зізналася Доус. — Чари, які Мерсі знайшла…
— Були лише захисним заклинанням, — закінчила за неї Мерсі. — Ти почуваєшся якось інакше?
Алекс похитала головою.
— Побитою, вкритою синцями й повною доброго супу. Жодних змін.
Тріпп потягнувся до тигля, мало не впавши всередину. Тернер схопив його за пояс шортів і витягнув назад. У хлопця в руці була якась пташка.
— Це мартин? — поцікавився він.
— Це альбатрос, — стурбованим голосом виправила його Доус.
Доки вони дивилися, білі соляні крила розгорнулися. Пташка злетіла, описала коло навколо Тріппа, а тоді сіла йому на плече й склалася всередину хлопцевого тіла, наче знайшла ідеальне місце для гніздечка. Тріпповою шкірою розсипався волоспад сріблястого пір’я, яке зникло під шкірою.
— Це чудові птахи, — озвалася Мерсі, змахуючи руками, наче збиралася злетіти. — їхні крила застигають в одній позиції, і птах може спати в польоті.
Тріпп вишкірився й розкинув руки.
— Не заливаєш?
— Не заливаю, — запевнила Мерсі. То була їхня найввічливіша бесіда.
Доус, вагаючись, потягнулася до попелу.
— Я… що це таке?
У крихітного соляного створіння на долоні Доус були велетенські очі й дивні кисті та ступні, які здавалися майже людськими. Сиділо воно так, наче ховало обличчя.
— Це товстий лорі, — пояснила Мерсі.
— Хай би що це було, воно чарівне, — сказала Алекс.
Соляний товстий лорі визирнув з-поза своїх долоньок, потім видряпався вгору рукою Доус, рухи в нього були граційні та впевнені. Тваринка понюхала вухо дівчини, а тоді влаштувалася на вигині шиї й розчинилася. На мить здалося, що очі Доус засяяли, як два місяці.
Тернер не здавався враженим.
— І це має вбити тих демонів своєю няшністю?
— Вони можуть бути смертельно небезпечними, — стала на захист лорі Мерсі. — Це єдині примати з отруйним укусом, рухаються вони майже нечутно.
— Звідки ти все це знаєш? — запитала Алекс.
— Я була по-справжньому самотньою дитиною. Перевага того, що ти не популярний: маєш більше часу на читання.
Алекс похитала головою.
— Господи, то ти опинилася просто-таки на своєму місці.
— Я читала про лорі, — повідомила Доус, — просто ніколи їх не бачила. Вони нічні тварини. І тримати їх удома просто жахливо.
Алекс засміялася.
— Звучить правдоподібно.
Тернер зітхнув і зазирнув до купки попелу.
— Там просто мусить бути грьобаний лев. — Він витягнув із тигля скульптурку. — Дерево? — запитав недовірливо.
Тріпп розреготався.
— Гадаю, це дуб, — сказала Доус.
— Могутній дуб? — прийшла їй на допомогу Мерсі.
— Чому решта витягнули щось хороше, а мені випала клята рослина?
— Заклинання каже, що охоронці прийдуть зі світу живих, — пояснила Доус, — окрім цього…
— Дуб живий! — Тріпп навпіл склався від сміху. — Можеш закидати своїх ворогів жолудями, доки вони не здадуться.
Тернер насупився.
— Це щось…
Дуб ожив у його руці й вистрілив до стелі, розкинув широке шатро білих соляних гілок, коріння розрослося підлогою і збило Тріппа на землю. Потім воно обгорнуло Тернера й занурилося до нього під шкіру. Якусь мить неможливо було відрізнити дерево від людини. А потім блискуче гілля випарувалося.
Останньою була Мерсі. Алекс допомогла їй втримати рівновагу, коли дівчина нахилилася до тигля. Вона витягнула схарапудженого коня, його грива текла за ним, наче вода.
Щойно Мерсі торкнулася обома ногами підлоги, кінь розкинув крила й позадкував на задніх лапах. Він описав коло кімнатою, здаючись дедалі більшим, від ударів його копит здригалася підлога. Він стрибнув простісінько на Мерсі, яка закричала й змахнула руками, намагаючись захиститися. Кінь зник у неї в грудях, і на мить здалося, що зі спини в дівчини ростуть два розлогі крила.
Вона пробурмотіла якесь слово, котрого Алекс не зрозуміла. Мерсі аж сяяла від радощів.
— Нам потрібно прибрати попіл, — сказала Доус.
— Зажди, — попросив Тріпп. — Там є ще щось.
Він знову перегнувся через вінця тигля й витягнув із залишків шосту соляну фігурку.
— Кіт? — запитав Тернер, розглядаючи скульптурку на хлопцевій долоні.
Доус схлипнула й затисла рота рукою.