— Звідки?
— Він розповів мені.
Тернер мало не випромінював розчарування. Та Алекс здавалося, що річ не в упертості Енді. Там було ще щось.
— Хто розповів вам? — не здавався детектив.
Тепер Енді повагався.
— Я… мій батько?
Тернер задоволено відкинувся в кріслі.
— Він знав, що ви планували нашкодити цим людям?
Голова Енді смикнулася вгору.
— Ні!
— Він просто простягнув вам ключ-картку й заради розваги відтарабанив розклад їхньої роботи?
— Нічого він не тарабанив. Мені овен розповів. — Енді поплямкав губами, провів язиком по зубах, наче йому не подобався смак власних слів.
Алекс уклякла.
— Овен?
Енді завів очі під лоба. Та це не було презирство. У його русі було щось дике, наче звір, що втрапив у пастку, намагається вирватися на волю.
Та хай там як, голос у нього залишався розсудливим.
— Невелике було діло знайти їх, змусити впустити мене. Я майже все життя провів у Єлі, чи не так? — Він тицьнув пальцем у Тернера. — І не намагайтеся вплутати в це мого батька. Ви казали, що це не під запис.
— Я не збираюся підставляти вашого батька. Лише намагаюся зрозуміти, що тут сталося. — Тернер уважно подивився на Енді. — Розкажіть мені про Карла II.
— Короля?
— Чому ви розгорнули Біблію Марджорі Стівен? Чому Судді?
Тепер на обличчі Енді промайнула злість.
— Вона позбавила мого батька всього. І через що? Через помилку когось іншого?
Тернер витягнув руки, наче просто викладав речові докази.
— Я так розумію, що він був відповідальним за лабораторію. Недогляд на його совісті.
— Вони зайшли занадто далеко.
— Він залишився на посаді. Не втратив роботу.
Енді розреготався з якимось грубим зазубленим звуком.
— Він пережив би втрату роботи, але ж він перетворився на посміховисько. Дослідження чесності, у якому використали сфальсифіковані дані? Він навіть носа не міг поткнути на конференції. Втратив репутацію, гідність. З нього глузували. Ви… Ви не знаєте, чим це для нього було. Він більше не хотів викладати. Не хотів узагалі нічого робити. Здавалося, наче якась частина його померла.
— Вони судили його, — озвалася Алекс. — Підписали смертний вирок і мало не стратили. Вам кортіло помститися.
— Мені… так.
— Вам кортіло принизити їх.
— Так.
— Збити з їхніх високих тронів.
— Так, — просичав чоловік, і звук зазміївся приміщенням.
— Але ви не хотіли їх убивати.
Енді здавався здивованим.
— Ні. Авжеж, ні.
Тернер примружився.
— Але ви їх таки вбили.
Енді кивнув, а тоді похитав головою, наче то була загадка для нього самого.
— Убив. Він спростив це завдання.
— Овен? — перепитала Алекс.
Повіки Енді швидко затріпотіли.
— Він був добрий.
— Невже? — натиснула дівчина.
— З ним було легко розмовляти. Він… так багато знав.
— Про що?
Енді знову озирнувся через плече.
— Про це місто. Містян. Він знав так багато історій. На все мав відповіді. Але він не був… Він не попихав мною, розумієте? Просто хотів допомогти. Виправити все. Він був увічливий. Справжній…
— Джентльмен, — закінчила його думку дівчина.
Вона вкрилася холодним потом і намагалася не тремтіти.
«Овен мені розповів». Алекс подумала про Дарлінґтонові роги, що закручувалися над чолом, сяяли під захистом золотавого кола — його в’язниці.
Та, може, коло було ілюзією. Може, Дарлінґтон змусив їх вірити, наче воно утримує його, а насправді то був лише чарівний порошок.
Вона знала, що на місцях злочинів щось було не так, вигадливі декорації загрузли в нью-гейвенському фольклорі. Гра, яка сподобалася б демонові.
Тернер дивився на неї.
— Є щось, чим ти хотіла б поділитися з класом, Стерн?
— Ні… я… я мушу йти.
— Стерн, — повів був детектив, та Алекс уже вийшла з дверей і рвучко рушила коридором. їй потрібно було дістатися до «Чорного В’яза».
Дарлінґтон, який знав усе про історію Нью-Гейвена, котрий «упізнав» цитату з проповіді Давенпорта. Що він сказав того дня? «Я завжди захоплювався доброчесністю. Але мені вона ніколи не давалася». Алекс вбила цю фразу в телефон. Результати пошуку спливли негайно: Карл II. Дарлінґтон називав себе самітником у печері. І, звичайно, мав на увазі Печеру суддів. Ансельм попереджав її: «Те, що вижило в пеклі, більше не буде знайомим тобі Дарлінґтоном».
Демони любили ігри. І він бавився з ними від самого початку.