Доус уклякла посеред широкого проходу, усмішка враз випарувалася.
— Що?
— Аrs Моrіепdi Це… Буквально означає «мистецтво помирати». То були інструкції, як вдало померти.
— Пошук інформації, пам’ятаєш? — не здавалася Алекс; її знову огорнуло почуття провини.
Доус справді була нажахана, і дівчина знала: щойно припинить ретельно все обдумувати, вона теж злякається. Алекс витягнула шию, розглядаючи склепінні стелі, повторювані мотиви з квітів і каміння, лампочки в люстрах, що й самі скидалися на троянди.
— Це місце дійсно схоже на церкву.
— Базиліку, — дещо впевненіше погодилася Доус. — Свого часу було чимало суперечок стосовно того, що Єль будує щось у такому театральному стилі. Я витягнула кілька статей. Вони не надто схвальні. Але припускали, що Ґудг’ю — перший архітектор — продовжував готичну традицію, канонічну для решти кампусу.
«Ґудг’ю». Алекс пригадала його біографію, з корінцем на спіралі, що була в книжковому стосі в спальні Дарлінґтона. Невже він навмисно відправив її туди?
— Але Ґудг’ю помер, — озвалася вона. — Несподівано.
— Він був дуже молодий.
— І не мав зв’язків із товариствами.
— Принаймні нам про це невідомо. До справи взявся Джеймс Ґембл Роджерс, а заплатили за все Стерлінговими грошима. Біля входу є його пам’ятна табличка. Тоді це був найщедріший з усіх подарунків університету. На ці гроші звели Стерлінгову медичну залу, Юридичну будівлю Стерлінга й теологічний факультет. — Доус повагалася. — На внутрішньому подвір’ї є лабіринт. Він мав би заохочувати до медитації, але…
— Але, можливо, насправді він мав би заплутувати?
Загадка, що стане пасткою для будь-якого надміру цікавого демона.
Доус кивнула.
— Дітей у Стерлінга не було. Він ніколи не одружувався. Сорок років прожив із другом. Джеймсом Блоссом. Вони жили в одній кімнаті й разом подорожували. Біограф називає його Стерлінговим найкращим другом, але вони, найімовірніше, були закохані, партнери на все життя. Стерлінгів заповіт вимагав спалити після смерті всі його документи й кореспонденцію. Подейкували, що так він захищав себе й Блосса, та, можливо, хотів приховати дещо інше.
Як-от план збудувати портал до підземного світу.
Алекс озирнулася на вхідні двері.
— Якщо писар — це початок, який наступний крок?
— Дарлінгтон не згадав просто якогось писаря, щоб привести нас до Стерлінга, — мовила Доус, розмахуючи «Вісником». — Він процитував єгипетську фразу. Тут є два приміщення з вітражами, що пов’язані з єгипетською «Книгою мертвих». Тематично…
Та Алекс уже не чула її. Вона дивилася на довгий неф, що вів до бібліотечної стійки, і настінний розпис над ним; кольори були таки чисті та яскраві, що аж ніяк не пасували до мороку будівлі.
— Доус, — урвала вона Памелу збуджено, але водночас налякано через можливість пошитися в дурні. — А що, як наступний крок простісінько перед нами? Це Марія, еге ж? Матір Божа Марія?
«Якби я міг змусити тебе полюбити книги більше за матір твою».
Доус кліпнула, витріщившись на настінний розпис і золотокосу жінку в білому вбранні в його центрі.
— Це не Марія.
— Ох. — Алекс намагалася приховати, що засмутилася.
— Це Альма-матер, — пояснила дівчина, її слова аж вібрували від захвату. — Мати-годувальниця.
Вони хутенько рушили вперед. Складно було не зірватися на біг.
Велетенський розпис хизувався під готичною аркою. На ньому граційна жінка в одній руці тримала розгорнуту книгу, а в другій — кулю. Її постать обрамляло золоте вікно, а над нею височіли вежі якогось міста. Утім, можливо, то було не вікно. Можливо, то був портал.
— Вона точно скидається на Марію, — зауважила Алекс. — Он навіть чернець із нею поруч.
Навколо жінки зібралося вісім людей. Вісім людей — вісім Домів Серпанку? Скидалося на правду.
— Дві жінки ліворуч — Світло й Істина, — повідомила Доус. — А решта постатей уособлюють мистецтво, релігію, літературу й так далі.
— Але жодна з них не підіймає вгору вказівник, куди далі. Припускаю, ми підемо ліворуч або праворуч.
— Або вгору, — додала Памела. — Ліфти ведуть до фондів і кабінетів.
— Література вказує ліворуч.
Доус кивнула.
— Але Світло й Істина дивляться праворуч, на… дерево. — Вона схопила Алекс за руку. — Таке саме, як на стіні. Дерево Знань.