– Шо значить не зможеш?! На тачці крутій, яку я тобі подарив ти можеш їздити. Круту мобілку і КПК ти можеш носити з собою і понтуватися при цьому, га?! Бабло на витребеньки, на п’янки, гулянки ти можеш в мене просити?! Я тобі відстьогую нєхіло. Так шо дєлай дєло, ясно?!
– Річ втім, що Софія погано до мене відноситься. У неї єсть парєнь ботан і її вмовити буде дуже важко. Один раз я вже пробував…
– Досить! – гримнув по столу кулаком Павло. – Ти ведеш себе як баба! Візьми себе в руки і виконай моє прохання. Ти розумієш, що моє лаве нафіг може прогоріти! А я все можу втратити і за якогось підара, що працює на моїх конкурентів! Ти це розумієш?! Тому, якщо хочеш і надалі мати круті, і дорогі речі, то все зроби як слід. Я звик знаходитися на висоті і не хочу падати із-за якогось лоха.
– Я постараюсь.
– Та постарайся вже. А тепер зроби мені віскі.
Денис був трохи напружений цією розмовою і вирішив також розслабитися за допомогою алкоголю. Він кинув кубики льоду в дві склянки і налив туди нерозбавлене подвійне віскі. Одну склянку він простягнув батькові, а з іншої сам почав пити повільно, маленькими ковтками. Павло же в одну мить випив віскі і поставив склянку на стіл.
Що це найшло сьогодні на старого? Раніше він так мене не напрягав і не грузив всякою фігнею! Або в нього дійсно серйозні проблеми в бізнесі, або його якась муха вкусила сьогодні. Але, однозначно, мені це не подобається. Сподіваюся, батько більше не буде мене так грузити.
З такими невеселими, трохи песимістичними думками, Денис допив віскі і відчувши приємне тепло в середині, він пішов в свою кімнату трохи відпочити і заодно подумати над тим, як домовитися з Софією про платну практику екстрасенса. Тато зайшов трохи згодом і зауважив, що якщо Денис не виконає його завдання сьогодні, то він повинен буде взяти справу у власні руки. Тоді дії Павла будуть активними і в де чому жорсткі, що може раз і назавжди лишити надію Дениса зустрічатися із Софією.
– Але ж це несправедливо…
– А мені насрати! – сказав Павло. – Якщо ти не впораєшся сам, то мені доведеться використовувати кримінальні методи. Ти просто не все розумієш. В мене під загрозою велике бабло! Дуже велике бабло! Я повинен будь-яким чином його зберегти і знайти крису, яка мене хоче обідрати. Я просто знищу такого негідника! А в тебе ще є шанс діяти.
Сказавши ці слова, Павло спокійно вийшов з кімнати, залишивши Дениса з неприємними думками. Він сидів в кріслі і злився на старого, який його останнім часом дістав. Як вирішити це питання самостійно, Денис не знав. Але він був впевнений лише в одному, що тато від своїх слів не відступить ніколи.
Якщо він сказав щось, то так воно і буде. Павло Волков ще ніколи не дозволяв обводити себе навколо пальця.
Ранок для Софії почався зовсім погано. Вона не виспалася і перебувала в негативному настрою та з неприємними відчуттями, що станеться щось жахливе. Що саме, Софія і гадки не мала, але в тому, що це станеться, дівчина була упевнена і, на жаль, не помилилась.
Цей травневий ранок видався майже по-літньому теплий і сонячний, тобто причин для поганого настрою не повинно бути. Але у Софії вони були. Дівчина встала з ліжка без найменшого бажання йти на заняття до університету, тим паче робити зусилля і писати контрольну на парі. Кращим варіантом для неї було залишитися вдома і бити байдики, нічого не роблячи. Одним словом, дозволити ліні заволодіти собою на весь день.
– Ти не забула про пари? – поцікавився Василь після сніданку у доньки.
Софія повільно видихнула повітря аж ніяк не радіючи від того, що тато згадав про навчання.
– Ні, просто сьогодні мені треба пізніше йти, – збрехала вона батькові, що робила дуже рідко в житті і опустила очі вниз.
На щастя, Василь не звернув на це ніякої уваги, думаючи про чергові проблеми на роботі.
– Добре. Я тоді поїхав на роботу. Успіхів у навчанні. Побачимося ввечері.
– Так, до вечора, – відповіла донька, яка дуже зраділа, що залишається вдома сама і ніхто не буде їй нагадувати про навчання і діставати нудними питаннями. Принаймні в цей день. Полінуватися Софія любила частенько, а зараз був такий прекрасний шанс це зробити.
Як тільки батько пішов на роботу, Софія відчула значне полегшення і можливість подумати над деякими питаннями, що потребують усамітнення. Наприклад, була проблема значно більше за навчання, яка виникла одночасно з телефонним дзвінком зовсім несподівано і не очікувано, як шквал вітру нагнав на морі величезні хвилі. Власне, так більшість проблем і приходять несподівано, коли ти зовсім на них не чекаєш.
Софія як раз сиділа за комп’ютером, поринувши у віртуальний простір Інтернету, у всесвітню мережу павутиння, все шукаючи нову та цікаву інформацію про парапсихологію і все що з нею безпосередньо пов’язано. Поки що нічого цікавого знайти їй не вдалося, але Софія вирішила ще трішки пошукати, коли пролунав телефонний дзвінок.