Спогади нічого корисного йому дати не можуть, тому треба діяти.
Що діяти, якщо все вже втрачено? Немає сенсу врятувати те, що не можливо вже врятувати.
Не будь дурнем, – заперечив внутрішній голос. – Візьми себе в руки і продумай план, що ти можеш зробити для Софії, щоб був шанс її урятувати. Ти ж сам знаєш: немає нічого неможливого.
По-перше, хлопець намагався пригадати номер машини, на якій забрали Софію, щоб була хоча б якась зачіпка. Проте, він ніяк не міг пригадати жодної цифри, бо все відбувалося дуже швидко, причому настільки швидко, що не було часу зорієнтуватися і запам’ятати номер на бампері…
Раптом Мирослав як навіжений підскочив з ліжка, відчувши, що його пронизала, наче стріла, випущена з лука прямісінько в серце жахлива здогадка. Стоп! А ніякого номеру і не було. Тепер він вже точно пригадав, що принаймні ззаду на бампері не було таблички з номером. Отже, викрадачі навмисне зняли номери, щоб не залишити за собою сліди.
По-друге, не можна всю цю ситуацію залишати просто так. Він був свідком викрадення і бандити його не захватили з собою, а лише завезли до лікарні, тому таким чудовим шансом треба скористуватися. Для цього треба звернутися в міліцію чи може спочатку подзвонити батьку Софії?
Мирослав витяг стільниковий і швидко знайшов номер дівчини. Може зараз їй подзвонити і про все спитати? Він взяв мобільний в руку, а потім, різко поставив його на стілець, наче він був гарячим, як розпечене залізо. Ні, не слід цього робити! А якщо вона зараз їде в авто з бандитами і вони побачать хто дзвонить? Чорт, тоді кришка і дівчині, і йому теж. Не можна припускатися такої не допустимої помилки.
Що ж тоді залишається мені робити? Час йде, а я як дурень думаю про всяку нісенітницю.
Думай, Мирославе, – звернувся до нього внутрішній голос, до якого люди далеко не завжди прислухаються. – Перестань панікувати і просто знайди вихід із цього становища. Твоя дівчина в небезпеці і ти просто повинен їй допомогти. Ти вже врятував Софії один раз життя, отже, зможеш і навіть повинен зробити це ще раз. Подумай, тільки серйозно подумай, кому ти можеш подзвонити і попросити допомогу? Наприклад, татові Софії, який повернеться ввечері з роботи і буде страшенно хвилюватися, не знаючи де зараз його донька. Тому ти повинен просто подзвонити йому. З цього і почни.
Мирослав почав передивлятися телефону книжку в мобільному, але номер Василя не зміг знайти. І не треба було шукати, бо номера там і не могло бути. Хіба, що можна подзвонити на домашній. Софія давала йому номер мобільного та стаціонарного телефонів. Хлопець знайшов останній номер і вже хотів натиснути «виклик», але чомусь зупинився. А що він скаже батькові дівчини? Як можна такі серйозні речі казати по телефону? Василь відразу ж поставить безліч питань, а можливо навіть прийде сюди в лікарню, щоб все детально дізнатися. Останній варіант був би не поганим для Мирослава, беручи до уваги такий факт, що він зараз не транспортабельний.
Треба дзвонити прямо зараз, інакше потім ти будеш жалкувати про свою нерішучість все подальше життя.
Хлопець набрав номер і став чекати сигнал виклику. Ніхто не відповідав і зробивши ще одну невдалу спробу, він вирішив передзвонити пізніше ввечері, коли буде більше шансів, що Василь буде вдома.
В цей день Василь працював дуже погано, не в змозі зосередитися на необхідній роботі з клієнтами. Якесь тривожне відчуття, що сиділо в глибині душі не давало йому спокою. Йому здавалося що щось не так з його донькою. Він намагався заспокоїти себе, що вона в університеті і там з нею не може нічого поганого статися. Та, на жаль, такий аутотренінг не спрацював. Якесь ніби шосте (сьоме? восьме?) відчуття підказувало йому, що Софії може загрожувати небезпека. Василь подумав, що це безумна думка. Але вже був один трагічний випадок, коли в дівчину влучила блискавка і лікарі з величезними зусиллями повернули її до життя. Хоча це не привід, щоб кожного дня переживати за власну доньку. Тим паче, чому саме в цей день повинно статися (чи може сталося?) щось жахливе або дуже погане із Софією?