найрізноманітніших сексуальних позах, дуже непристойних, і він би ніколи не додумався знімати її в таких позах, але вона наполягла — й він змушений був піддатнся… То Камілу Воронець таки виключили з партії, а з інституту вона сама пішла. І все через свого чоловіка, дуже був ревнивий. У нього на неї не було ніяких фактів, але він підозрював, що вона з усіма спить в інституті, то дуже хотів, щоб її попросили і з роботи, і з партії. Ти чув про таке? Наче жінка не може зраджувати свого чоловіка поза роботою, тільки на роботі! І тільки поза партіею. Жінка як захоче, то вона тебе зрадить прямо перед твоїми очима, а ти нічого не побачиш. Він був за Камілу старший на двадцять років, то вона кинула його. А чого вийшла заміж за старшого? Він хірург, врятував життя її батькові, то батько пообіцяв: коли моя дочка виросте, віддам за тебе заміж. Дочка була маленька, а вже знала, що вийде заміж за дядю хірурга, який врятував її батька. Ось така історія. А отой старий зі старим портфелем і сам схожий на старий портфель — і є її хірург, ревнивий Отелло. Може б, краще було, якби він зарізав її батька на операційному столі, ніж отак зарізав її молоде життя.
…прийшов полюбовник до полюбовниці, вони даремно час не витрачали, тільки начебто чується полюбовнику — в сусідній кімнаті чи на балконі підозрілі звуки: кур-р… курр… Може, вдасться чи недочуває? Знову часу не марнувалн, й знову чує: кур-р… куу-р… «Послухай, — каже полюбовник до полюбовниці,— якісь голуби у тебе на балконі, все кур-р та кур-р». — «Е-е, які там голуби, — каже полюбовниця, — то в сусідній кімнаті лежить мій паралізований чоловік, свариться на мене, але ніяк не може вимовити; курва, курва».
…Маргаритка торік дуже образилась на одного болгарина. Поїхала вона з Оксою в Болгарію з туристською групою, опинились в зачуханому містечку Казанлик, а в тому містечку всі місцеві болгари якісь такі — наче наші киргизи чи татари. Ото хіба що багато троянд. Маргаритка там захотіла купити дублянку, левів не вистачало, то вона питалася дешеву, а тут один болгарин почув. Пообіцяв дістати дешеву дублянку, тільки нехай, каже, твоя подруга зі мною переспить. Маргаритка спершу не зрозуміла: «Чому подруга?» — «Бо подруга, — сказав болгарин. — Бо подруга мені сподобалася». То Маргаритка на болгарина образилася чому з подругою, а не з нею самою? Вона не хотіла просити Оксу, але де подінешся, коли кортить дешевої дублянки, а на дорогу нема левів. Окса спочатку не хотіла, відмовлялася, то Маргаритка приперла її до стіни: «Виручай мене, ти ж моя подруга, а я тебе виручу колись». Окса навіть розсердилась на неї: «Я сама себе завжди виручу». — «Не зарікайся, не зарікайся», — сказала Маргаритка. То Окса пішла до того болгарина, він переспав з нею у своїй машині — і втік, ніякої обіцяної дублянки, ні дорогої, ні дешевої. То Маргаритка навіть сварилася на Оксу: «Ти йому якось не так дала, інакше б він не втік, а я була б з дублянкою. От якби я!» Та Окса їй відрізала: «От якби ти, от якби ти! Але чомусь він тебе не захотів, а захотів мене. Ото на другий раз вибирай собі такого болгарина, який захоче трахнути не мене, а тебе, побачимо, з якою ти дублянкою залишишся». Та Маргаритка ніяк не заспокоїться і знай вихваляє турків, а болгарів гудить. Бо їй розказали історію про турецьких митників і польських туристок, які до них їдуть спекулювати в Туреччину. Прекрасні польські пані з-поміж себе вибирають найспокусливішу й найзавзятішу туристку, посилають її до турецьких митників. А турецькі митники вже знають, чого до них від усієї групи делеговано розкішну спокусницю: щоб не платити високого мита за провезення товарів на їхню територію. Зваблива блондинка віддувається за всю туристську групу, турецькі митники пропускають усіх, не беруть ніякого мита, бо своє мито вони вже взяли. Й ні разу так не було, щоб після розкішної блондинки ще брали мито з туристок. А їй, звичайно, група віддячувала шматтям-лахміттям чи косметикою. Турки є турки. Далеко тому болгарину з Казанлика до турків, ой далеко.