Сіона глянула на Топрі, що стояв позаду Кобата. Ніхто не приєднувався до бунтівників з міркувань «здорового глузду». Невже Топрі не усвідомлював, що «здоровий глузд» може його зрадити? Знову перевела погляд на Кобата.
— Що в цьому пакеті? — спитав він.
Те, як він це промовив, підказало Сіоні, що він уже знає.
— Я посилаю це на Ікс. Ви візьмете цей пакет — зробите це для мене. Це копії двох томів, які ми взяли з Хробакової фортеці.
Кобат вдивлявся в пакет, що тримав у руках. Було помітно, що хотів його відкинути, що авантюра з бунтом обтяжила його більш згубним вантажем, ніж він сподівався. Кинув грізний погляд на Топрі, наче дорікаючи: «Чому мене не попередив?»
— Що… — Він знову глянув на Сіону, прокашлявся. — Що в цих… томах?
— Ваші люди можуть нам про це розповісти. Ми вважаємо, що це слова Хробака, записані шифром, який ми не можемо прочитати.
— Чому ви думаєте, що ми…
— Ви, іксіани, митці таких справ.
— А якщо нам не вдасться?
Вона стенула плечима.
— Ми не станемо вас засуджувати. Але якщо використаєте ці томи з іншою метою або ж приховаєте успішний результат…
— Як можна бути певним, що ми…
— Ми не покладаємося лише на вас. Інші теж отримають копії. Думаю, Сестринство та Гільдія не матимуть застережень щодо розшифрування цих томів.
Кобат сховав пакет під пахву й притис його до тіла.
— Чому ви думаєте, що… що Хробак не знає про ваші наміри… навіть про цю зустріч?
— Я думаю, що він знає багато всього і може навіть знати, хто забрав ці томи. Мій батько вважає, що він справді провидець.
— Ваш батько вірить в Усну історію!
— Усі в цій кімнаті вірять. Усна історія розходиться з Офіційною історією в багатьох важливих речах.
— Тоді чому Хробак нічого не чинить проти вас?
Вона вказала на пакет під пахвою Кобата.
— Можливо, відповідь там.
— Або ж ви і ваші зашифровані томи не становите для нього справжньої загрози! — Кобат не приховував гніву. Не любив, щоб його змушували ухвалювати рішення.
— Можливо. Скажіть мені, чому ви згадали Усну історію?
Кобат знову почув погрозу.
— Там сказано, що Хробак нездатний на людські почуття.
— Це не причина, — промовила вона. — Маєте ще один шанс сказати мені справжню причину.
Нейла на два кроки підступила до Кобата.
— Я… мені наказано переглянути Усну історію, перш ніж прийти сюди, сказано, що ваші люди… — Він знизав плечима.
— Що ми її декламуємо?
— Так.
— Хто вам це сказав?
Кобат ковтнув, перелякано глянув на Топрі, тоді знову на Сіону.
— Топрі? — спитала Сіона.
— Я думав, що це допоможе йому зрозуміти нас, — промовив Топрі.
— І ти назвав йому ім’я свого лідера, — сказала Сіона.
— Він уже знав! — Голос Топрі таки зірвався на писк.
— Які конкретні частини Усної історії наказано вам переглянути? — спитала Сіона.
— Нууу… про династію Атрідів.
— А зараз ви думаєте, що знаєте, чому мене зараховують до бунтівників.
— Усна історія достеменно розповідає, як він трактує всіх з династії Атрідів! — промовив Кобат.
— Кидає нам короткий шнурок, а тоді притягує? — спитала Сіона. Її голос був оманливо спокійним.
— Саме так він зробив із вашим батьком, — сказав Кобат.
— А зараз дозволяє мені гратися в бунт?
— Я лише посланець, — промовив Кобат. — Якщо ви мене вб’єте, хто передасть ваше послання?
— Або ж послання Хробака, — зауважила Сіона.
Кобат промовчав.
— Думаю, ви не розумієте Усної історії, — сказала Сіона. — Також думаю, що ви не надто добре знаєте Хробака й не розумієте його послання.
Обличчя Кобата спалахнуло від злості.
— Що стримує вас від того, аби уподібнитися решті Атрідів, ставши милою слухняною частиною… — Кобат замовк, зненацька усвідомивши, що` вирвалося в нього в пориві гніву.
— Черговим новобранцем внутрішнього кола Хробака? — закінчила Сіона. — Як Дункан Айдаго?
Вона обернулася і глянула на Нейлу. Дві помічниці, Анук і Тав, насторожилися, але Нейла зберігала спокій.
Сіона знову кивнула Нейлі.
Виконуючи свої обов’язки, Анук і Тав зайняли позицію біля дверей, заблокувавши вихід. Нейла підійшла й стала поруч із Топрі.
— Що… що відбувається? — спитав Топрі.
— Ми хочемо знати все важливе, чим може поділитися з нами експосол, — відповіла Сіона. — Нам потрібне все послання.
Топрі затремтів. На чолі Кобата виступив піт. Чоловік ще раз глянув на Топрі, тоді перевів увагу на Сіону. У цей один погляд наче розсунулася завіса, і Сіоні вдалося зазирнути всередину, розгледівши зв’язок між ними.