— Я не потребую наготованих знарядь, щоб упоратися з людськими проблемами, — сказала Антеак. — Це питання для студента-початківця!
— Ха-ха! — засміявся Лето. — Ти хотіла б покинути Бене Ґессерит і приєднатися до мене?
Він побачив, що вона обміркувала й відкинула його пропозицію, але не приховувала, як її це розвеселило.
Лето глянув на здивовану Люзієл.
— Коли щось неможливо зміряти твоєю міркою, то ти маєш справу з розумом, а не з автоматом. — І подумав: «Ця Люзієл ніколи більше не домінуватиме над старою Антеак».
Тепер Люзієл розгнівалася і не переймалася тим, щоб це приховати. Вона сказала:
— Є такий поголос про іксіан, наче вони постачають вам машини, які імітують людське мислення. Якщо ваша думка про них настільки низька, то чому…
— Її не слід випускати з Капітули без вартівниці, — промовив Лето, звертаючись до Антеак. — Невже вона боїться спитати у власних пам’ятей?
Люзієл зблідла, але промовчала.
Лето холодно вивчав її.
— Як, на твою думку, довгі несвідомі стосунки наших предків із машинами чогось нас навчили?
Люзієл тільки кинула на нього сердитий погляд. Не була ще готовою ризикнути життям, зважившись на відкритий опір Богу-Імператору.
— Можеш принаймні сказати, що нам відома привабливість машин? — спитав Лето.
Люзієл кивнула.
— Добре налагоджена машина може бути надійнішою, ніж людський слуга, — промовив Лето. — Можемо довіряти машинам, бо вони не здатні до емоційних збурень.
Люзієл нарешті була здатна говорити.
— Чи це означає, що ви маєте намір скасувати батлеріанську заборону огидних машин?
— Клянуся, — відповів Лето, вдавшись до голосу крижаної зневаги, — коли ще раз скажеш таку дурість, накажу тебе прилюдно стратити. Я не твій оракул!
Люзієл розкрила було рота й закрила, так нічого й не сказавши.
Антеак торкнулася передпліччя своєї компаньйонки, що змусило Люзієл здригнутися. Антеак говорила спокійно, демонструючи чудове володіння Голосом.
— Наш Бог-Імператор ніколи не кине відкритого виклику заборонам Батлеріанського Джигаду.
Лето всміхнувся їй, виразивши так делікатну похвалу. Як приємно бачити професіоналізм у його найкращому вияві.
— Це має бути очевидним для кожного свідомого розуму, — сказав він. — Існують межі мого вибору, сфери, в які я ніколи не втручаюсь.
Він бачив, що обидві жінки поглинуті обміркуванням його мультилінійних слів, зважуванням можливих значень і намірів. Чи Бог-Імператор не збиває їх з пантелику, зосереджуючи увагу на іксіанах, тоді як сам маневрує деінде? Чи сповіщає Бене Ґессерит, що настав час вибрати сторону, протилежну іксіанам? Чи, можливо, його слова не мають інших значень, крім тих, що лежать на поверхні? Хай які в нього мотиви, вони не можуть бути проігноровані. Він, без сумніву, є найхитромудрішою істотою, яку будь-коли створив Усесвіт.
Лето прибрав похмурого виразу й глянув на Люзієл, знаючи, що це лише посилить їхнє збентеження.
— Звертаю твою увагу, Марку Клер Люзієл, на урок, що стосується давніх надмашинних суспільств, який ти, схоже, не вивчила. Самі пристрої виробляють у тих, хто до них вдається, рефлекс використовувати одне одного так, як використовують машини.
Він перевів увагу на Монео.
— Монео?
— Я бачу його, Владико.
Монео витяг шию, глянувши над делегацією Бене Ґессерит. У протилежні двері ввійшов Дункан Айдаго й закрокував відкритою підлогою покою до Лето. Монео не розслабився, не зменшив ні чуйності, ні недовіри до Бене Ґессерит, але розпізнав природу лекції Лето. «Він випробовує, завжди випробовує».
Антеак кашлянула.
— Владико, а що з нашою винагородою?
— Ви відважні, — промовив Лето. — Тому, без сумніву, вас і вибрано для цього посольства. Дуже добре, на наступне десятиліття я підтримуватиму ваше пожалування прянощів на теперішньому рівні. Крім того, проігнорую те, що ви намагалися зробити з есенцією прянощів. Хіба я не щедрий і не великодушний?
— Найщедріший із щедрих, Владико, — сказала Антеак, а в її голосі не було й сліду гіркоти.
Дункан Айдаго проминув жінок, зупинився біля Монео й глянув на Лето.
— Владико, сталися…
Урвав і глянув на двох Превелебних Матерів.
— Кажи відверто! — звелів Лето.
— Так, мілорде, — підкорився він, хоч і неохоче. — Ми зазнали атаки на південно-східній околиці міста. Я вважаю, що це спроба розпорошити нашу увагу, бо зараз з’явилися повідомлення про акти насилля в місті та Забороненому Лісі — багато дрібних рейдерських груп.