— Коли мені потрібно розпізнати бунтівників, я шукаю чоловіків із принципами, — промовив він.
Вона мовчки глянула на нього, а він подумав, що ця проста реакція дуже багато сказала про її розум.
— Як думаєш, де я знаходжу своїх найкращих адміністраторів? — спитав він.
Вона не стримала легкого зітхання.
— Принципи, — сказав Лето, — це те, за що ти змагаєшся. Більшість чоловіків проживає своє життя без жодних викликів, окрім останньої миті. У них дуже мало неприязних арен, на яких вони могли б пройти випробування.
— У них є ви, — промовила вона.
— Але я надто могутній, — відповів він. — Я еквівалент самогубства. Хто шукає смерті?
— Божевільні… чи доведені до розпачу. Бунтівники?
— Я їхній еквівалент війни, — відповів Лето. — Найвищий хижак. Я зчеплена сила, яка розбиває їх на друзки.
— Я ніколи не думала про себе як про бунтівницю, — сказала вона.
— Ти — дещо значно краще.
— І ви знайдете якесь використання для мене?
— Авжеж.
— Не як адміністратора, — промовила вона.
— Я вже маю добрих адміністраторів — непідкупних, мудрих, з філософським мисленням, що відкрито зізнаються у своїх помилках і швидко знаходять рішення.
— Вони були бунтівниками?
— Більшість із них.
— Як ви їх обирали?
— Я можу сказати, що вони самі себе обирали.
— Виживаючи?
— І це теж. Але є дещо більше. Різниця між добрим і поганим адміністратором полягає у часі, що дорівнює приблизно п’ятьом ударам серця. Добрий адміністратор здатен на миттєві рішення.
— Прийнятні рішення?
— Зазвичай вони спрацьовують, тоді як поганий адміністратор вагається, тягне час, просить про комітети, дослідження та звіти. Врешті-решт, діє так, що це створює серйозні проблеми.
— Але хіба вони інколи не потребують більше інформації, щоб зробити…
— Поганий адміністратор більше заклопотаний звітами, ніж рішеннями. Хоче закарбованого запису, який може показати на виправдання своїх помилок.
— А добрі адміністратори?
— О, їм достатньо словесних наказів. Вони ніколи не вибріхуються, якщо їхні словесні накази спричиняють проблеми, і оточують себе людьми, спроможними мудро діяти на підставі словесних наказів. Часто найважливішою інформацією є те, що щось пішло не так. Погані адміністратори приховують свої помилки, аж доки не стає надто пізно, аби їх виправити.
Лето стежив за тим, як вона розмірковує про людей, що служили йому, особливо про Монео.
— Люди рішення, — сказала вона.
— Одним із того, що найтяжче знайти тиранові, — промовив він, — є люди, які справді ухвалюють рішення.
— А ваше особисте знання про минуле не дає вам певної…
— Дає мені певну розвагу. Більша частина бюрократії до мене шукала й просувала людей, які уникали ухвалення рішень.
— Розумію. Як би ви, Владико, використали мене?
— Вийдеш за мене?
Її губ торкнулася легка усмішка.
— Жінки теж можуть ухвалювати рішення. Я вийду за тебе.
— То йди та проінструктуй Превелебну Матір. Упевнись, що вона знає, чого ми шукаємо.
— Мого початку, — сказала Хві. — А моє призначення ми з тобою вже знаємо.
— І це призначення невіддільне від початку, — промовив він.
Вона підвелась і сказала:
— Владико, чи не міг ти помилитися із Золотим Шляхом? Чи існує можливість провалу…
— Будь-хто може провалитися, — відповів він, — але відважні добрі друзі допоможуть.
* * *
Групи зазвичай облаштовують оточення для власного виживання. Коли вони відхиляються від цього, можна говорити про групову недугу. Існує багато характерних симптомів. Я придивляюся до поділу їжі. Це форма комунікації, неуникна ознака взаємодопомоги, що містить також смертний символ залежності. Цікаво також, що сьогодні зазвичай чоловіки займаються землевпорядкуванням. Вони є чоловіками-мужами. Колись це було тільки жіночим обов’язком.
«Мусите вибачити недосконалість цього звіту, — написала Превелебна Мати Антеак. — Зважайте на поспіх. Завтра я відлітаю на Ікс із завданням, яке більш докладно описала раніше. Годі заперечити інтенсивний і щирий інтерес Бога-Імператора до Ікса, але тут я мушу описати дивний візит, який мені тільки-но склала Амбасадорка іксіан Хві Норі».
Антеак відкинулася назад на незручному стільці, найкращому, який вона знайшла в цьому спартанському житлі. Сиділа сама в маленькій спальні, клітці всередині клітки, яку Владика Лето не схотів змінити навіть після того, як Бене Ґессерит перестерегли його перед зрадою тлейлаксу.