Бірч крутнувся, також побачивши, що By зарухалася. Його очі широко розплющилися, коли вона підняла клинок. Він кинувся до Кору, так ніби міг збити її з ніг, щоб вивести з-під удару.
— Ні!
Колланан вже теж почав діяти.
Рот By роззявився у беззвучному крику. Вона метнулася вперед, мов змія.
Ошелешена Кору обернулася саме тоді, коли Колланан одним стрибком опинився між двома королевами і водночас замахнувся бойовим молотом. Верхівка його молота, вкрита димчастим склом, зі свистом розітнула повітря і потужним ударом розтрощила голову By. Могутня зброя проломила їй череп і провалилася всередину. Шия звернулася набік, і By повалилася на землю ще до того, як Кору встигла зайняти захисну стійку.
Колланан застиг із закривавленим молотом. Він відчував, як той своєю вагою відтягує йому руку. Бірч, який не постраждав у цій сутичці, підбіг до нього, дивлячись на мертву королеву піщаних Лютих.
Королева Кору, вражена побаченим, розсміялася.
— Ти врятував мене. Ти вбив королеву піщаних Лютих, королю Колланане! — В її голові промайнула якась думка, і вона посміхнулася хлопчикові. — Так само, як твій онук убив королеву крижаних Лютих. Мою матір. — У неї вирвався смішок, проте в ньому чулася розгубленість і збентеженість, ніби вона не могла до кінця повірити в те, що сталося. — Я ще раз переконалася, що людей не можна недооцінювати.
Колланан мовчав, важко дихаючи, а тим часом до них збіглися інші Люті й здивовано витріщилися на мертву By. Самого Колла, коли він дивився на її закривавлену голову й зламану шию, охопило дивне відчуття, що справедливість восторжествувала.
Він простягнув руку, щоб міцно обійняти свого онука, впевнений, що зробив добру справу... навіть якщо кінець світу все одно настане.
Борючись із почуттям безпорадного відчаю, Адан спостерігав за тим, як маги Лютих працюють на своїх чудернацьких велетенських машинах, створюючи хвилі магії, що змушували повітря мерехтіти й дрижати під дією невидимих потоків руйнівної енергії. Тим часом інші маги просто стискали кулаки й гатили ними в землю, посилаючи вглиб ударні хвилі, від яких земна твердь здригалася і двигтіла. Самі гори почали трястися, немов у корчах.
Колланана не було вже давно, а Люті продовжували свою роботу, не зупиняючись ні на мить. Адан не знав, скільки ще він зможе чекати, — особливо з огляду на те, що армія Мандана була вже на підході.
Він скакав уздовж лав своїх кіннотників, явно стривожених тим, що діялося в них на очах. Його армія в повному бойовому спорядженні — зброя, щити, обладунки — була готова до бою. Коні іржали, відчуваючи напруження, розлите в повітрі. Бійці нервово перемовлялися, а деякі гучно стукали в щити, немов кидаючи виклик ворогові, хоча поки що не знали, з ким їм доведеться битися.
До короля під'їхала Елліель, яка виглядала розкішно у своїх чорних кольчужних обладунках. В одній руці вона тримала меч, а на зап'ясті іншої виднілася манжета реймера, який Хоробра могла будь-якої миті пустити в хід. Обличчя її зблідло, від чого добре помітне татуювання на щоці здавалося ще більш зловісним. Коли земля знову затряслася, а з гори Вада повалив густий дим, вона вказала на магів і воїнів Лютих.
— Вони намагаються наблизити кінець світу. Скільки ще ми будемо чекати?
Адан не зводив погляду з армії крижаних і піщаних Лютих, їх розлогого табору й великого намету, звідки, як він знав, королева Кору керувала своїми військами.
— Ми повинні дати Колланану шанс.
Тон теж був поруч. У погляді його глибоких сапфірових очей читалося напруження.
— Не чекайте надто довго. Щойно вони розбудять дракона, стане занадто пізно, і я не можу обіцяти, що врятую вас усіх. — Він торкнувся татуювання на своєму обличчі. — Я відчуваю, що в мені схована велика сила, але вона замкнена всередині.
До них під'їхав Ласіс. Колланана тут зараз не було, і тому він доповів Адану.
— Я отримав звістку від наших розвідників, Володарю. Армія Мандана швидко рухається через перевал. — Він нахмурився. — Занадто швидко, як на мене, і така дурість обернеться проти них самих. Вони будуть виснажені, коли доскачуть до нас.
— Мій брат знайде сили для битви, коли дістанеться сюди, — сказав Адан.
— Як і Уто, — додала Елліель.
— Ми повалили кілька дерев, щоб перегородити їм дорогу, — продовжив Ласіс, — і це на якийсь час зупинить їхню кінноту та вози з припасами, проте в них достатньо солдатів, щоб розчистити шлях. Це не займе багато часу.
Адан подивився у бік механізмів Лютих, на нерівний ряд їхніх магів. Земля знову здригнулася від ще більш різкого поштовху.
— Спочатку треба розібратися з цією проблемою.
Він затінив очі долонею. Його дядька не було вже дуже довго. Люті могли навіть вбити його — і як Адан зміг би про це дізнатися? Королева Кору зробила їм послугу, відпустивши хлопчика, проте вона аж ніяк не збиралася сприяти порятунку людського роду.
Величезний піщано-кам'яний каркас найближчого масивного пристрою здригався й гудів, поки в крижаних лінзах накопичувалося все більше магії. Кілька магів, що управляли цим механізмом, здійняли догори руки і закричали, вигукуючи якісь нерозбірливі заклинання.
Крижана лінза закрутилася, а потім вижбурнула із себе величезний заряд енергії, який гримонув, мов удар грому, і білою блискавкою пронісся в повітрі. Врізавшись в землю, він вибухнув десь вглибині, і хвилі від удару покотилися навсібіч, поступово затихаючи; все це видовище нагадувало стрімкий річковий потік, який, зустрівши на своєму шляху великий валун, розлітається фонтаном бризок. Земля здригнулася, наче хтось вдарив у велетенський залізний дзвін.
Неподалік ще один з дивних пристроїв Лютих теж загудів і з оглушливим гуркотом випустив могутній магічний заряд, ніби намагаючись роздерти гори на шматки.
На наляканому вибухами коні прискакав Ондер. Його вуста були рішучо стиснуті.
— Королю Адане, ми повинні битися! — Він кинув погляд на Ласіса, ніби черпаючи в ньому сили. — Ми повинні не допустити, щоб це сталося.
Земля загуркотіла й захиталася, і, відчувши це, коні захропли, б'ючи копитами. Людські солдати заревіли, і в їхньому реві чулося водночас нетерпіння і збентеження.
Прийнявши рішення, Адан високо здійняв меч.
— Ми не будемо сидіти склавши руки і не дозволимо Лютим влаштувати кінець світу. Вперед! Ми повинні знищити ці пристрої. Це дасть нам трохи часу.
Елліель та Ласіс запалили реймери, і Адан повів своє військо вперед, туди, де скупчилися Люті, цілковито зосереджені на своїй діяльності. Солдати Судерри й Нортерри підняли мечі, а кінні лучники наклали стріли на тятиви. Перші ряди об'єднаного війська увірвалися в табір супротивника.
Воїни Лютих були розосереджені, а не вишикувані в бойовий порядок, і вони були повністю поглинуті роботою магів, нетерпляче чекаючи того, що могло виринути з-під гір. Людська армія пронеслася крізь табір, і, не зупиняючись, щоб вступити в бій з воїнами Лютих, Адан повів її просто до своєї мети — розташованих у ряд магічних пристроїв, які вібрували і світилися, випромінюючи магічну силу.
Захопленим зненацька Лютим знадобився деякий час, щоб відповісти на несподівану атаку, але, піднявши зброю проти нападників, вони перетворилися на смертоносну й потужну силу. Тепер, вступивши у звичний для них бій, вони метали списи і рубали навідліг довгими вигнутими клинками, вбиваючи і коней, і людей. Адан припав до шиї свого коня і помчав уперед.
За табором вибухнула якась сліпуча незбагненна сила, вирвавшись з одного із магічних пристроїв. Ударні хвилі врізалися в гори, розколовши найближчі скелі.
Адан разом з Елліель, яка неслася поруч, помчав до найближчого механізму. Той зараз зупинився, зосереджена в ньому сила згасала, ніби він потребував перепочинку та поновлення запасу енергії, а поруч з ним маги вдаряли кулаками по землі й посилали руйнівні вібрації в глибини гір. Тим часом Ласіс, високо піднявши свій палаючий реймер, повів за собою іншу групу вершників.
В ту першу мить, коли Адан занурився в гущу бою, у нього перед очима раптом майнув образ його любої донечки Оук, Пенди, всього його королівства, але він, відігнавши від себе ці думки, зосередив всю свою увагу на цій велетенській могутній машині. Він знав, що якщо вони не зупинять цей руйнівний потік, то в нього не буде ні дому, ні сім'ї, ні світу, в який можна буде повернутися.