Він був літній, кволий, по-старечому згорблений. Усі відвідувачі вмить ущухли.
— Друзі, — почав він. — За останній тиждень не відбулося нічого прикметного, тож невдовзі я надам слово всім охочим. Та спершу, як і завжди, я хочу подякувати нашому господареві, панові Фоксу, за його гостинність… А тепер послухаймо Мері — в неї, здається, є новини про становище в Америці.
Він сів. З-за сусіднього столика піднялася жінка з худим, стомленим обличчям. Кіті помітила, що вона не мала ще й сорока років, хоч її волосся геть поплямувала сивина.
— Вчора ввечері прийшло торговельне судно, — почала вона. — Воно мало останню стоянку в Бостоні, в зоні воєнних дій. Цього ранку його команда снідала в нашій кав’ярні. Вони розповіли нам, що останній наступ британців не вдався — Бостон досі в руках американців. Наша армія відступила в поле, намагаючись поповнити запаси, й відтоді зазнавала нападів. Багато британців загинуло.
Зала сповнилася гомоном. Літній добродій знову підвівся:
— Дякуємо, Мері! Хто ще хоче висловитись?
— Можна? — заговорив молодий бородань. Він був кремезний і тримався впевнено — часом навіть занадто. — Я репрезентую нову організацію — «Спілку простолюду». Можливо, ви вже чули про нас.
Усі відразу засовались, ніби стривожившись. Кіті за стойкою спохмурніла: голос молодика чимось її збентежив…
— Ми шукаємо підтримки, — провадив бородань, — для нової низки страйків та демонстрацій. Треба показати чарівникам, що й до чого. Єдиний спосіб змусити їх опам’ятатись — це організовані спільні дії нас усіх. Я маю на увазі масові виступи.
— Дозвольте сказати! — підстаркувата леді в темно-синій сукні й малиновій шалі спробувала встати. Залунав хор дружніх протестів, і вона залишилася сидіти. — Я боюся того, що коїться в Лондоні. Ці страйки, ці заворушення… Це, звичайно, не відповідь. До чого це призведе? Лише до того, що влада вживе рішучих заходів у відповідь. І Тауер сповниться стогоном чесних людей!
Молодик ударив важким червоним кулаком по столу:
— А що нам залишається, мадам? Сидіти спокійно? Гадаєте, чарівники нам за це подякують? Вони й далі втоптуватимуть нас у бруд! Треба діяти — й діяти негайно! Усіх ув’язнити вони не зможуть!
Долинули кволі оплески. Проте леді вперто хитнула головою:
— Ви помиляєтесь. Ваші докази придатні лише на той випадок, якщо нам пощастить знищити чарівників. А цього зробити не вдасться!
— Спокійно, бабусю! — втрутився інший чоловік. — Це капітулянтські розмови!
Леді випнула підборіддя:
— А хіба це можливо? Яким чином?
— Зараз вони втрачають контроль над ситуацією. Інакше б вони легко придушили заколотників.
— До того ж нам допоможуть європейці! — додав білявий молодик. — Не забувайте про це! Чехи підтримають нас коштами. І французи — теж!
— Французькі шпигуни підкинули мені кілька магічних штучок, — кивнув Джордж Фокс. — Просто про всяк випадок. Я, до речі, жодного разу ними не користувався.
— Пробачте, — втрутилась підстаркувата леді, — але ви так і не пояснили, як скинути чарівників за допомогою кількох страйків, — вона знову випнула кощаве підборіддя — і з викликом оглянула все товариство. — Ну-бо?
Кілька чоловіків сердито пирхнули. Проте вони були такі заклопотані сьорбанням пива, що нічого не сказали до ладу.
Відповіла лише Кіті — з-за своєї стойки:
— Ваша правда, мадам. Повалити їх буде справді нелегко. Однак я б не сказала, що це неможливо. Історія знає десятки разів, коли революції перемагали. Що відбулося в Єгипті, Римі, Празі? Усі вони були нездоланні — до певного часу. І всі вони впали, коли народ повстав.
— Люба моя, — заперечила стара, — всі вони впали під натиском ворожих армій…
— Усі вони, — рішуче провадила Кіті, — впали під натиском ворожих армій, які скористалися внутрішнім безладдям у цих державах. Народ уже ладен був повстати. Він не мав ні потужної магії, ні війська — то був простолюд, такий самий, як ми.
Леді скривила вуста в безрадісній усмішці:
— Можливо. Та чи багато хто з нас хоче вторгнення іноземців? Наші володарі, може, й не найкращі, та вони — принаймні британці!
Бородатий молодик пирхнув:
— Повернімося до сьогодення! Цього вечора сталевари з Баттерсі — це недалеко звідси, за течією Темзи, — збираються розпочати страйк. Приєднуймося до них! Навіть якщо чарівники пришлють своїх демонів — гармат від нас вони більше не одержать!