БАТЬКО
«Чойс» («Choice reader») — розповсюджений під час навчання Акутаґави підручник англійської мови.
Карл П’ятий (1500—1558) — король Іспанії.
«Панч» — англійський гумористичний журнал, який існує і понині.
Хікаґетьо — вулиця в Токіо, де на той час розташовувалися крамниці лахмітників.
БАТАТОВА КАША
…наприкінці років Ґенкей, а можливо, на початку правління Нінна. — Роки Ґенкей — 877—884, роки Нінна — 884—888.
Ґої — нижчий придворний ранг.
Час Змії — з 9-ї до 11-ї години ранку.
Час Пса — з 7-ї до 8-ї години вечора.
Час Зайця — з 5-ї до 7-ї години ранку.
МАВПА
Ханґьоку — ґейша-учениця, яка ще не оволоділа складною майстерністю справжньої ґейші.
НОСОВА ХУСТОЧКА
Юхан Авґуст Стріндберґ (1849—1912) — відомий шведський письменник і публіцист. Оскар Вайлд (1854—1900) — відомий англійський письменник. На початку століття був дуже популярний в Японії серед інтелігенції. Вона захоплювалася не тільки їхніми художніми творами, але і статтями Стріндберґа, в тому числі «Драматургією» (1907—1910), статтями про літературу та мистецтво «Задуми» (1891) і посмертно опублікованою сповіддю Вайлда «De profundis» (1905).
Ліхтар-ґіфу — паперовий ліхтар яйцеподібної форми, що виготовлявся у префектурі Ґіфу.
…актор театру Тейкоку — актор Імператорського театру.
Марумаґе — зачіска заміжньої жінки.
…чашку чорного чаю. — В Японії, зазвичай, п’ють зелений чай. Чорний чай, особливо в часи Акутаґави, пили тільки в європеїзованих домах.
Пані Хейберґ — дружина письменника і критика Йоганна Людвіга Хейберґа (1791—1860).
MENZURA ZOILI
Кіносіта Мокутаро (1885—1945) — японський поет, драматург, за освітою лікар.
Куме — Куме Масао (1891—1952) — японський письменник, друг Акутаґави.
Сент-Джон Ервін (1833—?) — ірландський письменник, драматург.
ЩАСТЯ
Каннон-сама — Каннон — буддійське божество в Китаї та Японії. Богиня милосердя. Сама — суфікс ввічливості, більш ввічливий, ніж сан.
Єпископ Тоба (1053—1140) — монах буддійської секти Тендай, прославився як видатний художник.
…з богами та буддами... — Під богами мають на увазі богів японської національної релігії Сінто, під буддами — божества буддійського пантеону.
…обмінялися чарками… — Обмін чарками — частина весільної церемонії.
МОМОТАРО
Країна мороку — місце, куди, згідно з японською міфологією, відправляють душі померлих.
Ідзанаґі — божество, що символізує чоловіче начало, разом із Ідзанамі, що символізує жіноче начало, є прабатьками всіх богів синтоїстського пантеону.
Вік богів — назва доісторичного часу в Японії. Згідно з японською міфологією, Японія веде свою історію од «Віку богів», які нібито є прабатьками японських імператорів.
Фазан, обізнаний із сейсмологією… — За легендою фазан здатен завбачати землетрус.
…загинула б тут же, на місці, ще до того, як їй помстився краб. — Мається на увазі відома японська казка «Помста краба», в якій розповідається, як краб за допомогою своїх друзів — каштана, оси, морської капусти та ступки — помстився мавпі, що вбила його батька.
…зображено схід сонця… — Червоне сонце на білому тлі — державний прапор Японії.
Повість про звільнення від горба — повість «Удзісюї-моноґатарі».
Сютен-додзі — знаменитий у середньовічній Японії злодій, який, вирушаючи на грабежі, наряджався чортом.
Ібараґі-додзі — підручний Сютен-додзі.
Райко (справжнє ім’я — Мінамото Йоріміцу, ?—1021) — полководець, герой багатьох історичних оповідей.
ОЇСІ КУРАНОСКЕ В ОДИН ІЗ СВОЇХ ДНІВ
Харакірі — у Японії поширений серед самураїв спосіб самогубства — розпорювання живота кинджалом.
ОДЕРЖИМИЙ ТВОРЧІСТЮ
Сікітей Самба (1776—1822) — японський письменник, автор низки гумористичних творів (так званих «коккейбон»), у тому числі «Громадської лазні».
«Бабський пучок» — модна на початку XIX ст. в середовищі городян чоловіча зачіска: волосся над лобом і на тім’ї виголювалось, а нижні пасма стягувалися на потилиці в пучок, який складався пополам. Кінці волосся в пучку лишалися розпущеними.