— Робе, негіднику, — промовила Клара, — сумніваюся, що він звільнить тебе за один прогул, хіба що дасть прочуханки.
Я стенув плечима і жбурнув фільтрувальний кругляк у вигнуте озерне плесо, що розкинулося перед нами десь на двісті метрів угору і навколо каркаса Брами. Я почувався паскудно і міркував над тим, чи я ще не дійшов того моменту, коли гнітюча атмосфера нидіння у Брамі переможе страх перед жахливою смертю в космосі. Страх — загалом дивне почуття. Я не відчував його, бо знав, що єдиною причиною, чому я тут залишаюся, був страх. Я не боявся, а радше мислив розсудливо.
Оголошення
ПОКОЇВКА, КОК або компаньйон. Подушний податок + $10/день. Філліс. Тел.: 88-423.
ЇЖА ДЛЯ ГУРМАНІВ, ексклюзивні імпортні продукти із Землі. Скористайтеся нашим унікальним масовим гарантованим замовленням будь-яких позицій. Заощаджуйте ваші кошти, забудьте про великі витрати на доставку! Каталоги Sears, Bradlee, G.TJ.M. Тел.: 87-747.
НОВАЧОК з Австралії, M., симпатичний, шукаю француженку для дружнього спілкування. Тел.: 65-182.
— Гадаю, — кажу я навмання, — що таки вирушу в рейс. Хочеш полетіти зі мною?
Клара встала і обтрусилась. За кілька секунд вона відповіла:
— Можливо. А що ти надумав?
Насправді я нічого не надумав. Я просто спостерігав за тим, як моя свідомість умовляла мене зробити щось ризиковане. Та я відповів таким тоном, наче запланував це кілька днів тому:
— Гадаю, непогано було би спробувати повторний рейс.
— Нізащо! — Клара мала сердитий вигляд. — Якщо я полечу, то лише по реальні гроші.
Однак тут була й реальна небезпека, окрім того, повторні рейси також дуже часто виявлялися невдалими.
Повторний рейс — це коли ви берете корабель, на якому хтось уже літав і не лише повернувся живим, а й привіз щось цінне. Дехто з цих пілотів став досить заможним. Так, успішними були повторні рейси у Світ Пеггі, де можна знайти радіатори та хутро, і на Ету Каріна-7, де, напевне, чимало зберігається, головне дістатися. Біда в тому, що після того, як гічі покинули цю планету, там почалася льодовикова ера і тому постійно трапляються жахливі буревії. Один із п’яти посадкових модулів повернувся неушкоджений з усім екіпажем, а ще один не повернувся зовсім.
Загалом у Брамі не схвалюють повторних рейсів. У випадках, коли привезти знахідку неважко (як на Пеггі), Корпорація пропонує грошову винагороду замість виплати відсотків. І то, платять не стільки за товари, скільки за складання карт. Під час таких рейсів вам доведеться кружляти орбітою в пошуках геологічних аномалій, які можуть свідчити про підземні пожитки гічі. Можете взагалі не приземлятися. Платять порівняно непогано, але не надто багато. За умови оплати Корпорацією кожного окремого польоту треба зробити 20 таких рейсів, щоб грошей вистачило на все життя. Якщо схочете полетіти як проспектор, то доведеться ділитися своїм доходом з екіпажем першовідкривачів. До того ж, Корпорація теж візьме свою частку. У вас зостанеться лише дрібочка того, що ви могли б заробити, ставши першовідкривачем. Це не кажучи про те, що, можливо, вам ще випаде змагатися з колонією мешканців тієї планети.
Лист Шикітея Бакіна до Арітсуна
Моєму славному онукові!
Великою радістю для мене було почути про народження твоєї первістки. Не втрачай надію: я впевнений, що наступною дитиною має бути хлопчик.
Уклінно перепрошую за те, що не міг написати раніше, але розповідати немає що. Можливо, колись я знову полечу в рейс. Без ніг це важко зробити.
Арітсуне, я точно знаю, що можна купити нові ноги. Кілька місяців тому я натрапив на ноги з підходящими тканинами. Проте ціна кусалася! За ці гроші можна придбати Повну Медицину. Ти шанобливий онук, бо вмовляєш мене витратити на це свій капітал. Але я ще не зважився. Надсилаю тобі половину моїх збережень як допомогу моїй правнучці. Якщо я тут помру, то ви разом із твоїми дітьми й твоєю доброчесною дружиною отримаєте всі мої заощадження. Я вирішив, і не вмовляй мене.
Передаю всім трьом низький уклін. Якщо зможеш, надішли мені голограму цвіту вишні — вона скоро розквітне, правда ж? Я тут геть зовсім втратив відчуття домівки!
Також можна одержати премію: сто мільйонів доларів за відкриття позаземної цивілізації, п’ятдесят мільйонів доларів за виявлення корабля гічі, який буде більший за п’ятимісний корабель, мільйон доларів за відкриття населеної планети. Читач може поцікавитися: чому за цілу нову планету платять якийсь там мільйон? Ось у чому річ: ну знайшли ви планету, а що далі? Від перенаселення це не врятує, оскільки найбільший корабель у Брамі може перевезти максимум чотирьох пасажирів та ще пілота. Без нього корабель не повернеться. Тому Корпорація тримає кілька колоній: та, що на Пеггі, процвітає, інші ж ледь животіють. Одначе це не розв’язує проблему двадцяти п’яти мільярдів людських істот, більшість із яких недоїдають.
Для повторного рейсу таких премій не передбачено. А може, ви взагалі не отримаєте жодної; хтозна, можливо, речей, за які обіцяють премії, взагалі не існує.
Дивно, але за вісімнадцять років та дві тисячі рейсів ніхто ще не знайшов слідів розумних істот. Маємо з десяток планет, де є життя плюс понад сто планет, на яких людство теоретично могло б вижити (наприклад, на Марсі чи на Венері). Дехто знаходив сліди минулих цивілізацій, але то були не гічі й не люди. Ну і, певна річ, безпосередньо сувеніри гічі, причому в лабіринтах Венери таких сувенірів було більше, аніж в інших пунктах Усесвіту. Перед тим, як покинути Браму, гічі добряче «підмели» її.
Кляті гічі, навіщо така охайність?
Тому ми вирішили облишити думки про повторні рейси через низьку платню, а також думки про премії за особливі знахідки, оскільки їх годі було запланувати.
Нарешті ми замовкли і перезирнулись. А потім навіть відвернулись одне від одного.
Неважливо, про що ми гомоніли, але летіти ніхто не збирався. Нам було лячно. Клару виснажив її останній рейс, а я навіть не зважився на свій перший.
— Ну, — сказала Клара, встаючи й потягуючись, — піду до казино, можливо, виграю там якісь двійко-трійко баксів. Не хочеш подивитися?
Я похитав головою.
— Краще піду попрацюю, якщо в мене ще є робота.
Ми поцілувалися на прощання біля підйомного троса. На своєму поверсі я помацав її за щиколотку і вийшов. Я був не в дуже гарному настрої. Ми стільки часу намагалися переконати себе, що немає таких рейсів, де нагорода була б варта ризику, що я майже повірив у це.
Звичайно, ми не брали до уваги інші види премій — за небезпеку.
Лише нагальна потреба у грошах може змусити когось полетіти в такий рейс. Так, Корпорація іноді обіцяє винагороду в сумі близько півмільйона для екіпажу, який полетить тим самим рейсом, що ним летів попередній, але не повернувся. Причину такого неповернення пояснюють тим, що з кораблем трапилося лихо, пальне закінчилось абощо. А другий корабель міг би врятувати екіпаж першого (дідька лисого!). Скоріш за все, те, що вбило перший екіпаж, досі там і вб’є другий.
Певний час сума премії становила мільйон, а відтак її підвищили до п’яти мільйонів у випадку зміни налаштувань курсу після запуску.