- А ти не бо╖шся, що до нас зайде хтось сторонн╕й?
- Не зайде. Чи ти гада╓ш, що у мене один такий пом╕чник? - киваю на п╕столет, ╕ знову йду до дверей.
Зв╕сно я блефую, такий п╕столет у мене один, та й стволом в╕н насправд╕ ворушити не вм╕╓, але ж я уже казав: секрет в самих кулях. Парочку таких я прил╕пив на шию д╕вчатам на випадок, якщо хтось ╕з них отямиться. Я це одразу ж почую, ╕ нав╕даюся до них. Зараз же у мене була дещо ╕нша мета - випередити лед╕ Майю, яка саме п╕дходила до ма╓тку. Не варто ╖й бачити ус╕ляке неподобство, тому швиденько закидаю т╕ла служниць на плеч╕, ╕ несу ╖х до каб╕нету. Кайя ╕ так лежить б╕льш-менш природно, тому ╖╖ ч╕пати не став, а лише п╕дкинув книжку п╕д звисаючу руку. Встиг саме до моменту, коли вх╕дн╕ двер╕ в╕дчинилися.
Поки добирався до каб╕нету, служниц╕ отямилися, хоча й не сп╕шили подавати виду. Може просто насолоджуються тим, що ╖х мацають нижче спинки? Я ж у свою чергу зробив вигляд, н╕би не пом╕тив встромлен╕ в свою шию голки. Стоп! А чому це вони отямилися?! Хм, схоже вони зум╕ли позбутися шокер╕в до того, як т╕ спрацювати. Доведеться налаштувати сенсори на... Н╕, не доведеться - вони реагують на рух, а я сво╖ми нос╕ннями сам допом╕г ╖м скинути розрядники. Значить будемо працювати ╕з програмним забезпеченням...
Зайшовши в каб╕нет, демонстративно грубо закинув обидва т╕ла за ст╕л.
- Що ти з ними зробив?!
- Н╕чого. Лише помацав, поки н╕с. Але вони не скаржилися.
- А прин╕с нав╕що?
- Щоб ти час не тягнула, поки я буду б╕гати туди-сюди. Продовжимо?
Подальша бес╕да тривала недовго. Лашура на Свят╕й земл╕ виявилася таким же гостем, як ╕ ус╕ ╕нш╕ учн╕ Академ╕╖, ╕ н╕чого окр╕м оф╕ц╕йних в╕домостей вона мен╕ розказати не могла. Свята земля уже довг╕ роки залишалася чорною плямою на ус╕х картах св╕ту, а д╕литися в╕домостями про себе не сп╕шила, ревно захищаючи сво╖ кордони ╕ секрети. Нав╕ть про ельф╕в було в╕домо б╕льше, н╕ж про Церкву. Тому, як джерело ╕нформац╕╖ по ц╕й тем╕ Лашура себе вичерпала.
- Ну ╕ що тепер з тобою робити?
- Вб'╓ш мене?
- Не бачу сенсу. Ти не ворог.
- То чому ж напав на нас, погрожував?
А й справд╕ - чому? В╕дкриваю арх╕в ╕ швидко передивляюся ус╕ ключов╕ моменти мо╓╖ ╕стор╕╖. Н╕би й н╕чого особливого, але щось у мо╖й повед╕нц╕ не сходиться. Я надто досв╕дчений, аби д╕яти так ╕мпульсивно, як зараз. Знову вплив т╕ла? Н╕, не можна усе валити лише на свою тушку. Ма╓ бути ╕ще якась причина.
Переглядаючи логи систем, я д╕йшов до останньо╖ доби ╕ свого походу на болото. Ось я поглинаю увесь з╕браний катал╕затор, тут я пробираюся на берег, а пот╕м отямлюсь на борту... Знову на берез╕? А, ну зв╕сно ж, сенсорика у арх╕в пишеться пост╕йно, хоча й м╕стить у соб╕ лише картинку з╕ звуком - на випадок, якщо знадобляться в╕деодокази. Треба було одразу сюди зазирнути.
╤ що довше я дивився записи, то г╕рше мен╕ ставало. Тут уже не фейспалм, а справжн╕й фейс-об-тейбл робити треба. ╤ не раз! Виявилося, що насправд╕ до мене в голову н╕хто не лазив! Просто я вил╕з на зовс╕м ╕нший берег болота, а там п╕д товстим шаром грунту ховалася ц╕ла батарей шокових м╕н. Колись мене Джейкоб Харгр╕в такими приголубив, коли я намагався проникнути в головний комплекс Призми. Щоправда ц╕ виглядали як сер╕йний вир╕б, а не лабораторне обладнання, ╕ потужн╕сть видавали значно меншу. Для мене це не смертельно, я ще тод╕ навчився боротися з електромагн╕тним ╕мпульсом, але при╓много в рол╕ електричного пров╕дника мало. Зв╕дки в цьому св╕т╕ з'явилися сл╕ди цив╕л╕зац╕╖ ХХ╤ стол╕ття - буду розбиратися пот╕м. Зараз же мене б╕льше хвилювала власна неадекватн╕сть п╕сля розряду. Нав╕що я ловив тих тварин? Що за конструкти я в них запихував? Що я взагал╕ там витворяв?! Про що я думав?!!! На фон╕ того божев╕лля, яке я творив б╕ля болота, моя нин╕шня вит╕вка вигляда╓ звичайним непорозум╕нням. Але треба щось вир╕шувати, бо Лашура уже почина╓ щось махати дв╕йнятам.
- Зробив помилку. Думав, що ви в╕д мене щось приховували, хот╕ли використати й п╕дставити. А виявилося, що сам╕ зна╓те нав╕ть менше за мене. - буркнув я, розм╕рковуючи вслух.
- Помилку значить... А н╕чого, що ти нас тут ледве не перебив?!
- Можу вибачитись. Стане легше?
- Гр-р-р! Все, закрили тему! Але не думай, що я просто так забуду тв╕й вчинок.
- Сам╕ винуват╕. Мен╕ потр╕бно знати св╕т. Могли б розказати.
- ╤ що ми тоб╕ мали розказувати? Зв╕дки нам було знати, що тоб╕ треба? Дума╓ш у нас був час, щоб з тобою няньчитися?
- А в кого в╕н ╓?
- Не знаю. Сам шукай соб╕ опов╕дач╕в.
- А б╕бл╕отека?
- Туди пускають лише учн╕в. - скрипнула зубами д╕вчинка. - Або збирають рекомендац╕╖ не менш як в╕д трьох представник╕в учн╕всько╖ ради, ╕ оплачують користування. Не в╕риш - спитай Вах Ханл╕.
- Свою рекомендац╕ю даси?
- П╕сля всього, що сьогодн╕ сталося?!
- Звучить як натяк на стосунки.
- Гр-р-р! Нав╕ть не думай, що я так просто вдруге пробачу тоб╕ тво╖ вит╕вки.
- Я такий, який ╓. Звикай. Нам ╕ще разом якось жити.
- Гр-р-р!!! Треба було тебе записувати в блазн╕! Буде тоб╕ рекомендац╕я! От т╕льки де ти все ╕нше в╕зьмеш? За тебе н╕хто не поручиться, а тим б╕льше грошей в борг не дасть.
- Ти документи п╕дготуй, а я грош╕ я знайду.
Легко сказати - знайду! Вт╕м, якщо тут грошова система не дуже складна, то п╕дробити стартовий кап╕тал - раз плюнути! Це буде крайн╕й вар╕ант. А зараз у мене все ще ╓ можлив╕сть зайнятися п╕дроб╕тком у ст╕нах Академ╕╖. Спод╕ваюся мо╓╖ продуктивност╕ вистачить, аби отримати необх╕дну суму бодай за тиждень. Чи за м╕сяць? Добре, в╕дкладемо питання зароб╕тку на завтра. В решт╕-решт, зал╕зти у б╕бл╕отеку я можу й так але, якщо мо╖ п╕дозри справдяться ╕ ус╕ записи тут збер╕гають без систематизац╕╖ - на пошуки ╕нформац╕╖ п╕де значно б╕льше часу. Якщо я взагал╕ зможу там бодай щось в╕дшукати.
В цей момент до каб╕нету зазирнула лед╕ Майя. Служниц╕ ж до цього моменту вже припинили прикидатися, ╕ саме допомагали Лашур╕ приводити себе до ладу. Окинувши мене, сидячого на стол╕, незадоволеним поглядом, лед╕ Майя дуже оф╕ц╕йним тоном попросила допомогти перенести пан╕ Кайю до ╖╖ к╕мнати. Я в╕дмовлятися не став. Все одно ф╕зична праця ╕нтелектуальн╕й не заважа╓. Взявши б╕льшу за себе д╕вчину на руки, я п╕шов заносити т╕ло в його апартаменти. Де розташувалася Кайя я знаю, але там я лише розставляв мебл╕. Ц╕каво буде подивитися, як живе справжн╕й лицар.
К╕мната на другому поверс╕ за розм╕рами вдв╕ч╕ б╕льша за мою, ╕ заставлена значно колоритн╕ше. Одразу видно, що Кайя присвятила себе служб╕. Усе було розставлене по м╕сцях, н╕чого не стирчить, н╕чого зайвого... Хоча н╕, дещо зайве в к╕мнат╕ я просто не одразу пом╕тив - величезний, нал╕плений на стелю плакат ╕з не дуже ч╕ткою фотограф╕╓ю двобою лицар╕в на арен╕: червоного ╕ блакитного. Ну червоного лицаря Кай╖ я вп╕знав одразу, все ж його уламки ще довго валялися на остров╕, а от блакитний... Хм, ╕ чому цей лицар зда╓ться мен╕ таким знайо... Твою ж див╕з╕ю! М╕лких деталей достатньо, аби я вп╕знав свого маскованого знайомого! Тепер залиша╓ться лише д╕знатися, хто був п╕лотом цього лицаря, ╕ можна см╕ливо йти псувати йому життя. Хоча н╕, так буде нец╕каво: помста ма╓ бути пов╕льною, щоб жертва усе бачила, розум╕ла ╕ в╕дчувала. Я маю сповна насолодитися знищенням цього йолопа.
Стоп! Що це таке було? Це я злюсь? Н╕, це вже прийшло в╕д т╕ла. Ох Кейнс╕, ну й гад же ти - нав╕ть з того св╕ту умудрився п╕д╕срати! Я ж тепер не заспокоюся, доки не отримаю задоволення в╕д знищення свого ворога, хоча ран╕ше узагал╕ його таким не вважав. В╕н не перший, хто намага╓ться мене вбити. Хоча н╕, в╕н обманув спод╕вання мого нос╕я ╕ нав╕ть спробував познущатися над ним, а це вже образа мене, як НК. Ну добре, додамо його до сво╖х план╕в. Спод╕ваюся моя маленька вендета не перешкодить мен╕ як╕сно влитися в новий св╕т. Ще прогнози на майбутн╓ ма╓ш? Ну от ╕ добре. Кайю спати поклали, роздягати не будемо, зн╕мемо лише взуття. Ох ти ж...
Повна ╕золяц╕я!
Фу, добре що я вже к╕лька раз╕в здох! Н╕коли не думав, що у ж╕нок може так смерд╕ти в╕д н╕г, просто н╕ разу за все сво╓ св╕доме життя з цим не стикався. Якщо наступного разу потраплю в т╕ло Джеймса Бонда - матиму на уваз╕. Так, кладу черевики б╕ля л╕жка ╕ розвертаюся на вих╕д. О, а що це за коробочка стирчить з-п╕д л╕жка? Але роздивлятися уже нема╓ часу, бо сонар показу╓ наближення дв╕йнят. Ну що ж, тепер я можу спок╕йно повернутися до в╕дроб╕тку, якщо мене погодяться випустити. Адже погодяться, правда?