- Д╕вчата. - звернувся я, коли пропускав ╖х у к╕мнату. - Вибачте за безтактн╕сть. Як вас звати?
- Х╕кар╕. - св╕тленька.
- М╕зук╕. - темненька.
- Лог╕чно. - подумав я, зв╕ряючись з╕ словником. - Придив╕ться за Лашурою. Щоб не нако╖ла дурниць. - д╕вчата нахмурилися, знову потягнувшись до рукав╕в. - Що? Вже були прецеденти?
- Не см╕й! - а це вже Х╕кар╕.
- Ов-ва! ╤ це ел╕тна охорона! - д╕вчата знову скривилися, але швидко взяли себе в руки. - Добре-добре. Не буду дражнити. Через повагу до вас.
Б╕льше провокувати д╕вчат не став ╕ швиденько покинув будинок. Ц╕ дв╕йнята мене в╕дверто зац╕кавили. Треба буде обов'язково якось взяти у них карту бойових прийом╕в для ж╕ночого т╕ла - про всяк випадок. Не приведи генератор мен╕ потрапити у ж╕ноче т╕ло, але готовим треба бути до всього.
Б╕льше в ма╓тку мен╕ сьогодн╕ робити н╕чого, тому я в╕дправився до вже знайомого мен╕ колектора. На жаль мо╖ ман╕пуляц╕╖ не залишилися непом╕ченими, ╕ зараз там крутилася парочка прац╕вник╕в, витягуючи з люку довжелезн╕ чорн╕ стр╕чки колишнього нанореактора, як╕ ще не встигли повн╕стю л╕кв╕дуватися. Подавши команду на самознищення, я дозволив соб╕ ще хвилину поспостер╕гати за ошелешеними прац╕вницями, на чи╖х очах величезна маса синтетичних водоростей розсипалася в поп╕л, а пот╕м в╕дправився гуляти. Якщо не можеш поповнити матер╕альн╕ запаси - переключайся на нематер╕альн╕. Принаймн╕ вб'ю час до ранку, а пот╕м на мене чека╓ дуже ц╕кава бес╕да ╕з одн╕╓ю молодою винах╕дницею. Як би я не ставився до р╕вня тутешн╕х технолог╕й, але знати свого ворога в обличчя треба завжди. А де ще можна ознайомитися з передовими досягненнями, як не в лаборатор╕╖ Вах Ванл╕?
Знайшовши в найближч╕й але╖ лавку, я розвалився на н╕й ╕, неприродно закинувши голову назад, аж за спинку, занурився у св╕й в╕ртуальний св╕т. 83% розгортання систем, це дуже хороший показник, але мен╕ потр╕бн╕ ус╕ 100%, аби почати нормально працювати. В решт╕ решт потр╕бно в╕дновити увесь софт, в╕дсутн╕сть якого мен╕ дуже дошкуля╓. Була б у мене нормальна САПР, я би спок╕йно оформив нанореактор у потр╕бному вигляд╕, а не ганявся за ним бозна-де. Коли операц╕йна оболонка завантажилася, я запустив процедуру д╕агностики ╕ став передивлятися виведену програмою схему НК у пошуках дефект╕в.
У гр╕ НК показаний, як стильний комб╕незон ╕з гуми та металу. Насправд╕ ж гуми в його склад╕ майже нема╓. Х╕ба що на п╕дошвах та долонях. Усе ╕нше повн╕стю склада╓ться ╕з пол╕мер╕в, р╕зноман╕тних сплав╕в та композитних матер╕ал╕в, б╕льш╕сть з яких людству не знайом╕. Незнайом╕ з технолог╕╓ю люди часто думають, що НК повн╕стю склада╓ться ╕з нан╕т╕в, але це м╕ф. Насправд╕ ж ус╕х вид╕в нан╕т╕в у ньому набереться не б╕льше к╕лограма-двох. А от усе ╕нше - повн╕стю результат ╖хньо╖ д╕яльност╕. Вони не виконують прямих наказ╕в оператора, а лише обслуговують вже створен╕ системи. ╤ для цього потр╕бна в╕дпов╕дна ╕нфраструктура: аналог кровоносно╖, нервово╖ системи, опорно-руховий апарат, джерела енерг╕╖, генератори, р╕зноман╕тн╕ допом╕жн╕ пристосування... Так ╕ не знайшовши н╕яких в╕дхилень, я переключився на свого нос╕я. ╤ ось тут на мене вже чекало одразу к╕лька сюрприз╕в.
По-перше, ╕ це дуже п╕дозр╕ло, т╕ло ориг╕нального Кейнс╕ було майже нежитт╓здатне. Показники орган╕зму були наст╕льки аномальними, що без мо╓╖ допомоги хлопець загнувся б уже через тиждень-другий, не кажучи вже про життя в такому стан╕. Я вперше бачу, щоб т╕ло людини працювало в наст╕льки екстреному режим╕. Одних т╕льки гормон╕в вид╕лялося в п╕втора рази б╕льше за норму. ╤ усе це перетворю╓ вид╕льну системою на справжн╕й розпилювач феромон╕в! Здавалося хтось п╕дключився до хлопця ╕ вв╕в код: BEKKNQV. Знаюч╕ люди мене зрозум╕ють. Тепер, коли я зам╕нив шк╕ру м╕м╕крилом, такого ефекту уже нема╓. Та згадуючи сво╖ перш╕ дн╕ у цьому св╕т╕, я все б╕льше схилявся до думки, що хлопця хот╕ли перетворити на типового гаремника. Лашура та ╖╖ компан╕я стали першими жертвами ц╕╓╖ газово╖ атаки. Можна соб╕ т╕льки уявити, що б зробили з╕ мною, якби я заявився в Академ╕ю з╕ звичайним, невдосконаленим т╕лом! Жах!
По-друге, я нарешт╕ зрозум╕в причину свого божев╕лля. Виявилося, що м╕й нос╕й потрапив сюди не дуже здоровим. У нього в лопатках та ще к╕лькох к╕стках стирчали х╕рург╕чн╕ гвинти! Його що, прямо ╕з госп╕талю перекинули? Нав╕ть не уявляю, де в╕н в такому в╕ц╕ умудрився отримати наст╕льки серйозн╕ травми. Асим╕люючи це т╕ло, я зосередився лише на нервов╕й систем╕, залишивши решту орган╕зму на в╕дкуп автоматиц╕. Виконуючи програму, нан╕ти почали пожирати усе, що п╕дходило п╕д категор╕ю ресурс╕в. До не╖ ув╕йшли ╕ вищезгадан╕ гвинти. Але оск╕льки т╕ло ще не одужало, то система не стала ╖х прибирати, просто прор╕сши всередин╕ них. Орган╕зувавши соб╕ екзоскелет ╕з вуглецю, я взагал╕ сплутав плани програм╕, ╕ зал╕зяки залишилися стирчати в т╕л╕. Тепер же вони за будь-яко╖ нагоди орган╕зовують мен╕ коротке замикання, передаючи струм прямо до нервово╖ системи НК. ╤ в цьому не було б н╕чого страшного, ╕золювати проблемн╕ д╕лянки дуже просто, якби не природа самих нан╕т╕в. Вони ж будь-яке електромагн╕тне випром╕нювання поглинають наче рибки - корм! От ╕ казяться п╕сля кожного розряду, а з ними ╕ я - за компан╕ю. Зараз в мене тупо нема╓ ╕нструмент╕в, щоб усунути цей недол╕к. А поки з'являться - система вже й сама доведе т╕ло до ╕деалу. Залиша╓ться лише чекати ╕ старатися не натрапити на непри╓мност╕.
Але доля вир╕шила помститися мен╕ за м╕й вчинок, ╕ на мене вийшов 'коору'. Чесно: вперше побачивши одного ╕з них, я й сам не зрозум╕в, як опинився на ╕ншому к╕нц╕ але╖! Чому я т╕кав? Та тому, що я потрапив у АН╤МЕ! Ще не зрозум╕ло? Тод╕ нагадаю: зв'язок м╕ж св╕тами дуже т╕сний, ╕ елементи одного, як я вже переконався, легко можна зустр╕ти в ╕ншому. А ц╕ пухнаст╕ паразити ну дуже схож╕ на одну жовто-чорну мишу, яка любить кидатися блискавками! Не знаю, чи мають ц╕ гризуни електричн╕ органи, але ╖хня пухнаст╕сть створю╓ ризик отримати удар струмом. На перший погляд в цьому нема╓ н╕чого страшного: зн╕маючи синтетичний светр через голову, ти теж чу╓ш тр╕ск статичних розряд╕в, а ╕нколи ╕ зловиш парочку на себе. Коли ж ти працю╓ш ╕з комп'ютерною техн╕кою, такий розряд може бути фатальним для чутливих схем. Ну а якщо розряд пустити прямо в неекранований процесор? А в мен╕ саме зараз стирчать парочка зал╕зяк, напряму з'╓днаних ╕з мо╖ми системами. Додайте сюди мою нелюбов до ЕМ╤, ╕ вам стане зрозум╕лою моя реакц╕я. Один нев╕рний рух - ╕ мене накри╓!
Коротше, т╕кав я в╕д цього П╕качу через парк ╕ стад╕он, зупинившись лише на верх╕вц╕ одн╕╓╖ з колон, якими була заставлена арена. Але пухнастий гад не хот╕в так просто здаватися ╕ на його голос позб╕галися ╕нш╕ гризуни з ус╕╓╖ округи. Як би я не укривався камуфляжем, на яку б колону я не перестрибував, тварини швидко мене знаходили. Зда╓ться вони йшли по запаху. Але не встиг я це зрозум╕ти, як мен╕ прямо на голову звалився один ╕з гризун╕в. Я майже ухилився, але цей паразит встиг вигнутися в польот╕, зачепивши мене пишним хвостом.
Тр╕сь!
Ай! Хм, а статичний струм - це не так уже й страшно! Зараз проведемо тест! ╤ди-но сюди, наука не забуде твою жертву!
Тр╕сь-тр╕сь-тр╕сь!
Активац╕я ╕нтелектуально╖ матриц╕ через:
3...
2...
1...
***
- ...А як ╕ще я повинна це розум╕ти?! - по третьому колу визв╕рялася на Рей директриса. - У нас п╕д боком б╕га╓ шпигун, а ми нав╕ть не зна╓мо, що в╕н там робив!
- Я вже зв'язалася ╕з Церквою, ╕ завтра прибудуть команди...
- Х╕ба я дозволяла з кимось зв'язуватися? Ваш╕ повноваження й дос╕ не п╕дтверджен╕, а значить накази тут в╕ддаю я!
- Ви забува╓тесь, пан╕ Директор. - проц╕дила кр╕зь зуби Рей.
- Н╕, це Ви забува╓тесь! Заявилися без попередження, ╕ робите вигляд, н╕би все навколо просто зб╕г обставин! Я уже давно не в╕рю у випадковост╕, тому запитаю ще раз: що тут в╕дбува╓ться? Не сп╕ш╕ть в╕дпов╕дати. Подумайте як сл╕д.
- Ця ╕нформац╕я Вам н╕чого не дасть.
- Нав╕що ж тод╕ ╖╖ замовчувати в╕д мене?
- Як зна╓те. Я Вас попереджала. Церква п╕дозрю╓, що з'явився ще один Посвячений.