Ханл╕ розказувала швидко й по сут╕, але часто заглиблювалася у техн╕чн╕ особливост╕, б╕льшу частину сл╕в ╕з яких я не знав, ╕ доводилося повертати ╖╖ до реальност╕, або переводити тему на щось ╕нше. Тому не дивно, що уже через годину я приблизно знав основн╕ характеристики обладунк╕в: висота - 2,4 м, ширина - 1,3 м маса порожнього - 70 кг, середня швидк╕сть - 10 м/с, в пов╕тр╕ на витягнут╕й руц╕ п╕дн╕ма╓ до 30 кг, а стоячи на земл╕ - майже 45, висота польоту - до одного метра, ╕ стрибки до чотирьох метр╕в вертикально вгору.
Я спробував роз╕братися у систем╕ керування, але н╕чого конкретного сказати так ╕ не зм╕г. На вигляд усе це б╕льше нагадувало г╕дравл╕ку: так╕ ж поршн╕ та цил╕ндри. Якщо я не помиляюся, то рука повторювала рухи джойстика, б╕льше схожого кермо велосипеда - з таким же ручним гальмом на к╕нц╕, ╕ теж увитий тоненькими шлангами, як╕ в╕дходили в╕д кожного шарн╕ру. Тут нав╕ть був слабкий зворотн╕й зв'язок, аби оператор м╕г в╕дчувати передане зусилля. Скор╕ш за все тут в основ╕ лежить програмування еф╕ру на певну д╕ю. Серцем механ╕зму був великий компресор на спин╕ обладунка. В╕н закачував еф╕р у шланги та глайдери, беручи енерг╕ю з того ж таки еф╕ру. Як на мене, це був би ╕деальний екзоскелет для солдата: легкий, маневрений, простий ╕, на в╕дм╕ну в╕д лицар╕в, не обмежений у час╕ п╕лотування. Для керування н╕яких особливих навик╕в не вимага╓ться. Просто зал╕за╓ш, прив'язу╓шся, береш в кожну руку по джойстику, засову╓ш ноги в стремена, тебе заводять ╕ вперед - на барикади! Зв╕сно ж усе це за умови, що ти ма╓ш зд╕бност╕. Недол╕к був лише один - без еф╕ру в╕н н╕ на що не здатен.
- Ну ╕ нав╕що була потр╕бна уся ця вистава? - незадоволено поц╕кавилася Ханл╕, коли ми вже виходили з майстерн╕.
- Вистава?
- Ти ж ╕ без мене все прекрасно зрозум╕в. Нав╕що напрошувався?
- Розум╕ю суть. Не знаю сл╕в. Читати не вм╕ю. Потр╕бен був наставник. - зда╓ться пора трохи зм╕нити тему. - Або наставниця.
- Ем... - одразу зн╕яков╕ла д╕вчинка, одразу ж втративши усю свою войовнич╕сть. - Ну, тод╕ тоб╕ треба було спочатку абетку вивчити... ╤ вже тод╕...
- Ваша допомога краща. - ще трохи лестощ╕в не завадить. - Лашура правильно сказала.
- Та год╕ вже! Мен╕ н╕яково. - зовс╕м засоромилася винах╕дниця, в╕двернувшись в╕д мене.
- Це не т╕льки компл╕мент. Просто констатую факт. Ви цього заслугову╓те. Сприймайте як належне.
- Ну, якщо ти вже так усе зна╓ш... - Ханл╕ на мить задумалася, щось для себе вир╕шуючи. - У мене ╓ один проект, ╕ сама я його доводити буду довго. Щоправда в╕н стосу╓ться не лицар╕в. Допоможеш мен╕?
- Сприйму за честь.
- Коли ти в╕льний?
- Ц╕лодобово.
- Та ну? А як же тво╖ обов'язки? Королева Лашура не буде проти?
- Не буде. Усю роботу виконав. Тепер в╕льний.
- Хм, а ти точно слуга?
- Не впевнений. Королева теж бурчить. Погрожу╓ зробити блазнем. - тут Ханл╕ дзв╕нко засм╕ялася, звернувши на нас увагу оточуючих.
- Казав, що неграмотний, а вже так╕ в╕рш╕ склада╓ш! - ц╕каво, що насправд╕ ляпнув м╕й перекладач? - Ну добре. Завтра перед заняттями чекаю тебе б╕ля майстерень. Т╕льки знайди соб╕ робочий одяг.
- Чекатиму з нетерп╕нням.
- ╤ди уже, кавалер. Хоча н╕, стривай! - вона довго копирсалася у сво╖й сумц╕, ╕ нарешт╕ д╕стала зв╕дти товстий глиняний цил╕ндр з металевими пластинками, що стирчали на торц╕. - Якщо вже ма╓ш час, то подивися до ц╕╓╖ штучки. Це запальничка для... - як╕сь незрозум╕л╕ терм╕ни. - Т╕льки вона пост╕йно виходить з ладу через... - знову н╕чого не розум╕ю. - Якщо налити всередину масла ╕ натиснути ось сюди, то вона повинна зробити ╕скру, яка...
Бззз...
Активац╕я ╕нтелектуально╖ матриц╕ через:
3...
2...
1...
***
Кошмар! Ганьба-ганьба-ганьба! Ц╕ мовчазн╕ вигуки пересл╕дували М╕зайю повсюди, куди б вона не п╕шла. А все починалося так весело!
Наставниця М╕зайя була улюбленицею ус╕х без винятку д╕вчат. Висока й струнка, сильна й водночас ласкава, вона уособлювала в соб╕ ╕деал чолов╕ка-лицаря, яким його хот╕ли бачити учениц╕. Такий соб╕ баб╕й у ж╕ноч╕й подоб╕. Та й сам╕ манери наставниц╕ нер╕дко змушували ╖╖ п╕доп╕чних н╕яков╕ти й червон╕ти. В результат╕ половина учн╕в поважала ╖╖ як майстра сво╓╖ справи, а ╕нша - будь-що прагнула привернути ╖╖ увагу. На жаль у св╕т╕ не бува╓ н╕чого ╕деального, ╕ саме ╖╖ гострий язичок був причиною майже ус╕х непорозум╕нь в Академ╕╖. З самого початку сво╓╖ кар'╓ри в академ╕╖ ця всюдисуща бест╕я не давала спок╕йно жити жодн╕й людин╕ на Свят╕й земл╕. Жодна спроба ╖╖ вгамувати не принесла результату, а дирекц╕я просто заплющувала на ╖╖ вит╕вки оч╕. З одного боку такий подразник не давав учням розслабитися ╕ вносив р╕зноман╕ття в навчальний процес, а з ╕ншого - працювати з нею було надзвичайно складно. Одн╕╓ю сво╓ю появою, вона пост╕йно ламала будь-як╕ плани й ╕нтриги, приносячи ╕з собою веселий хаос. Зупинити ╖╖ можна було лише вказавши на нову ц╕ль. Б╕льш╕сть старожил╕в уже змирилися з ╖╖ присутн╕стю, новачки ж намагалися узагал╕ не знаходитися поблизу. Тому коли вона обрала сво╓ю жертвою такого-соб╕ Масаке Кейнс╕ - залишалося т╕льки посп╕вчувати б╕дному парубку.
Вперше побачивши його на остров╕ королеви Лашури, М╕зайя одразу ж занесла його у св╕й чорний список майбутн╕х жертв. Не тому, що в╕н ╖й не сподобався, навпаки - в╕н був довол╕ симпатичним ╕ вв╕чливим. Збоку могло здатися, що це звичайний хлопчик. Та його повед╕нка разюче в╕др╕знялася в╕д однол╕тк╕в: в╕н розум╕в значно б╕льше, н╕ж хот╕в показати. А ще ╕нту╖ц╕я п╕дказувала М╕зай╖, що у цього хлопця ╓ якась та╓мниця. Пробираючись до нього в кл╕тку, наставниця хот╕ла вибити його з кол╕╖, одразу ж застосувавши важку артилер╕ю. Не вийшло - в╕н повн╕стю про╕гнорував ус╕ ╖╖ зусилля, хоча вона ясно бачила, що в╕н усе бачить ╕ чу╓. Покидаючи остр╕в, М╕зайя дуже шкодувала, що не встигла розкрити секрет хлопчика. Але коли вона побачила його поруч ╕з Лашурою - уся Академ╕я завмерла в напруз╕.
Ще н╕чого особливого не в╕дбулося, але це було не надовго. М╕зайя т╕льки-но починала готувати ╜рунт для сво╖х майбутн╕х забав, ╕ перш╕ ознаки майбутнього розгард╕яшу вже проявлялися у р╕зноман╕тних слухах та надм╕рн╕й активност╕ учениць. А якщо додати до цього ще й багату дитячу фантаз╕ю... Краще б на академ╕ю звалилося стих╕йне лихо - менше було б проблем, але бог Сейку не пожал╕в б╕дний навчальний заклад. ╤ першим дзв╕ночком майбутньо╖ бур╕ стала зв╕стка про симпатичного юнака в саду.
Великий ботан╕чний сад був улюбленим м╕сцем в╕дпочинку для учениць будь-якого в╕ку. Величезна теплиця, засаджена найр╕зноман╕тн╕шими рослинами, наповнюючи пов╕тря неземними ароматами, дарувала ус╕м присутн╕м тут затишок та спок╕й. Нав╕ть ельфи не гидували зазирнути сюди або купити у сад╕вник╕в потр╕бн╕ трави, а коли минулого року вони запропонували сво╖ послуги у догляд╕ за рослинами - взагал╕ стала найб╕льш в╕дв╕дуваним м╕сцем у Академ╕╖. У вс╕х було одне-╓дине бажання: побачити живого ельфа. Здавалося б цього року аж╕отаж мав би спасти, але натом╕сть тут з'явилася нова д╕юча особа - та╓мничий юнак у незвичному одяз╕. Його нав╕ть спершу сприйняли за одного ╕з ельф╕в. Все почалося тод╕, коли хтось ляпнув, що це новий слуга королеви Лашури. Одн╕ були у захват╕ в╕д такого симпатяги, а ╕нш╕ не в╕рили, що слуга ╕ цей хлопець - одна особа. Академ╕я хоч ╕ велика, але слухи тут розповсюджувалися майже митт╓во, тому вже на наступний день первачки замучили наставник╕в, випитуючи з них ус╕ можлив╕ в╕домост╕ про та╓мничого слугу.
Та найб╕льше проблем викликало не це, а ус╕ т╕ слухи, як╕ розпускала одна дуже непосидюча наставниця. ╤ верс╕я, що це майбутн╕й наречений королеви - була одн╕╓ю ╕з найб╕льш реал╕стичних. Величезна к╕льк╕сть суперечливих в╕домостей завжди нервувала молодих аристократ╕в, руйнуючи ╖хн╕ плани, а найнад╕йн╕шим способом д╕стати правдиву ╕нформац╕ю, було звернення до першоджерела. Тому не було н╕чого дивного, що ╖хн╕ дов╕рен╕ особи пост╕йно б╕гали по Академ╕╖, збираючи ╕нформац╕ю. Коли ж вони д╕знаються ╕м'я хазя╖на, такого чудесного слуги - йому взагал╕ в╕дбою не буде в╕д бажаючих познайомитися! М╕зайя не могла дочекатися завтрашнього дня, уявляючи соб╕ ц╕л╕ черги таких 'паломник╕в'. Але парубок умудрився неспод╕вано порушити ус╕ ╖╖ спод╕вання, буквально випарувавшись. Тому ╖й сам╕й довелося виловлювати сво╖х п╕доп╕чних, ╕ розпитувати вже ╖х про результати пошук╕в. Неспод╕вано М╕зайя сама стала жертвою сво╖х ╕нтриг, в╕дбиваючись в╕д охочих д╕знатися останн╕ новини.