Выбрать главу

Тому не дивно, що до к╕нця наставниця була трошки роздратована ╕ шукала на кому скинути напругу. Так склалося, що п╕д руку трапилася одна ╖╖ знайома. ╤нспектор Рей, як вона ╖╖ називала, була чимось схожа на того хлопчика: така ж мовчазна, вр╕вноважена й флегматична. За всю ╕стор╕ю ╖хнього знайомства, М╕зайя лише один раз зум╕ла вивести Рей з р╕вноваги, ╕ тепер просто не могла спок╕йно пройти повз, щоб ╖╖ не п╕дколоти. З часом це для не╖ перетворилося на сво╓р╕дну гру. Зв╕стка про при╖зд Рей була як бальзам на душу наставниц╕, ╕ вона одразу ж вирушила на пошуки сво╓╖ майбутньо╖ жертви. Як в╕домо, ╕стор╕я ма╓ одну дуже погану звичку - повторюватися. М╕зайя не раз чула цей висл╕в, але нав╕ть не п╕дозрювала, що цей повтор в╕дбудеться так скоро. Згадуючи под╕╖ ц╕╓╖ ноч╕, наставниця н╕як не могла позбутися в╕дчуття, що доля почина╓ в╕дплачувати ╖й за ус╕ ╖╖ 'жарти'. Хто ж м╕г подумати, що в пошуках 'жертви' вона сама займе ╖╖ м╕сце?!

Не знайшовши Рей у в╕дведен╕й для не╖ к╕мнат╕, М╕зайя п╕дняла охоронц╕в на вуха й в╕дправила ╖х проч╕сувати усю територ╕ю Академ╕╖. Все йшло добре, поки одна ╕з команд пошуковц╕в не наткнулася на порушника. При╓днавшись до погон╕, М╕зайя вмить забула про ус╕ сво╖ невдач╕. А даремно. Схибнутий п╕дл╕ток у жовтому комб╕незон╕ виявився справжн╕м психом. В╕н заз╕хнув на святе: ╖╖ право знущатися над оточуючими!

Це був перший випадок в ╕стор╕╖, коли хтось зум╕в ╖╖ роз╕злити. Охоронц╕ прекрасно знали що бува╓, коли М╕зайя чимось незадоволена - з ╖╖ важкою рукою був знайомий кожен трет╕й. Та нав╕ть п╕д загрозою майбутньо╖ кари мало хто м╕г стримати посм╕шку. Маленький поганець ц╕лу годину публ╕чно знущався над нею, а вона не могла нав╕ть слово вставити, не кажучи вже про те, щоб уп╕ймати паразита й вирвати його поганий язичок! В результат╕ майже годинно╖ погон╕ вона таки змогла в стрибку п╕дловити покидька! Та зам╕сть кап╕туляц╕╖ в╕н за секунду умудрився облапати наставницю з ус╕х бок╕в, а пот╕м вони дружно з даху шубовснули прямо в центральний фонтан. На поверхню спливла т╕льки М╕зайя, а хлопець немов розчинився. Б╕льше п╕дл╕тка н╕хто не бачив.

Вислухавши ╖╖ верс╕ю под╕й, директриса т╕льки похмикала ╕ без зайвих сл╕в в╕дпустила наставницю. От т╕льки тепер всюди, куди б вона не п╕шла, чутливий слух вловлював тихеньк╕ см╕шки й хмики. До цього моменту М╕зайя н╕коли не обурювалася на жарт╕вник╕в, особливо коли жарти були д╕йсно см╕шними, ╕ в╕дплачувала ╖м вза╓мн╕стю сторицею. Але тут був зовс╕м ╕нший випадок: нев╕домо-хто не т╕льки принизив ╖╖ г╕дн╕сть як ж╕нки, а ще й виставив ╖╖ як слабачку! ╤ хай би це був якийсь тренований н╕ндзя, але ж н╕ - просто схибнутий п╕дл╕ток!

Сама не своя в╕д лют╕, М╕зайя ц╕лу н╕ч трощила н╕ в чому не винний подарунок, доки в╕д нього не залишилися лише тр╕ски. Вранц╕ ж до не╖ прийшли власники розграбованих контейнер╕в, ╕ т╕льки те, що перед нею стояли учн╕, втримало М╕зайю в╕д рукоприкладства. Хто б м╕г подумати, що зникли не лише п╕хви в╕д меча, але й сам меч, ╕ ще ц╕ла купа ц╕нних речей. Зв╕сно ж вона, як могла направила постраждалих до ╕нспектора Рей, яка вже отримала свою грамоту ╕з повноваженнями ╕ очолила щойно створену ком╕с╕ю ╕з розсл╕дування факту вторгнення. Така маленька капость не змогла виправити знищену самооц╕нку ж╕нки, але на деякий час покращила ╖й настр╕й.

Ц╕лий день ╖й доводилося терп╕ти см╕шки за спиною. Ну а що ви хот╕ли? Академ╕я н╕чим не краща за велике село, тут вс╕ усе про вс╕х знають. Але М╕зайя не метушилася, ╕ н╕чого не заперечувала, навпаки: робила завуальован╕ натяки на веселу н╕ч ╕ та╓мничо мовчала. Маючи великий досв╕д ╕нтриг, вона збиралася повернути ситуац╕ю соб╕ на користь, в черговий раз п╕дкр╕пивши свою репутац╕ю. ╤ це давало сво╖ результати. Вже до к╕нця дня серед учн╕в ходили анекдоти про н╕чного порушника та про не╖, як головну геро╖ню. Це був добрий знак, адже учн╕ знову побачили перед собою достойний приклад для насл╕дування.

╤ ось, повертаючись ╕з занять, вона звернула увагу на зб╕говисько д╕вчат б╕ля гуртожитку. Зац╕кавившись причиною, М╕зайя повернула туди ╕ з╕ здивуванням побачила пом╕ж ученицями свого нового знайомого - Масаке Кейнс╕. Хлопець був вбраний у не дуже пишну л╕врею слуги, й вперто ╕гнорував сво╓ оточення.

Пригадавши сво╖ попередн╕ невдач╕, наставниця не посп╕шала йти на контакт, вивчаючи жертву на в╕дстан╕. ╤ це було дуже правильним р╕шенням: хлопець сам по соб╕ чимось привертав увагу протилежно╖ стат╕. Ус╕ прохож╕ д╕вчата мало не в╕шалися на нього хоча, якщо придивитися, його обличчя стало зовс╕м негарним. Але в╕н терп╕в, н╕як не виказуючи сво╓╖ зац╕кавленост╕ до нових компан╕й. Через деякий час до п╕д╕йшла ╖хня м╕сцева знаменит╕сть - Ханл╕ Вах. Км╕тлива й розумна д╕вчинка, хоча й дещо прямол╕н╕йна. Може в╕н збира╓ свою команду? Та н╕, тод╕ б вони не сп╕лкувалися так в╕дкрито. ╤ не т╕кали б в╕д пересл╕дування!

На жаль майстерн╕ були одним ╕з небагатьох м╕сць, куди М╕зайя заходила дуже р╕дко. Там було ст╕льки бруду й галасу... Фе! Краще почекати ╖х тут, б╕ля входу. Чекати довелося майже годину, але побачене в к╕нц╕ було того варте!

Вийшовши з майстерень, парочка деякий час сп╕лкувалася, а пот╕м Ханл╕ д╕стала ╕з сумки якусь штуковину. Кейнс╕ взяв ╖╖ в руки, розглядаючи, а коли д╕вчинка щось там натиснула... Око вловило т╕льки короткий спалах, ╕ цил╕ндр упав на землю. Хлопця на стежц╕ вже не було. Спостер╕гаючи здалеку, М╕зайя встигла пом╕тити, як пригнулася трава поперек газону, а через секунду кущ╕ на ╕ншому боц╕ розлет╕лися з╕рваними г╕лками. Передчуваючи сенсац╕ю, М╕зайя поб╕гла вперед. Помахавши розгублен╕й д╕вчинц╕, яка неспод╕вано загубила свого товариша, наставниця кинулася наздоганяти вт╕кача.

Хлопець б╕гав в╕ртуозно. Здавалося для нього не ╕снувало сили тяж╕ння. Проб╕гти по ст╕н╕ к╕лька крок╕в може будь-яка тренована людина, а от п╕днятися по н╕й вертикально вгору на висоту третього поверху - це вже було щось зовс╕м нереальне. Але найб╕льше здивування у М╕зай╖ викликали не його викрутаси а те, що в╕н пост╕йно зливався з м╕сцев╕стю! ╤ т╕льки його швидкий рух дозволяв наставниц╕ бачити його розмитий силует. Якби в╕н так рухався з╕ швидк╕стю п╕шохода - вона б його нав╕ть не пом╕тила! Невже в╕н у ельф╕в навчився? Т╕льки вони ум╕ють пересуватися так швидко й непом╕тно! Ну ╕ ще один нахабний паразит у жовтому...

Точно! Ось воно! Той гад теж час в╕д часу вм╕в робився невидимим! А значить ц╕ дво╓ можуть бути м╕ж собою пов'язан╕! Якщо Кейнс╕ виявиться тим-самим порушником, то... Цей поганець все життя буде шкодувати про сво╖ слова! Спершу вона випита╓ з нього ус╕ секрети його техн╕ки, а пот╕м вона зробить з ним таке...

Замр╕явшись, вона мало не звалилася у воду, в останн╕й момент вхопившись за перила маленького м╕стка. На ╕ншому боц╕ був ботан╕чний сад, але нав╕ть зв╕дси було прекрасно видно, що там зараз н╕кого нема╓. А от хвил╕ на вод╕ у безв╕тряну погоду виглядали п╕дозр╕ло. Цей канал в╕в в╕д саду аж на ╕нший б╕к навчального корпусу через п╕дземний тунель у фундамент╕. Дехто ╕з старшокласник╕в нав╕ть запрошував сво╖х обранц╕в на прогулянку човником через ц╕ тунел╕. Серед учн╕в нав╕ть ходить забобон, що пара, яка трич╕ на трьох побаченнях там поц╕лу╓ться, матиме вдалий шлюб. Ц╕лком можливо, що хлопець гайнув туди. От т╕льки його д╕вчина залишилася б╕ля майстерень, та й побачення зазвичай влаштовують уноч╕. А це значить, що у нього зовс╕м ╕нш╕ нам╕ри.

Озирнувшись довкола й не побачивши спец╕ально залишеного на такий випадок човника, М╕зайя ще раз переконалася у сво╖й здогадц╕ й без вагань скинула св╕й костюм залишившись лише у п╕лотському комб╕незон╕ - правила Академ╕╖ вимагали в╕д ус╕х д╕ючих п╕лот╕в носити його п╕д верхн╕м одягом, аби в будь-який момент бути готовими с╕сти в каб╕ну. Будучи п╕лотом екстра-класу, М╕зайя могла соб╕ дозволити носити не лише естетично при╓мний, але й функц╕ональний комб╕незон, який був здатен захистити ╖╖ в╕д легких травм. А ще в╕н трошки звужував ╖╖ тал╕ю, ╕ п╕дкреслював ╖╖ принади. Зовс╕м трошки.