- Як там пожива╓ Рей? - спробувала розрядити обстановку наставниця.
- Нормально. А чому ц╕кавитеся?
- Просто вона минулого разу була якась дивна, сама не своя...
- Хочете про це поговорити?
- Ем... - зам'ялася ж╕нка, завмерши на пороз╕ гостьово╖ к╕мнати. - Н╕, мабуть н╕. Це ж секретна ╕нформац╕я, чи не так?
- Можливо. - ╕нспектор зайшов всередину, озирнувся ╕, подивившись в оч╕ наставниц╕, запропонував. - Проходьте, не соромтеся.
- Дякую, я краще п╕ду...
- Спати! - Тору клацнув пальцями перед обличчям наставниц╕.
Т╕╓╖ ж мит╕ ноги ж╕нки п╕дломилися ╕ ╖╖ спритно п╕дхопили пом╕чники ╕нспектора, що стояли на вход╕. Посадовивши безвладне т╕ло в кр╕сло, вони так само тихо й без жодного слова вийшли в коридор. Сам же ╕нспектор п╕дтягнув до себе ст╕лець ╕ вс╕вся навпроти М╕зай╖, пильно вдивляючись в ╖╖ обличчя.
- Пан╕ М╕зайя, зараз ви повернетеся у той момент, коли вперше побачили того хлопця. Де це сталося?
- На корабл╕ королеви Лашури. - в╕дпов╕ла ж╕нка, не розплющуючи очей.
- За яких обставин?
М╕зайя розказувала усе, часто з╕скакуючи з теми, але ╕нспектор був насторож╕, щоразу повертаючи розмову у сферу сво╖х ╕нтерес╕в. Його ц╕кавило все, що сталося т╕╓╖ ноч╕, будь-яка деталь, будь-яка др╕бничка. ╤ що довше в╕н слухав, то б╕льше переконувався, що мова йде про дв╕ абсолютно р╕зн╕ людини. Його ц╕кавив знайдений б╕ля Болота хлопець, а М╕зайя пост╕йно збивалася на якогось слугу. Спершу Тору намагався пропускати так╕ моменти, але пот╕м п╕дозр╕лий слуга зац╕кавив ╕ його - надто вже дивно в╕н поводився для свого в╕ку. М╕зайя, сама того не п╕дозрюючи, зробила ╕нспектору величезну послугу, озвучивши здогадки п╕дсв╕дом╕. Та й ╕нтерес монаршо╖ особи не м╕г виникнути на порожньому м╕сц╕. Значить щось у цьому парубку ╓ особливе, ╕ до нього сл╕д придивитися уважн╕ше. Задавши к╕лька контрольних запитань, ╕нспектор д╕став з╕ свого саквояжу новий свиток, ╕ написав заголовок: Масаке Кейнс╕. Профес╕йне чуття п╕дказувало йому, що м╕ж нев╕домим порушником та цим слугою ╓ якийсь зв'язок. Обидва швидко й спритно б╕гають, прекрасно маскуються, люблять в╕дриватися в╕д погон╕ у вод╕. Була нав╕ть думка, що це одна ╕ та ж людина, але що б╕льше Тору збирав деталей, то б╕льше переконувався - це абсолютно р╕зн╕ особистост╕.
- Хм, п╕сня значить... - задумливо промовив Тору, д╕стаючи ╕з саквояжу компактний фонограф. - Засп╕вайте ╖╖.
- Я не знаю сл╕в.
- Байдуже. Повтор╕ть звуки.
М╕зайя сп╕вала трич╕, щоразу ч╕тк╕ше вимовляючи нев╕дом╕ слова ╕ краще попадаючи в ноти. ╤ це було неабияким досягненням, адже в особист╕й справ╕ наставниц╕ було сказано, що сп╕вати вона не вм╕╓.
- Прекрасно, пан╕ М╕зайя. Станьте до дверей. - ж╕нка пов╕льно п╕днялася й пройшла до вказаного м╕сця. - Коли я клацну пальцями, ви забудете все, про що ми тут розмовляли, ╕ прокинетеся.
- Дякую, я краще п╕ду. - одразу ж затараторила наставниця, н╕би й не було п╕вгодинного допиту. - Не буду вас в╕двол╕кати.
- Чекаю вас завтра на допов╕дь.
Дочекавшись, доки вона вийде, ╕нспектор д╕став чистий аркуш ╕ став щось писати на ньому. Сторонньому глядачев╕, якби в╕н якимось неймов╕рним чином зум╕в потрапити в к╕мнату, могло б здатися, що чолов╕к просто водить сухим пером по паперу, але це було не так. Це був один ╕з секрет╕в Свято╖ земл╕, на якому трималася ╖хня агентура. Не вс╕ пов╕домлення можна передавати через ╕люзорн╕ артефакти. Яким би складний не був пристр╕й - сигнал завжди можна перехопити ╕ розшифрувати. Лише пап╕р вм╕╓ як сл╕д збер╕гати секрети. Оброблен╕ спец╕альним чином, так╕ листки могли м╕стити в соб╕ одночасно к╕лька р╕зних пов╕домлень, ╕ залежно в╕д ╖х комб╕нац╕╖ м╕ж собою, м╕г зм╕нюватися сенс на писаного. Проявити ж так╕ листи можна було т╕льки в центральному храм╕, ╕ н╕де б╕льше.
'Головний ╕нспектор Тору. Попередн╕й анал╕з. Сл╕д╕в об'╓кту, окр╕м вищезгаданих, не знайдено. В╕дхилень в╕д стандартних реакц╕й персоналу не виявлено. Пом╕чено присутн╕сть стороннього, який може бути пов'язаний ╕з об'╓ктом. Опис з╕ сл╕в очевидця дода╓ться. Чекаю рекомендац╕╖ та прошу дозволу перейти до позапланово╖ перев╕рки персоналу та спостереження за учнями. Вар╕ант пересилки листа: 2-13-45.'
Написавши поверх пустого листка к╕лька незначних пов╕домлень, чолов╕к запечатав свиток ╕ почепив його на лапку одного ╕з голуб╕в, що сид╕ли у кл╕тц╕ по той б╕к в╕кна. Випустивши маленького кур'╓ра, ╕нспектор нарешт╕ зм╕г як сл╕д оглянути вид╕лен╕ йому апартаменти.
На в╕дм╕ну в╕д к╕мнати Рей, це була повноц╕нна оселя з╕ сво╖м каб╕нетом. Обстановка не те щоб шикарна, але нав╕ть монаршу особу сюди привести буде не соромно. Прикинувши приблизну варт╕сть оздоблення одн╕╓╖ к╕мнати, ╕нспектор незадоволено нахмурився. У бюджет╕ Академ╕╖ цього року не було вид╕лено кошт╕в на ремонт гуртожитку. Треба буде направити когось ╕з пом╕чник╕в, нехай знайде джерела ф╕нансування - може ╕ще десь так╕ 'ремонти' вил╕зуть. Хоча що тут думати, ╕ так зрозум╕ло, що хтось ╕з учн╕в постарався. Зв╕сно, якщо це буде компенсац╕я - то на такий випадок можна заплющити оч╕, але якщо виявиться, що п╕сля тако╖ 'благод╕йност╕' хтось ╕з майбутн╕х лицар╕в отримав прив╕ле╖ або замовчування свого проступку - ось тут уже виникнуть питання до Директриси.
Вс╕вшись у кр╕сло, Тору ще раз обдумав почуте. Королева Лашура в╕дома тим, що дуже приск╕пливо набира╓ соб╕ команду: Кайя Фуран встигла заробити соб╕ репутац╕ю ще до зак╕нчення навчання, Вах Ханл╕ вона наблизила до себе задовго до того, як про ╖╖ винаходи стало в╕домо, ╕ тепер пожина╓ плоди чужо╖ популярност╕... Ус╕ вони ╓ лицарями. Якщо продовжити л╕н╕ю, то ╕ цей хлопець повинен бути обдарованим. Вже одного цього достатньо, аби королева ним зац╕кавилася. Але щось п╕дказувало ╕нспектору, що це ще не все, що якусь деталь в╕н упуска╓. Може ф╕ктивний статус слуги? Н╕, тут щось ╕нше. Та й з╕ сл╕в наставниц╕ М╕зай╖ в╕н поводиться надто дивно: пост╕йно все роздивля╓ться, тиня╓ться без д╕ла, н╕чого не каже, н╕би... Н╕би чогось чека╓. Або щось шука╓. Треба буде завтра ╕з ним поговорити. А зараз в╕н займеться тим, за чим в╕н ╕ при╖хав сюди - ╕нспекц╕╓ю.
***
Як любив верещати один персонаж: Ябба-Дабба-Ду!!! У мене вже 98% розгорнутих систем! А треба було всього лише скинути дефектн╕ елементи - ту саму куртку, ╕ в╕дростити ╖х заново. Вс╕м в╕домо, що будувати з нуля прост╕ше, н╕ж ремонтувати, ╕ що складн╕ший проект, то б╕льшою буде така р╕зниця. В ╕стор╕╖ нав╕ть був випадок, коли прекрасний атомний п╕дводний човен не п╕шов у сер╕ю лише тому, що хтось забув у реакторному в╕дс╕ку гайковий ключ, а щоб д╕стати його - треба було роз╕брати мало не половину човна. З╕ мною все значно складн╕ше. Це як запуск супутника: якщо ╓ якийсь дефект першо╖ ступен╕ ракети, то прост╕ше буде пом╕няти ракетонос╕й, н╕ж усувати недол╕к прямо на стартовому майданчику. Особливо коли ракету вже заправили...
- Ось так? - вирвав мене ╕з блаженства голос Кай╖, яка саме намагалася п╕дловити мене тренувальним мечем.
- Н╕. Жорстк╕ше. Б╕льше сили.
- А не бо╖шся, що я зроблю тоб╕...
- Що?
Кайя почала щось лепетати, а я стояв ╕ лупав на не╖ очима, не розум╕ючи н╕ слова. Тепер я розум╕ю Лашуру, яка пост╕йно зависала п╕д час мого допиту. Як я вже казав, м╕сцева мова ╓ зб╕рною в╕д японсько╖, з невеликими додатками в╕д китайсько╖ та англ╕йсько╖. М╕й перекладач прекрасно себе показав п╕д час бес╕д на загальн╕ теми, але на цьому його переваги зак╕нчувалися. У мене тупо не було спец╕ал╕зованих словник╕в. Щоб нормально сп╕лкуватися, мен╕ потр╕бен повний курс м╕сцево╖ мови, починаючи ╕з самих аз╕в. ╤ мен╕ начхати, як я буду виглядати серед малеч╕! ╤з власною письменн╕стю ситуац╕я ще г╕рша: я не вм╕ю читати. Взагал╕! Тутешн╓ письмо, як виявилося, узагал╕ не ма╓ такого поняття, як алфав╕т! Все записують ╕╓рогл╕фами! Нав╕ть перекладач не м╕г н╕чого вд╕яти. Добре, що хоч ╕з числами роз╕брався швидко, та на цьому мо╖ усп╕хи й зак╕нчилися. Схоже доведеться всерйоз зайнятися наукою, поки ще ╓ можлив╕сть.
- Ай!
- Не в╕двол╕кайся. Забуть про паузи. Забудь про розмови. Зупинка в бою - смерть.
- Ось так?
Кайя знову кинулася на мене. Вже звична зв'язка по три-чотири удари, ╕нод╕ доповнена якимось капосним прийомом, ╕ вона знову розрива╓ дистанц╕ю. Я ж, в╕дбивши атаку, перекидаю н╕ж у л╕ву руку, спок╕йно д╕стаю п╕столет ╕ стр╕ляю ╖й в голову. Пом╕чаю, як в╕д звуку постр╕лу здригнулися працююч╕ в саду дв╕йнята, що крадькома спостер╕гали за нашим тренуванням.