Наш коротенький заб╕г зак╕нчився якраз на середньому р╕вн╕ порту. Тут знаходилися корабл╕ аристократ╕в. Мен╕ треба було трохи вище, метр╕в на сорок, але ж я не м╕г оминути таку под╕ю! В Академ╕╖ в╕дбува╓ться щось ц╕каве, а я маю це про╕гнорувати? Та н╕коли! Ця особа явно йшла в╕д ангар╕в, а це територ╕я суворого контролю. Шпигун? Тод╕ я просто не маю права втрачати таке ц╕нне джерело ╕нформац╕╖! Ну зникне агент, ╕ що? Н╕хто ж н╕чого не д╕зна╓ться, на мене подумають в останню чергу, бо будуть шукати серед сво╖х недруг╕в, а я ще й сл╕ди ус╕ замету - щоб б╕льше нервували.
Тим часом порушниця пом╕тила погоню, ╕ вир╕шила в╕д╕рватися. Заб╕гши на один ╕з причал╕в, вона зробила вигляд, що заходить на якийсь корабель. А коли доб╕гла до протилежного борту - перемахнула на ╕нший причал, до ╕ншого корабля. А це добрих двадцять метр╕в! Доведеться п╕д╕грати ╖й, ризикуючи власним ╕нкогн╕то. Активую камуфляж, ╕ з розб╕гу стрибаю сл╕дом за нею. Вже п╕дл╕таючи пом╕чаю тонку волос╕нь, на як╕й ут╕качка перелет╕ла цю в╕дстань. Треба буде ╕ соб╕ щось таке орган╕зувати.
На третьому причал╕ незнайомка озирнулася ╕, не побачивши пересл╕дування, повернулася на нормальну дорогу. Ось в╕н - прекрасний момент для взяття полоненого! Розганяючи системи НК, я п╕дходив все ближче до пересл╕дувано╖, коли мен╕ наперер╕з вискочила ╖╖ силова п╕дтримка. Сам би я зреагувати не встиг, але автоматика пом╕тила небезпечний об'╓кт ╕ активувала режим форсажу, давши мен╕ час на ухиляння.
Як вона мене пом╕тила? Ага, у мене все ж злет╕в камуфляж. Тод╕ зрозум╕ло. Що ж, доведеться зам╕сть одного полоненого обмежитися ╕ншим. Навряд чи в╕н багато мен╕ розкаже, та я не переб╕рливий. Мен╕ зараз кожна крупинка ╕нформац╕╖ буде на вагу золота.
Це була ж╕нка. Струнка, трохи вище середнього зросту, ╕з прекрасною розтяжкою. ╤ вона була надзвичайно швидка. Звичайна людина на мо╓му м╕сц╕ уже була б трич╕ мертва. А ця маха╓ руками й ногами, наче вентилятор. Дуже знайомий вентилятор... Кайя? Н╕, вона нижча. Хто ще може мати так╕ навики? Та уся Академ╕я! Ну, не зовс╕м уся, але кандидат╕в надто багато. Що ще можна д╕знатися? Перший же поставлений блок показав, що сили у не╖ набагато б╕льше, н╕ж у нормально╖ людини. ╤ зразки тканин... Вона точно носить НК! Але чому неозбро╓на? Зрозум╕вши, що побити мене не вдасться, вона вир╕шила втекти, кинувши п╕д ноги димову шашку. Ага, так я тебе ╕ в╕дпустив! Не вимикаючи форсаж, я зриваюся в погоню ╕ розум╕ю, що наздогнати ╖╖ нав╕ть з мо╖ми можливостями буде непросто. Так, я перевершую ╖╖ в сил╕ та швидкост╕, але у мене тупо коротк╕ ноги! ╤ завелика маса. Н╕, так д╕ло не п╕де. Добре, що скоро я зможу поставити соб╕ правильну прошивку, ╕ довести нарешт╕ це т╕ло до кондиц╕╖. А зараз час врубати камуфляж ╕ ловити язика!
Стрибаючи по ящиках та палубах пришвартованих корабл╕в, ми створювали гурк╕т, який привернув увагу людей. Вона теж це розум╕ла, ╕ спробувала в╕д╕рватися по вертикал╕. Добре роз╕гнавшись, вона вибрала дв╕ висок╕ паралельн╕ ст╕ни ╕ стрибаючи м╕ж ними, як Джек╕-Чан, видряпалася нагору. Мен╕ так╕ викрутаси були не потр╕бн╕ й, попередньо прис╕вши, я з силою в╕дштовхнувся в╕д земл╕. Сенсори вловили, як п╕д мо╖ми ступнями потр╕скалася брук╕вка, але я вже був в пов╕тр╕ на п╕вдороз╕ до потр╕бно╖ висоти. На жаль довжина н╕г ╕ тут мен╕ все з╕псувала, трохи не додавши ╕мпульсу. Виставивши руки перед собою, я ув╕гнав пальц╕ м╕ж цеглинами й одним р╕зким рухом подолав залишок в╕дстан╕. Перестрибнувши через парапет, я опинився б╕ля одного з╕ св╕тлових колодяз╕в, як╕ були рясно розкидан╕ по територ╕╖ Академ╕╖. Ут╕качка спробувала-було повторити св╕й маневр, вистрибнувши на дах найближчо╖ буд╕вл╕, але тут перевага була вже в мене. Я ц╕лий день т╕кав в╕д учениць, ╕ дахи осво╖в одними з перших. Тут черепиця майже не трима╓ться, ╕ ставати на не╖ було... Оп! Правильно - помилкою. А доки ут╕качка змагалася з черепицею у швидкост╕ спуску, я вже чекав на не╖ унизу. ╤з ду-у-уже широкими й щирими об╕ймами!
На жаль вона швидко це зрозум╕ла ╕ в останн╕й момент встигла в╕дштовхнутися в╕д даху, перестрибуючи на терасу сус╕дньо╖ буд╕вл╕. Я про такий маневр не подумав, бо сам би не дострибнув, тому довелося брати курс на перехоплення й спод╕ватися, що мен╕ вдасться п╕дловити ╖╖ ще в пов╕тр╕. Вона приземлилася ран╕ше, й встигла знову роз╕гнатися, але ж у мене була перевага у швидкост╕! На ц╕й терас╕ викладач╕ часто об╕дають, тому тут було багато столик╕в з╕ ст╕льцями. Аби не гаяти часу, хапаю один з╕ ст╕льц╕в ╕ метаю його прямо по курсу. Не дивлячись, чи влучив, хапаю ╕нший ╕ також метаю вперед. Судячи ╕з гуркоту, я влучив обидва рази. Ут╕качка покотилася по земл╕, вперлася в ст╕ну й за секунду знову була на ногах, готова до двобою. Схоже я п╕дловив ╖╖ в момент п╕дготовки до стрибка, ╕накше б не вдалося загнати ╖╖ у кут.
╤ тут я пом╕тив одну дуже непри╓мну р╕ч: м╕й оптичний камуфляж знову злет╕в! Добре, що п╕д час б╕йки костюм перейшов у Д-мод. Тому перед суперницею я постав у сво╓му ориг╕нальному вигляд╕. М╕сячного сяйва, виявилося достатньо, щоб ми нормально розглед╕ли одне одного. Вона виглядала як одягнута у чорне матове трико ж╕нка, обличчя прикрите б╕лою фарфоровою маскою, а оч╕ ховалися за дзеркальними л╕нзами. ╤ я готовий був поклястися, що саме там знаходяться ус╕ ╖╖ органи чуття! Я сенсорами в╕дчував, як вона обмацу╓ мене поглядом перед черговою сутичкою. Тупий дизайн, але ╖╖ сенсорика мене вже зац╕кавила, адже вона якось в╕дсл╕дковувала мене п╕д час погон╕, не зважаючи на камуфляж.
Все це тривало менше секунди, ╕ ось уже ми знову стика╓мося у двобо╖. Тепер я маю ╕стотну перевагу в сил╕, а роз╕гнан╕ системи НК повн╕стю н╕велюють р╕зницю в зрост╕, роз'╓днуючи суглоби т╕ла й зб╕льшуючи його габарити. Мен╕ треба було лише вхопити ╖╖, а дал╕ вона в╕д мене уже н╕куди не д╕неться. ╤ вона це розум╕ла, ус╕ляко намагаючись роз╕рвати дистанц╕ю. В якийсь момент вона вир╕шила повторити м╕й трюк, розбивши мен╕ об голову ст╕лець. Ха! А я в╕зьму ст╕л! ╥╖ атака не завдала мен╕ н╕яко╖ шкоди, але вона знову скористалася одн╕╓ю з╕ сво╖х заготовок. Цього разу це був сл╕пучий магн╕╓вий спалах, через який я на мить втратив ╖╖ з поля зору, ╕ вона цим скористалася, перейшовши у камуфляж. Поправка - у ПОВНИЙ камуфляж! Не знаю, як вона це зробила, але я повн╕стю втратив ╖╖ у вс╕х д╕апазонах. Тому коли сенсори вловили рух пов╕тря збоку, я метнув ст╕л туди. Цього разу удар вийшов д╕йсно гарний. Ст╕л розлет╕вся на шматки, а його ц╕ль в╕длет╕ла метр╕в на три, розваливши собою останн╕й ст╕лець на терас╕. Ув╕мкнувши щеплення п╕дошв з поверхнею, аби мене не збили з н╕г, я п╕дскочив до ворога й наступив йому на жив╕т. Тепер вона в╕д мене уже не втече, якщо не хоче залишитися без кишок. Насолоджуючись моментом випускаю пазур╕ прямо в не╖ перед обличчям - позерство, але дуже добре п╕дкреслю╓ м╕й нин╕шн╕й образ. Яким же було мо╓ здивування, коли я побачив п╕д уламками не вт╕качку, а наставницю М╕зайю! В н╕чн╕й б╕лизн╕!
Невже це була вона? Сумн╕вно. Здивування на обличч╕ може бути вдаваним. Перекинулася, щоб заплутати мене? Та яка тепер р╕зниця? Сутичка зак╕нчилася, а негативний результат - теж результат. Тепер би т╕льки роз╕братися ╕з власним камуфляжем: ус╕ системи в норм╕, ╕ енерг╕╖ вистача╓, але частину мене й дос╕ видно. Ага - вона тупо осл╕пила мо╖ сенсори. Частина з них ще не в╕д╕йшла в╕д спалаху, а ╕нша забита нагаром в╕д димово╖ шашки. В результат╕ я зараз переливаюся кольорами, наче новор╕чна г╕рлянда. Але це легко виправити. Достатньо лише перезавантажити камуфляж, ╕ система заново прораху╓ оптичну модель, використовуючи лише справн╕ сенсори. Зв╕сно на активац╕ю маскування потр╕бно уже не одну, а к╕лька секунд, впродовж яких я наче розпливаюся в пов╕тр╕, але зараз головне - в╕д╕рватися в╕д пересл╕дування. Я б╕льш н╕ж упевнений, що цей НК н╕куди не зник, а перехову╓ться десь неподал╕к. Друге д╕ло - як вона зум╕ла мене бачити п╕д камуфляжем? А хоча що тут думати? Я ж сам шум╕в, як парочка слон╕в! Слон╕в... Ех, як там пожива╓ Во╖н з╕ сво╖ми дронами? Чи все з ними нормально?