Пров╕вши багато часу серед аристократ╕╖, Тайто звик у всьому бачити подв╕йне дно. Тут же дна було не видно й не чути. Замисел цього дивного хлопця був незрозум╕лий а лог╕ка мислення суперечила усьому, що в╕н знав змалечку. При всьому цьому було в Ке╓в╕ щось дике, нестримне... Щось таке, чого в╕н сам не мав. Перебираючи ус╕х сво╖х знайомих, Тайто н╕як не м╕г визначитися ╕з особист╕стю цього дивного п╕дл╕тка. Ну не бува╓ на св╕т╕ таких людей! Так м╕г би вести себе аристократ, якби пров╕в тривалий час серед розб╕йник╕в або п╕рат╕в. ╤ це змушувало Цереса ще уважн╕ше придивлятися до нього, викликаючи асоц╕ац╕ю з╕ знайденим в одн╕й старовинн╕й книз╕ словом. Jugernaut - нестримна сила, яка зм╕та╓ все на сво╓му шляху.
Показуючи академ╕ю, учень не пом╕тив, що не в╕н один вивчав новачка. На деяк╕й в╕дстан╕ в╕д них паралельним курсом рухалася д╕вчинка-альб╕носка у чорн╕й шк╕рян╕й куртц╕, прислухаючись до чогось схожого на пудреницю. ╤ все б виглядало ц╕лком нормально, якби не той факт, що ця д╕вчина н╕коли не користувалася мак╕яжем, ╕ нав╕ть зараз ╕шла з абсолютно чистим обличчям. Але хлопц╕ не пом╕чали ╖╖, ╕ продовжували свою прогулянку, доки не д╕йшли до одного ╕з декоративних озер. Церес ╕ сам не пом╕тив, як в якийсь момент почав виливати душу цьому дивакуватому парубку. А коли зрозум╕в св╕й промах - одразу ж замовк ╕ почервон╕в в╕д сорому. Пом╕тивши, що його товариш знову почав замикатися в соб╕, Кей одразу ж пов╕в того в ╕нший б╕к - до стад╕ону. Знайшовши на вже в╕льний майданчик, де в╕н сьогодн╕ ганяв свою п╕длеглу, Кей запропонував роз╕м'ятися.
- Тайто, поговоримо начистоту давай, щоб м╕ж нами непорозум╕нь не виникало. - почувся через деякий час голос новачка.
- Добре. - обережно в╕дпов╕в Тайто. - Що ти хочеш д╕знатися?
- Чому ╖м так ставитися до себе дозволя╓ш?
- Ти ╖х зовс╕м не зна╓ш. Вони ж тепер ╕ кроку ступити не дадуть! - Церес намагався говорити спок╕йно, але в╕д згадки про 'друз╕в' в╕н знову починав нервувати. - Т╕льки б пот╕м не довелося повзти до них ╕ на кол╕нах просити милостиню як...
- Н╕коли н╕чого не проси! - знову гаркнув Кей. - Н╕коли, ╕ н╕чого! ╤ у тих особливо, хто за тебе сильн╕ший. Прийде час, ╕ сам╕ тоб╕ вони все запропонують, ╕ сам╕ ж усе дадуть!
- Може й так. Але я не думаю, що тоб╕ дадуть наводити сво╖ порядки отак просто.
- Якраз дуже просто! Непри╓мно, але просто. Для цього доводиться ламати себе, а на таке здатен не кожен.
- А чому ти вир╕шив, що я на це здатен?
- Тому, що один раз зробив ти це вже - перетворитися не дозволив соб╕ на блазня. Вдруге буде прост╕ше. А щоб ти зрозум╕в, що тебе чека╓ - ось цитата тоб╕ ╕ще одна: 'Спочатку не пом╕чають вони тебе, см╕ються пот╕м над тобою, борються пот╕м з тобою. А пот╕м ти - переможець.' Половину ти вже пройшов цього шляху. Настав до к╕нця час д╕йти.
- Це лише слова.
- Ц╕ слова розумн╕ люди колись казали. ╤ переконувався у ╖хн╕й я не раз правот╕. А за якими живеш словами ти? Яке тво╓ житт╓ве кредо?
- Не розум╕ю, про що ти.
- Страх я в тоб╕ бачу, але не його причину. - удари по манекену припинилися ╕ Кей повернувся до товариша. - Чого ти бо╖шся? Отримати стусан╕в? Ти отриму╓ш ╖х ╕ так. Так-так, синяки не прихова╓ш в╕д мене. З╕псувати репутац╕ю? А яка в тебе зараз вона, ця репутац╕я? Навколо вс╕ вважають тебе слабаком безхарактерним, не може який в╕дстояти думку власну. Кому потр╕бен лицар такий? Ти терпиш знущання, н╕чого не отримуючи натом╕сть. Н╕-за-що! Просто так! Мовчи! Я знаю, що ти хочеш сказати.
- Ти не розум... - знову почав-було виправдовуватися Церес, але Кей не дав йому нав╕ть слова вставити.
- Розум╕ю нав╕ть б╕льше я, н╕ж ти можеш соб╕ уявити. Натуру я бачу твою. Непри╓мно мен╕ дивитися, як перетворюють хорошу людину на чужих ╕люз╕й ще одного раба. За обставин ╕нших я б залишив як ╓ усе, але зараз даю я тоб╕ виб╕р: при╓днуйся до мене ╕ розкрий потенц╕ал св╕й, або залишайся ╕ надал╕ п╕д ногами покидьк╕в хробаком. Вир╕шуй тут, ╕ зараз. Шансу другого не буде.
- Я... - зовс╕м розгубився хлопець, не знаючи куди д╕ватися. - Я спробую...
- Не пробуй! Так, або н╕?
- Так! - крикнув Церес, вир╕шивши щось для себе. - Я приймаю тво╓ покровительство.
- В╕таю тод╕ з кроком першим до життя нового.
Кей простягнув руку, ╕ Церес вир╕шив за краще потиснути ╖╖, ан╕ж знову викликати гн╕в цього нав╕женого! Знав би в╕н, до чого це призведе - вт╕к би з класу ще до приходу психопата. Задумавшись, в╕н не одразу зрозум╕в, що ╖хн╓ рукостискання продовжу╓ться надто довго, а долоня уже он╕м╕ла.
- Радий, що правильне ти р╕шення прийняв. А щодо покровительства: не знадобиться воно б╕льше тоб╕.
- Тобто?
- Скоро зрозум╕╓ш. - ╕ додав незрозум╕лу фразу, - Prepare to hard night, my padavan.
***
- Це точно Другий?
- Безсумн╕вно. Наш криптограф зум╕в знайти переклад деяких сл╕в т╕╓╖ п╕сн╕. Слово "we"означа╓ себе, або свою сп╕льноту, а слово "yellow" переклада╓ться як жовтий. Знайшли ще "submarine", але там якась н╕сен╕тниця виходить. Досл╕вно звучить як "п╕дводний човен". Можливо це якийсь терм╕н. Зважаючи на опис нашого знайомого, це звучить як з╕знання.
- ╤ нав╕що йому було це сп╕вати? Може в╕н був п'яний?
- П'яний Древн╕й? Я швидше пов╕рю, що в╕н просто насм╕хався над нами. Але факти св╕дчать, що об'╓кти Перший та Другий - одна ╕ та ж особист╕сть. Або особа ╕з роздво╓нням особистост╕ - тут уже потр╕бн╕ наш╕ штатн╕ психологи, а не оперативники.
- Це все, чи ╓ ще щось?
- Ми отримали в╕д нього попередження.
- Знову хтось ╕з тво╖х проколовся? - дуже недобро поц╕кавився начальник.
- Якби ж... При досл╕дженн╕ його збро╖ було виявлено напис древн╕ми письменами. Тобто в╕н не просто грамотний, а ще й ма╓ вельми специф╕чну п╕дготовку: Ун╕версал або ╤нф╕льтратор. Або ╕ те, ╕ ╕нше разом. В╕н дав нам зрозум╕ти, щоб до нього не л╕зли. Тод╕ я зустр╕вся з ним особисто. Як ╕ оч╕кувалося, техн╕ка Р╕ю-Кай на нього не под╕яла.
- Йолоп! А якби в╕н ╕ тоб╕ м╕зки вивернув?! Мен╕ у вашому в╕домств╕ ще один ╕нвал╕д з ╕нтелектом дитини зовс╕м не потр╕бен!
- У вас ╓ ще хтось, хто волод╕╓ цим мистецтвом на достатньому р╕вн╕? Зате ми д╕зналися, що в╕н не в╕дбивав техн╕ку. Як бачите, я й дос╕ при сво╓му розум╕. ╤мов╕рно в╕н сам волод╕╓ нею, або ╖╖ аналогом. ╤ ма╓ в╕дпов╕дний захист. В будь-якому випадку нам ╕ти на конфл╕кт з таким добре захищеним спец╕ал╕стом не варто.
- Я теж так думаю. От т╕льки якщо ╕з цим дволиким психом ми вже роз╕бралися, то залиша╓ться питання ╕з Трет╕м та Четвертою... Що з тво╓ю п╕длеглою?
- Через два-три дн╕ я поверну ╖╖ до оперативних...
- Об╕йдешся. Нехай залиша╓ться в Академ╕╖ зам╕сть тебе. А ти забирай свою групу ╕ повертайся у Храм. Ваша присутн╕сть терм╕ново потр╕бна тут.
- Щось серйозне?
- Дуже. Тво╖ улюбленц╕ проявили себе.
- Скоро буду.
╤нспектор Тору об╕рвав зв'язок ╕ поклав проектор до саквояжу, збираючись у дорогу. Новини були неспод╕ваними. Хтось почав боротьбу за владу всередин╕ само╖ Церкви. Ус╕ попередн╕ рази вище кер╕вництво лише см╕ялося над здогадками талановитого сл╕дчого. Що могло статися, якщо його розсл╕дуванню дали зелене св╕тло? Та ще й тод╕, коли в╕н на ви╖зд╕? Це все дуже п╕дозр╕ло...
***
"Ось тебе ╕ завербували", - подумав Церес, завалившись увечер╕ до сво╓╖ к╕мнати. Йому казали, що це станеться непом╕тно, плавно, що в╕н сам засуне голову у ярмо. Та куди там - якийсь псих п╕д╕йшов до нього ╕ сказав, що в╕н тепер у його команд╕. ╤ Церес нав╕ть не подумав йому заперечувати. Як ╕ решта його однокласник╕в. Спробуй-но заперечити такому бугаю. ╤ байдуже хто ти, аристократ чи нав╕ть член корол╕вського роду - ╕нстинкт самозбереження не дасть тоб╕ в╕дкрити рота. Це знать може соб╕ дозволити викликати один одного на дуел╕, а так╕ типи вс╕ питання вир╕шують на м╕сц╕. Кулаками.