- Кораб...
- Нема╓ б╕льше корабл╕в. Як тебе звати? - але сил говорити вже не було, на що незнайомець зупинився ╕ оглянув хлопця, затримавши погляд на стил╕зованому напис╕ на рукавах. - Комб╕незон ╕з колекц╕╖ Смугастий Алькатрас? См╕шно. Будеш у мене Алькатрасом.
Поклавши св╕й вантаж на п╕длогу, нев╕домий почав зр╕зати закривавлений одяг ╕з парубка. На перший погляд шанс╕в не було: в живот╕ хлопця видн╕лася пара глибоких пропалених д╕рок, кр╕зь потр╕скан╕ ст╕нки яких уже натекло чимало кров╕. Але во╖на це ан╕ трохи не засмутило. Навпаки, якби на ньому зараз не було маски, в╕н би точно посм╕хався. Продовжуючи свою справу, в╕н продовжив говорити.
- Доля - дуже примхлива т╕тка. Мене не взяли н╕ кул╕, н╕ плазма, н╕ ракети з бомбами. А тепер здихаю тут, наче бродяга в перший день еп╕дем╕╖. См╕шно, чи не так? А на берез╕ лежать десяток вц╕л╕лих, ╕ серед них ти ╓диний, смертельно поранений, виявився незараженим. Розум╕╓ш, до чого я хилю? Я даю тоб╕ життя, а ти зак╕нчиш мою справу. Для нас обох це ╓диний вих╕д. А тепер в╕дпочивай. - в шию Цереса майже безбол╕сно ув╕йшов шприц. - Скоро у тебе буде новий костюмчик, Алькатрас...
На цьому св╕дом╕сть почала покидати хлопця, в╕дправляючи б╕долаху в кра╖ну сн╕в, ╕ останн╓, що той встиг побачити - як нев╕домий бо╓ць зняв з себе маску, оголивши череп ╕з залишками уже гнилих м'яз╕в на ньому...
П╕д╕рвавшись з л╕жка, Церес ще деякий час ╕з жахом озирався довкола, не розум╕ючи де в╕н знаходиться. Однак навколо нього був не склад, а його власна к╕мната. Надвор╕ т╕льки-т╕льки починало сходити сонце, але сонливост╕ в ньому не було абсолютно. Оглянувши себе, Церес побачив на соб╕ т╕льки н╕чну сорочку. Ту саму, в як╕й позавчора... Точн╕ше вчора лягав спати. А усе це насправд╕ виявилося сном!
Полегшено з╕тхнувши, Тайто т╕льки тепер зрозум╕в, що усе його т╕ло ломить ╕ болить нав╕ть б╕льше, н╕ж перед сном. Та й запах в╕д нього такий, н╕би в╕н ц╕лий тиждень кам╕ння тягав. Довелося швидко йти митися, доки решта жител╕в гуртожитку не прокинулися. Скинувши в корзину брудний одяг ╕ захопивши все необх╕дне, Церес в╕дправився в душ, ╕ вже стоячи п╕д струменем гарячо╖ води зрозум╕в, що синяк на спин╕ майже повн╕стю з╕йшов. Т╕льки в живот╕ все переверталося, н╕би там ╕ дос╕ гор╕в один ╕з випущених молюсками заряд╕в.
***
С╕мнадцять, с╕мнадцять, с╕мнадцять... А б╕ля кореня лише два - чому? Я розум╕ю, що для цеф╕в дрони були гарматним м'ясом, але ж не наст╕льки, щоб знижувати ╖хн╕ бойов╕ якост╕! В╕д к╕лькост╕ контур╕в нервово╖ системи залежить над╕йн╕сть труперу. Тод╕ вже легше зам╕сть них поставити к╕нц╕вки в╕д скафандр╕в, якими користувалися молюски... А це ╕дея! Не поставити к╕нц╕вки, а взяти принцип керування ними! Судячи ╕з симуляц╕╖, програма керування для них буде ╕дентичною, а б╕льшого мен╕ й не треба. Вир╕шено! Наступний трупер матиме експериментальн╕ щупальця на основ╕ екзоскелета цеф╕в. ╤ якщо вже така п'янка - зроблю ╖х поперечний перер╕з не круглим, а трохи сплющеним. Можливо тод╕ трупери зможуть плавати за допомогою щупалець. Ось так! Залиша╓ться лише дочекатися завершення першого проекту, ╕ можна запускати виготовлення наступного. Ск╕льки там у нас до к╕нця, 12 хвилин? Прекрасно, значить сьогодн╕ я зможу випробувати свого кол╕сного дрона в режим╕ прямого контролю. Може нав╕ть вдасться загнати його на оте нев╕доме болото...
- Кейнс╕, п╕д╕йди!
- Що таке?
- Тебе не догука╓шся! Дай-но мен╕ ключ для... Так, це в╕н. ╤ потримай колесо, щоб воно не поверталося. Так, дякую.
П╕дтримуючи детал╕, я допомагав Ханл╕ збирати ходову частину меха. Кол╕сна база цього псевдо-лицаря була надзвичайно проста, ╕ разом з тим над╕йна, маючи м╕цн╕сть нав╕ть б╕льшу, за його власне т╕ло. Скоро ми перейдемо до монтажу каб╕ни, ╕ можна буде запустити сво╖ крив╕ ручки до нутрощ╕в цього ╕стукана. Знемагаючи в╕д нетерп╕ння, я не знав, чим ╕ще себе зайняти. Нав╕ть проект нових щупалець зак╕нчив. Розбиратися ╕з трофейними технолог╕ями бажання не було. Залишалося лише стояти тут ╕ спостер╕гати за чужою роботою. Кажуть, що таке заняття заспокою╓ нерви не г╕рше за рибалку. Т╕льки в мо╓му випадку це щось не дуже допомагало. Проблема в т╕м, що сьогодн╕ я знову був в шоц╕. Н╕ не так: Я БУВ В ШОЦ╤!!! Б╕льший шок я не переживав нав╕ть тод╕, коли усв╕домив факт потрапляння у ╕нший св╕т. А я всього лиш зазирнув у об╕цяну мен╕ б╕бл╕отеку - базова даних для перекладача уже дозволяла розум╕ти кожен дев'ятий-десятий писаний знак. ╤ що я там побачив?
Як я вже казав, в ╖╖ основ╕ тутешньо╖ мови лежить японська, але ╓ й в╕дм╕нност╕. Букв як таких у тутешньому письм╕ нема╓. ╥х зам╕няють звуки, яких нарахову╓ться 45. До 25 можуть застосовуватися модиф╕катори звучання. Ще 35 можуть комб╕нуватися. Але все це було звично ╕ для ориг╕нально╖ японсько╖. Проблема в ╕ншому: ця величезна б╕бл╕отека, з полицями на три поверхи ╕ майже чотирма тисячами квадратних метр╕в щ╕льно заставлено╖ площ╕ була систематизована ПО ЗВУКАХ! Не по тематиц╕, не по стил╕стиц╕, а по звуках у назв╕! А траплялися книги ╕ суво╖ взагал╕ без назв - для них було окреме м╕сце. Ви хоч уявля╓те, наск╕льки складно знайти щось корисне в такому звалищ╕? Склада╓ться враження, що цю б╕бл╕отеку створювали не для того, щоб збер╕гати знання, а щоб заховати м╕ж тонами макулатури. Мо╓ розчарування було наст╕льки сильним, що в коридор╕ к╕лька учн╕в в╕дсахнулися в╕д мене, наче в╕д привида. Виходить, що поки перекладач не буде готовий - в б╕бл╕отец╕ мен╕ робити н╕чого. Аби в╕двол╕ктися, вир╕шив зайнятися техн╕чною творч╕стю.
Нав╕ть не зважаючи на мою затримку, до майстерн╕ я п╕д╕йшов одночасно ╕з Ханл╕. Д╕вчинка щойно була на ре╓страц╕╖, ╕ тепер вона зобов'язана щодня здавати по одному тесту, аби пройти в╕дб╕рковий етап Турн╕ру. ╤ншими словами, проект потроху накрива╓ться м╕дним тазом. Вона намагалася апелювати до учн╕всько╖ ради, але т╕ не збиралися н╕чого слухати. Або береш участь у Турн╕р╕ й показу╓ш св╕й р╕вень, або н╕хто тво╖ зал╕зяки нав╕ть дивитися не прийде. Ось такий ультиматум в╕д перших ос╕б представлених в Академ╕╖ держав. ╤ все це з подач╕ уже знайомо╖ нам Мар╕╖ Нарадан - принцеси Хавон╕╖, на територ╕╖ котро╖ ╕ мала в╕дбутися презентац╕я винаходу. Задум простий ╕ елегантний: завалити перспективний проект, а пот╕м привласнити його соб╕. Не виключено, що принцеса робить це на зло королев╕ Лашур╕, але нам в╕д цього не легше. Мех ще нав╕ть не на ходу, а нам же ╕ще потр╕бен буде час на доведення його до товарного виду! Були б у мене зараз на руках десяток дрон╕в, я б до вечора уже з╕брав цього монстра. Та т╕льки не було в мене н╕ дрон╕в, н╕ бажання виконувати чужу роботу. От коли мен╕ запропонують щось вагоме - тод╕ й в╕зьмуся, а до того моменту я уже й сам отримаю все, що мен╕ захочеться.
Ну а поки Ханл╕ копирса╓ться у сво╖х ╕грашках, я напружено думав, чим би мен╕ зайнятися, ╕ якось задивився на павучка в кутку. Тод╕ я згадав сво╖ думки щодо спайдермена, а також свою зустр╕ч з╕ шпигункою. Одразу ж загор╕вся ╕де╓ю, ╕ хвилин двадцять блукав майстернею, виловлюючи найр╕зноман╕тн╕ших павук╕в. Заодно в╕дшукав ще два комплекти ключ╕в, обпалювальну п╕ч, бочку глини, та ще ц╕лу купу р╕зноман╕тного др╕б'язку. Кожного знайденого жучка я асим╕льовував, розбираючи павутинн╕ залози мало не по атомах. Результати досл╕дження одразу ж направив на створення прототипу штучно╖ залози.
Я й сам не розум╕ю, чому ран╕ше не брався за досл╕дження цього матер╕алу. Справа в т╕м, що у пор╕внянн╕ ╕з синтетичними матер╕алами, павучий шовк дуже еластичний. Сфера його застосування наст╕льки широка, що поява його штучного аналогу може зробити переворот у промисловост╕. З нього можна робити куленепробивний одяг, надлегк╕ композитн╕ матер╕али, скафандри товщиною з╕ спортивний костюм ╕ нав╕ть косм╕чн╕ л╕фти! А технолог╕я отримання такого матер╕алу була в╕дома ще у сиву давнину. Мало хто зна╓, що у Наполеона були панчохи ╕з павучого шовку, а у Людовика IV у 18 стол╕тт╕ - ще й рукавички. Варт╕сть повного комплекту одягу ╕з такого матер╕алу може посперечатися нав╕ть ╕з варт╕стю виготовлення НК першо╖ сер╕╖!
Маючи зразок, я можу створити трохи павутини самост╕йно, але це буде дуже пов╕льно ╕ неефективно. Нанокостюм це дуже потужний ун╕версальний ╕нструмент, а значить в╕н може робити все. Т╕льки темпи ╕ ефективн╕сть такого виробництва будуть низькими, у пор╕внянн╕ з╕ спец╕ал╕зованим ╕нструментом. Зараз же я створював саме його. ╤ прогрес був в╕дчутним, не те, що з дронами. За к╕лька годин напружено╖ роботи я отримав перший тестовий зразок. Габаритами сантиметр на три, цей маленький цил╕ндр зручно розташувався на л╕вому зап'яст╕. Зв╕сно в╕н не м╕г плюватися павутиною, як це робив ориг╕нальний супергерой, але у нього була одна ╕стотна перевага - в╕н м╕г виробляти павутину без зупинок у режим╕ 24/7 з╕ швидк╕стю майже один сантиметр за секунду! Зм╕нюючи товщину, структуру, пружн╕сть та ╕нш╕ параметри, я витягнув ╕з себе к╕льканадцять метр╕в павутини, перш н╕ж мене в╕двол╕к грюк╕т з-п╕д меха. Повернувшись на звук, я побачив перекинутий ящик з ╕нструментами, калюжу ╕з розлитого мастила та замурзану д╕вчинку, яка борсалася посеред не╖, вимазуючись ще б╕льше. Допом╕гши потерп╕л╕й покинути м╕сце авар╕╖, я ще к╕лька хвилин поповнював св╕й словник зразками нецензурно╖ лексики, перш н╕ж зум╕в вичленити суть.,