- Н╕. - знову перебиваю ╖╖, але Ханл╕ продовжу╓, н╕би н╕чого не сталося.
- Значить просто п╕лот. - констатувала вона, бездумно продовжуючи крутити гайки. - Невже я д╕йсно схожа на дурепу?
- Не сказав би я так.
- Але думав. - вона що, думки мо╖ читати навчилася? - Не опирайся, я знаю, що це так. Я вже давно зрозум╕ла, чому Лашура залишила тебе. ╤ до мене приставила не просто так. Ти не думай, що я сл╕па й н╕чого не бачу. Все до цього йшло...
- Стоп! - зупиняю ╖╖, ╕ швидко закручую гайку в ╖╖ руках на м╕сце, доки каб╕на разом з нами не з╕рвалася донизу. - Продовжуй.
- А який сенс продовжувати?! - д╕вчинка з криком метнула в мене ключем, але той зачепився за раму каб╕ни й полет╕в у зовс╕м ╕нший б╕к. - Роби те, що мусиш. Т╕льки швидко. - а у само╖ такий вигляд, н╕би ╖╖ на ешафот ведуть.
- Не можу. - треба зараз же збити з пантелику, поки вона не наробила дурниць. - Ти викинула ╕нструмент. Чим гайки тепер крутити? Руками?
- Досить знущатися над╕ мною!!!
Ханл╕ аж топнула ногою в╕д злост╕, але не втрималася на помост╕, й почала завалюватися назад. Довелося стрибати вперед кр╕зь каб╕ну й ловити д╕вчинку, доки вона не впала. Так ми й завмерли: я стирчу з каб╕ни, зачепившись ногами за раму ╕ за поясок тримаю Ханл╕. Сама ж вона висить над пр╕рвою, впершись ногами у стапель, ╕ не ворушиться. Я аж руками в╕дчував ╖╖ пульс, наст╕льки вона була переляканою. А падати тут далеко, метр╕в ш╕сть, не менше. Розбитися - раз плюнути. Пов╕льно затягую д╕вчинку назад на настил ╕ сам вибираюся з каб╕ни. Прис╕даю поруч ╕ оглядаю Ханл╕ на наявн╕сть травм: руки трясуться, обличчя б╕ле, з╕ниц╕ очей розширен╕. Схоже наша винах╕дниця бо╖ться висоти!
Я н╕чого не кажу й не роблю, просто с╕даю на настил ╕ хитаю ногами, наче на як╕йсь лавц╕. Ханл╕ деякий час дивиться на мене, ╖╖ пульс упов╕льню╓ться, дихання вир╕вню╓ться. В якийсь момент я пом╕чаю, що вона розхиту╓ться в такт мо╖м ногам. В якийсь момент вона нахиля╓ться надто далеко ╕... Я ледве встигаю зловити ╖╖ вдруге! Н╕, так д╕ло не п╕де. П╕дхопивши д╕вчинку, перекидаю ╖╖ через плече й швидко з'╖жджаю по драбин╕ вниз. Зв╕дси вона вже точно не випаде. Хоча хто ╖╖ зна╓... Он - нав╕ть кров з носа п╕шла в╕д пережитого.
- То ти не будеш мене вбивати? - раптом запитала вона мене.
- Н╕. А чому подумала ти так?
- Просто... Та н╕, це пусте. Давай повернемося до роботи.
- Не так швидко! - нависаю, ловлю ╖╖ погляд ╕ трошки п╕дсв╕чую соб╕ оч╕. - Чому так думала ти?
╤ розказала мен╕ Ханл╕ усю свою ╕стор╕ю.
Ханл╕ провела сво╓ дитинство у майстерн╕ б╕ля станк╕в, тому про свою обдарован╕сть вона знала завжди. Спостер╕гаючи за обдарованими, як╕ щодня при╖жджали запускати двигуни, вона навчилася керувати механ╕змами, ╕ головне - розум╕ла принципи ╖х роботи. Батьки не хот╕ли в╕ддавати ╖╖ на навчання, адже це було ╓диним джерелом зароб╕тку в ╖хн╕й глушин╕. Та╓мниця протрималася к╕лька рок╕в, аж поки один ╕з обдарованих не застав ╖╖ за роботою ╕ не допов╕в губернатору. В той же день ╖╖ в╕дправили до Академ╕╖. Прямо посеред навчального року. Будучи вихованою на вулиц╕, д╕вчинка одразу зрозум╕ла, що на не╖ чека╓ в Академ╕╖. З нею сталося те ж саме, що ╕ з Цересом: спочатку жарти, пот╕м глузування, а п╕д к╕нець в╕дверте цькування однокласниками. ╤з Лашурою вона з╕ткнулася випадково. Ханл╕ тод╕ була наст╕льки перелякана присутн╕стю високо╖ особи, що абсолютно не запам'ятала зм╕ст ╖хньо╖ розмови. Д╕вчинка уже встигла наговорити купу дурниць ╕ думала, що ╖й от-от прийде к╕нець. Отямилася вона лише тод╕, коли Лашура сказала, що зац╕кавилася ╖╖ проектами ╕ запросила ╖╖ до себе в ма╓ток на наступний день, аби докладн╕ше з ними ознайомитися. ╤ от же ж який каламбур: н╕яких проект╕в не було нав╕ть в проект╕. Ханл╕ за одну н╕ч довелося з нуля придумувати бодай щось, що могло зац╕кавити молоду тод╕ ще принцесу. Афера вдалася ╕ з тих п╕р Ханл╕ т╕льки те й робила, що думала-думала-думала, що ще можна запропонувати. Мех був останн╕м перспективним, ╕ дуже дорогим проектом. Для його створення потр╕бно було знати механ╕ку, ц╕лу купу супутн╕х наук, бути обдарованим, ╕ головне - вм╕ти правильно мислити. Проект розроблявся дуже довго, ╕нод╕ доводилося починати з нуля. На борту Су-Ван нав╕ть збереглися к╕лька обладунк╕в, на яких Ханл╕ в╕дпрацьовувала технолог╕ю моб╕льно╖ платформи для лицар╕в. ╤ д╕вчинка абсолютно не була впевнена, що зможе його зак╕нчити. Тим б╕льше, що тепер увага новоспечено╖ королеви до не╖ зросла в к╕лька раз╕в. А коли до не╖ приставили такого хорошого мене, ╖╖ побоювання перейшли на новий р╕вень. Вона одразу побачила, що у мене значно б╕льший досв╕д роботи з механ╕кою. Додайте сюди обставити мо╓╖ появи на борту Су-Вана та явн╕ замашки убивц╕, ╕ в голов╕ д╕вчинки одразу склада╓ться картинка л╕кв╕датора, який наближа╓ться до сво╓╖ жертви, вивча╓ ╖╖, а пот╕м...
Якось так вона соб╕ все це уявляла. Я ж ╖╖ вислухав, зв╕рився ╕з показами пол╕графу, ╕ вир╕шив...
- Ти тепер все ╖й розкажеш? - запитала Ханл╕, знову починаючи тремт╕ти.
- Не розкажу за умови одн╕╓╖.
- Що ти хочеш? - д╕вчинка нахмурилася, але ╖╖ серцебиття потроху заспокоювалося.
- Даси мен╕ ╕нформац╕ю усю про лицар╕в, ╕ доступ до цих двох. - я вказав на мехи.
- Нав╕що це тоб╕?
- Не мен╕ - тоб╕ це треба. Мене процес сам ц╕кавить. ╤ результат к╕нцевий - трошки.
- Згода!
- Стояти! В╕д мастила обличчя витри. Вдруге не варто королеву лякати.
- Ой!
Ось так! Тепер вона сама принесе мен╕ усе потр╕бне! А довести до кондиц╕╖ ╖╖ саморобки - не так уже й складно.
Але це не горить, часу ще вдосталь. Зак╕нчити проект я можу ╕ сам, а скоро в мо╓му розпорядженн╕ буде ще й парочка трупер╕в - тод╕ мен╕ нав╕ть особисто╖ присутност╕ не знадобиться. Зараз же сл╕д сконцентруватися на отриманн╕ пол╕тично╖ ╕нформац╕╖. Анал╕тичний центр бази сьогодн╕ завершив сво╓ розгортання ╕ почав складати нову базу даних по вс╕х доступних темах, як╕ т╕льки потрапляють в його поле зору. Уже зараз я отримав сво╓р╕дний аналог В╕к╕пед╕╖ по дуже багатьох нев╕домих ран╕ше фактах ╕ явищах. Наприклад у вкладц╕ 'Розумн╕ раси' я наткнувся на один дуже ц╕кавий факт: ще н╕хто й н╕коли не бачив ельф╕в рано вранц╕ й п╕зно увечер╕. Чому так - н╕хто не зна╓. Вони зникають без ус╕ляких пояснень, кидають свою роботу й ховаються у сво╖х поселеннях. Найб╕льш поширений м╕ф стверджу╓, що будь-який ельф, що в цей момент опиниться п╕д сонцем - помре, розв╕╓ться попелом, наче м╕ф╕чний вамп╕р. ╤ тако╖ корисно╖ ╕нформац╕╖ було просто море, ╕ кожно╖ хвилини ставало ще б╕льше! Шкода лишень, що про от╕ аномальн╕ болота н╕яко╖ ╕нформац╕╖ мен╕ не трапилося. Взагал╕! ╤ це дуже дивно. Я не в╕рю, що учн╕ н╕коли не вибиралися за меж╕ територ╕╖ академ╕╖. Хай там як, а струмочок ╕нформац╕╖ поступово перетворювався на повноводну р╕чку, спайбот невпинно розкидав все нов╕ й нов╕ жучки, а в ключових точках нав╕ть розставлялися камери. Не шпигунськ╕, а простеньк╕ веб-камери у корпус╕ павучка. Хм, щось я останн╕м часом став арахноф╕лом. Вже зараз к╕льк╕сть отримано╖ ╕нформац╕╖ перевалила за усяк╕ розумн╕ меж╕, ╕ для ╖╖ обробки мен╕ довелося вид╕лити частину процесорних потужностей бази в окремий модуль, який я охрестив 'Анал╕тиком'. В╕н же доповнив мо╖ власн╕ процесорн╕ потужност╕, а завдяки вухам та камерам у потр╕бних каб╕нетах - допомагав мо╓му перекладачу швидше набирати статистику ╕ розробляти мовну матрицю. Завдяки такому комб╕нованому п╕дходу я вже м╕г б╕льш-менш нормально говорити, ╕ нав╕ть трохи читати... Я спок╕йний. Тому наступним етапом розв╕дки буде повний переб╕р б╕бл╕отеки ╕ перенесення ╖╖ в цифровий вигляд... Я все ще спок╕йний! Зараз же Анал╕тик займався з'ясуванням пол╕тично╖ ситуац╕╖ у св╕т╕ та збиранням тактичних даних, як╕ можуть мен╕ знадобитися у найближчому майбутньому.
╤ перший улов не забарився! Я зум╕в точно вирахувати того ган... Того 'редиску', що хот╕в мене зарубати на корабл╕. Анал╕тик пор╕вняв кольори й комплекц╕ю його лицаря, його вимову, рухи, манери та багато ╕нших фактор╕в, ╕ з ймов╕рн╕стю 96% вказав на винуватця. Нав╕ть б╕льше - я отримав повний список його контакт╕в ╕ нав╕ть ╖хн╕ найближч╕ плани! Я вже почав-було планувати помсту, однак мен╕ вистачило терп╕ння дочитати з╕брану ╕нформац╕ю до к╕нця, ╕ ось тут ╕ почалися проблеми.
Маст Дагмай╓р - той-самий н╕мець, на якого загляда╓ться Кайя - виявився ватажком яко╖сь секретно╖ орган╕зац╕╖, яка поступово набира╓ соб╕ приб╕чник╕в серед чолов╕чо╖ частини Академ╕╖. ╤ найприкр╕ше те, що у них ╓ висок╕ покровител╕ та меценати, такий-соб╕ Орден. За ╕нших обставин мене це навряд чи зупинило б, але вони явно готувалися до чогось серйозного. Серйозного наст╕льки, що не побоялися в╕дкрито атакувати саму королеву Лашуру Ерс Шатерей. Фактично це було оголошенням в╕йни, от т╕льки орган╕зац╕я ця була надто та╓мною, аби хтось зм╕г вийти на ╖╖ сл╕д. ╤ Кайя з Лашурою були одними з небагатьох, хто взагал╕ знав про ╖╖ ╕снування.