Б╕гаючи по посиланнях, я натрапив ╕ на в╕домост╕ про сво╓ оточення. Зокрема про юну королеву. Я ран╕ше не ц╕кавився ╖╖ життям, ╕ сторонн╕ на цю тему при мен╕ теж не розмовляли. Тепер я знаю причину. Лашура, як виявилося, була повною сиротою. ╥╖ батьки загинули за дуже дивних обставин, а кра╖ною до моменту ╖╖ повнол╕ття правив регент - Бахарен Дагмай╓р, прем'╓р-м╕н╕стр корол╕вства Шатерей. В╕н же - батько Маста Дагмай╓ра. Минуло╖ декади принцеса Лашура стала королевою, ╕ Бахарен в╕д╕йшов на другий план. Це частково пояснювало причини нападу. Та т╕льки Анал╕тик давав б╕льше 70% ╕мов╕рност╕, що вони були лише виконавцями. ╤ншими словами ч╕пати блондина, доки я не л╕кв╕дую замовник╕в нападу, може бути шк╕дливо для мо╖х план╕в. Я вже зробив ставку на королеву, ╕ зм╕нювати свою позиц╕ю не збираюся. Може я ╕ отримаю якесь задоволення в╕д розправи над недоумком, але джерело ╕нформац╕╖ втрачу. Та й нав╕що його узагал╕ вбивати? Набагато при╓мн╕ше познущатися над ним, перетворити його життя на пекло. Т╕льки без фанатизму, щоб в╕н не з╕рвався, ╕ щоб дов╕ри начальства не втратив. Ну а репутац╕ю я йому п╕дправлю, хе-хе-хе...
***
Кл╕ф був одним ╕з небагатьох лицар╕в-чолов╕к╕в, який адекватно сприймав навколишню д╕йсн╕сть. Причину цього Маст вбачав не лише у походженн╕. Чолов╕ки ╕з Коут╕ взагал╕ в╕др╕знялися б╕льш критичним ставленням до всього, що ╖х оточу╓. Будь-як╕й людин╕, яка потрапля╓ в нове середовище завжди потр╕бна опора, яка дозволить мати власну точку зору, в╕дм╕нну в╕д б╕льшост╕. Кл╕ф таку опору мав. В╕н завжди був добре про╕нформований про под╕╖ у св╕т╕. У ╖хн╕й маленьк╕й компан╕╖ в╕н грав роль ╕нформац╕йного центру. Використовуючи власн╕ зв'язки та дипломатичн╕ канали, в╕н умудрявся не лише збирати ╕нформац╕ю, але й використовувати деяк╕ в╕домост╕ для власного збагачення. При чому друге в╕н майже не приховував.
- Невже б╕льше н╕кого?
- Чому ж? ╢ ще к╕лька кандидат╕в. Але вони надто прив'язан╕ до власних позиц╕й. Якщо розпочнеться буча - вони втратять св╕й статус ╕ про п╕дтримку можна буде забути.
- Нам потр╕бн╕ п╕лоти, а не спонсори.
- Тод╕ треба було шукати найманц╕в, а не лицар╕в. Вони це прекрасно розум╕ють. Але доки не буде перспективи - з ╖хнього боку ми отрима╓мо х╕ба що нейтрал╕тет.
- Це нас не влаштову╓. Вони будуть або на нашому боц╕, або...
- Я зрозум╕в. - зак╕нчив за свого друга Кл╕ф. - Я все розум╕ю, але не можу так просто погодитися з тобою. Згадай, з чого все починалося? Ми хот╕ли для себе кращо╖ дол╕, а тепер...
- Значить тоб╕ доведеться постаратися, щоб до такого не д╕йшло. - перебив його Маст, п╕днявшись з лавки. - Все в╕д мене залежне я вже зробив. Тепер справа за тобою.
Залишивши товариша розм╕рковувати над почутим, Дагмай╓р у супровод╕ сво╓╖ служниц╕ п╕шов на зас╕дання учн╕всько╖ ради. Загалом до початку операц╕╖ все було давно готове, залишалося лише чекати сигналу. ╤ поки випала така можлив╕сть - треба звести до м╕н╕муму ус╕ можлив╕ ризики. Одним ╕з них була п╕дтримка з боку ус╕х без винятку чолов╕к╕в-лицар╕в. Ця формула в╕дома вс╕м: якщо збунтувалася половина - придуши бунт, якщо ж збунтувалися ус╕ - значить ти десь допустив помилку. ╤ доки церква цю помилку шукатиме - Орден вигра╓ достатньо часу, аби завершити розпочате.
Ще одн╕╓ю причиною, чому Маст в╕рив в усп╕х, було виховання лицар╕в. В╕н ╕ сам не раз чув, що заради чолов╕ка багато хто з д╕вчат д╕йсно були готов╕ пожертвувати собою, а значить у прямому з╕ткненн╕ чолов╕ка й ж╕нки, якщо таке взагал╕ станеться, ж╕нки будуть стримувати себе. У св╕дом╕сть ус╕х учениць з першого ж дня вбивалася думка, що будь-який лицар-чолов╕к ╓ надто ц╕нним, аби брати участь у боях. ╥м нав╕ть бойову п╕дготовку викладали виключно для ознайомлення. Дагмай╓р довго вибивав дозв╕л користуватися обладунками для тренувань. Лише виставивши це питання, п╕д виглядом особисто╖ ╕н╕ц╕ативи, на обговорення учн╕всько╖ ради в╕н отримав бажане.
Та як би в╕н не намагався п╕дтягнути р╕вень п╕дготовки, п╕втори декади - це надто мало. Б╕льш╕сть Орденц╕в знаходяться на р╕вн╕ трохи вище середнього. Для плану цього було б╕льш н╕ж достатньо. Тим б╕льше, що вони не збираються взагал╕ допускати когось до лицар╕в. Однак проти т╕╓╖ ж наставниц╕ М╕зай╖, якщо вона таки зможе д╕статися до ангар╕в, вони зможуть вистояти х╕ба що вс╕ разом. Зв╕сно ж, як кер╕вник операц╕╖, Маст зробив усе, аби такого не сталося. Але така явна р╕зниця у майстерност╕ н╕як не давала йому спокою, ╕ в╕н кожного вечора тренувався до знемоги. Зараз в╕н був найкращим фехтувальником з-пом╕ж чолов╕к╕в, ╕ впевнено перемагав б╕льш╕сть старшокласниць. Виключення складала лише Кайя, вже трет╕й б╕й з якою зак╕нчувався н╕чи╓ю. Враховуючи, що вона й наставниця М╕зайя знаходяться приблизно на одному р╕вн╕ - йому було чим гордитися. Було б дуже добре, якби такий бо╓ць виступив на ╖хньому боц╕.
╤ тут, п╕д час розмови ╕з Кл╕фом виявилося, що в╕н буквально власними руками подарував сво╖м суперникам б╕йця! Клятий Масаке Кейнс╕ не т╕льки вижив, а ще й вдерся в дов╕ру до Лашури! Спершу в╕н його не вп╕знав - надто вже сильно зм╕нився хлопець. Пот╕м про нього поповзли р╕зн╕ сумн╕вн╕ слухи. Але й тод╕ в╕н т╕шив себе ╕люз╕╓ю, що це просто схожий слуга, адже в╕н ус╕м представлявся як Кей. ╤ т╕льки коли в╕н з'явився на людях як сквайр винах╕дниц╕ Вах Ханл╕ - все стало на сво╖ м╕сця. Сьогодн╕, п╕дловивши клас Кл╕фа на переход╕ до ╕ншо╖ аудитор╕╖, в╕н на власн╕ оч╕ переконався, що Кей та Кейнс╕ - одна ╕ та ж людина. Лашура отримала в сво╖ ряди ще одного б╕йця. ╤ Дагмай╓ра не покидало в╕дчуття, що п╕д час ц╕╓╖ 'випадково╖' зустр╕ч╕ Кейнс╕ його уп╕знав...
П╕сля такого удару по сво╖й гордост╕ веч╕рн╕ тренування стали ще б╕льш виснажливими, ╕ дехто з ╖хньо╖ групи уже починав висловлювати незадоволення надм╕рними навантаженнями. Але як би в╕н не старався, повторити результат прибульця на палуб╕ барж╕ - так ╕ не вдалося.
На в╕дм╕ну в╕д свого батька, Дагмай╓р не був пол╕тиком, але це не заважало йому прораховувати реакц╕╖ людей за тих чи ╕нших обставин. В╕н тверезо оц╕нював сво╖ сили й розум╕в, що ╕з таким суперником ╖хня зат╕я може провалитися. Але окр╕м нього та ще к╕лькох ос╕б про Прибульця б╕льше н╕хто не знав. А тому в нього ще було трохи часу, аби усунути власноруч створену перешкоду.
Маст в╕н прекрасно розум╕в, що зникнення хлопця, нав╕ть якщо в╕н слуга, одразу ж поставить на вуха усю Академ╕ю. Здавалося б: куди вже б╕льше, якщо п╕дл╕ток ╕ сам уже постарався? Але одна р╕ч - слухи, а зовс╕м ╕нша - реальне зникнення людини. Ось ╕ зараз, прямуючи на позачергове зас╕дання учн╕всько╖ ради, Маст обдумував способи вир╕шення сво╓╖ 'маленько╖' проблеми. Так н╕чого й не придумавши, в╕н д╕йшов до каб╕нету, де мало проходити зас╕дання ради.
Серед учн╕в нер╕дко можна почути жарти про те, що Академ╕╓ю насправд╕ керу╓ не Церква, а учн╕вська рада. Частково це д╕йсно так, адже до ╖╖ складу входять ус╕ присутн╕ тут представники корол╕вських род╕в та впливова аристократ╕я. Однак ус╕ прийнят╕ ними р╕шення обов'язково мають бути схвален╕ адм╕н╕страц╕╓ю Академ╕╖.
На перший погляд могло здатися, що рада не займа╓ться н╕чим серйозним: позаурочн╕ заходи, фестивал╕, змагання, конкурси, орган╕зац╕я свят... Але насправд╕ ╖╖ завдання полягало зовс╕м у ╕ншому. Це був сво╓р╕дний тренажер для перших ос╕б корол╕вств. Якщо подивитися на життя Академ╕╖ збоку, то можна пом╕тити чимало сп╕льних рис ╕з реальним св╕том: звичайн╕ учн╕ - народ, адм╕н╕страц╕я Академ╕╖ - Церква, а учн╕вська рада - правител╕ кра╖н. Усе це дозволяло майбутн╕м правителькам отримати потр╕бн╕ навики, займаючись б╕льш при╓мними справами, ан╕ж справжньою пол╕тикою.