Блукаючи пляжем, Церес натикався на т╕ла солдат, з якими ще вчора... Позавчора в╕дстр╕лював тварюк. Ось якраз одна ╕з них лежить. 'Цеф-мисливець. Статус - мертвий. Озбро╓ння деактивоване.' - раптом вискочив перед очима напис, а силует молюска окреслився б╕лим контуром. Та достатньо було повернути голову, як усе зникло. Шляхом спроб та помилок Церес зрозум╕в, що шолом вида╓ ╕нформац╕ю лише про той об'╓кт, який знаходиться у центр╕ поля зору. В╕н нав╕ть побачив п╕д водою пляму потопленого корабля, яким вони збиралися покинути м╕сто.
- Пророк, чу╓ш мене? - раптом почувся у вухах схвильований голос, а в пол╕ зору з'явилося зернисте зображення бородатого мужика. - У твого костюму злет╕в захист. Не знаю, що ти з ним зробив, але ус╕ системи просто кричать про збо╖. Рухайся дал╕ вздовж берега. Координати я тоб╕ скинув. ╤ посп╕ши, доки цефи знову не вил╕зли.
- Отримано нов╕ координати. - пролунав металевий голос, ╕ т╕льки тепер Церес зрозум╕в, що шолом увесь цей час перекладав йому все, що в╕н бачив ╕ чув.
- Я слухаю частоти C.E.L.L. В м╕ст╕ все б╕льше ╖хн╕х солдат. Зда╓ться вони знають про тебе.
Ось так розпочалася його од╕ссея пом╕ж покинутих хмарочос╕в. Подарунок нев╕домого Пророка виявився дуже норовливим, пост╕йно п╕дкидаючи сюрпризи: то зображення стриба╓ прямо на спостер╕гача, то п╕столети в руках трощаться, то т╕ло стане прозорим... Рухатися доводилося дуже обережно й плавно, аби ненароком не натрапити на непри╓мност╕. Одного разу в╕н вийшов до солдат, але т╕ одразу ж почали по ньому стр╕ляти. Кул╕ били боляче, але не смертельно. Церес спробував з ними поговорити, але костюм пом╕тив пасивн╕сть свого нос╕я п╕д час бою, ╕ взяв справу у сво╖ руки. В результат╕ в╕н майже годину простояв парал╕зований п╕д камуфляжем, доки солдати не заспоко╖лися й не роз╕йшлися у сво╖х справах. Тод╕ ж в╕н став св╕дком того, як ц╕ люди розстр╕люють цив╕льних, яких мали евакуювати на ╕ншому корабл╕. Лише наблизивши зображення одного з б╕йц╕в Тайто розглед╕в зам╕сть герба держави якийсь незнайомий знак, та й зброя у солдат в╕др╕знялася в╕д уже бачено╖. А коли йому вдалося п╕дслухати ╖хн╕ розмови - захот╕лося побитися головою об ст╕ну. Це виявилися т╕ сам╕ б╕йц╕ C.E.L.L., про яких казав Гулд. Т╕╓╖ ж мит╕ ус╕ вони окреслилися червоним контуром, парал╕ч спав, а емоц╕╖ в╕д╕йшли на другий план. Перед Цересом була лише одна мета - знищити ворога.
Б╕й був швидким ╕ кривавим. Не регулюючи свою силу, хлопець просто трощив т╕ла солдат п╕д╕браною арматурою. В нього стр╕ляли, на що броня в╕дпов╕дала митт╓вим тужав╕нням у м╕сц╕ влучання, п╕сля чого чергова жертва розкидала м╕зки по асфальту. Останн╕й ╕з солдат спробував зача╖тися, стискаючи в руках як╕сь металев╕ кульки. Церес прекрасно бачив його бл╕дий силует по ╕нший б╕к г╕псово╖ ст╕нки, ╕ нав╕ть не став з ним гратися, а просто метнув рештки погнуто╖ п╕д час сутички зал╕зяки в перегородку. Снаряд ув╕йшов точно в ц╕ль, залишивши солдата вис╕ти пришпиленим до ст╕ни. Металев╕ кульки вислизнули з його рук, ╕ коли Церес уже виходив, магазинчик злет╕в у пов╕тря. Ударною хвилею хлопця лише виштовхнуло на дорогу. Оглянувши навколишн╕й прост╕р у вс╕х спектрах, новоспечений Пророк рушив дал╕. В душ╕ було порожньо. Т╕льки глибоко всередин╕ хлопця гризло сумл╕ння за те, не запоб╕г смерт╕ цив╕льних. Б╕льше в╕н такого не допустить. А десь на перифер╕╖ пролунав ледь чутний металевий голос: 'Кал╕брування систем завершено. Нанокостюм готовий до роботи.'
З кожним кроком живих цив╕льних ставало все менше, а смердючих куп орган╕ки на вулицях - б╕льше. Спершу Тайто не бачив зв'язку м╕ж ними, однак коли в п╕дземних тунелях в╕н наткнувся на ц╕лий склеп, битком набитий людьми, як╕ гнили заживо - все стало на сво╖ м╕сця. П╕сля влаштованого ним в магазин╕, бажання блювати нав╕ть не виникло. Натом╕сть в голов╕ вмить склалася ц╕л╕сна картина причин, та ╖х насл╕дк╕в. Те, що в╕н ран╕ше вважав попелом в╕д згарищ, насправд╕ виявилося смертельними для усього живого спорами. Потрапляючи в людину, грибок буквально плавив ╖╖ т╕ло, швидко пожираючи жив╕ й мертв╕ тканини. В╕д моменту проникнення до смерт╕ р╕дко минало б╕льше доби. Спори можна було змити, але не вбити. Жител╕ м╕ста виявилися просто не готов╕ до тако╖ блискавично╖ еп╕дем╕╖. Зараз мегапол╕с здавалося абсолютно мертвим. Випадково п╕д╕брана лист╕вка показувала той-самий проспект, на якому зараз стояв Церес, коли еп╕дем╕я ще не розпочалася: щ╕льно забита машинами про╖жджа частина ╕ натовп на тротуарах, яскрав╕ вив╕ски ╕ багатор╕внев╕ тераси р╕зноман╕тних заклад╕в... Це м╕сто б╕льше нагадувало вулик або мурашник. Нав╕що людям було так щ╕льно тут селитися? Невже за межами м╕ста наст╕льки небезпечно? Чи людям просто вже н╕куди д╕ватися? Ск╕льки тисяч тут проживало? Хоча н╕, тут рахунок уже ма╓ ╕ти на м╕льйони.
Ще один заг╕н C.E.L.L., що трапився по дороз╕, нав╕ть не зрозум╕в, що сталося. Уже навчений г╕рким досв╕дом, Церес нав╕ть не став ховатися, а як сл╕д роз╕гнався, приземлившись прямо посеред ╖хньо╖ колони. Неспод╕вана атака призвела до двох труп╕в, як╕ утворилися внасл╕док дружнього вогню. Ну а пот╕м все закрутилося в рукопашному бою. Не вм╕ючи користуватися ╖хньою збро╓ю, Церес переключився на п╕д╕бран╕ з труп╕в нож╕. П╕сля тесака ц╕ зал╕зячки в масивних руках виглядали ╕грашками. Коротке лезо було абсолютно непристосоване для фехтування, тому залишалося лише наносити колюч╕ удари в найб╕льш вразлив╕ точки й одразу переключатися на наступного ворога. Ефективн╕сть такого п╕дходу була невисока, адже людина - дуже живуча ╕стота, ╕ нав╕ть ст╕каючи кров'ю з перер╕зано╖ горлянки, деяк╕ умудряються продовжувати стр╕ляти. Залишивши двох таких недобитк╕в позаду, хлопець зрозум╕в, що голими руками в╕н завдасть значно б╕льше травм, н╕ж махатиме ус╕лякими ножами. Сюди краще п╕д╕йшов би меч ╕з довгим загнутим лезом, яким можна наносити удари на ходу, не зупиняючись.
Роздуми перервало завивання двигун╕в чергового л╕туна. Велика неповоротка машина молюск╕в намагалася в╕д╕рватися в╕д двох ран╕ше не бачених, схожих на бабки апарат╕в. Логотип C.E.L.L вказував на ╖х людське походження. Випустивши по ворогу ц╕лий р╕й ракет, вони швидко розвернулися ╕ зникли, а п╕дбитий прибулець зачепився за будинок ╕, в╕дстреливши десантн╕ капсули, завалився прямо на автостоянку перед Цересом. Обходити було вже н╕коли, та й прибульц╕ встигли пом╕тити ворога, тому хлопець продовжив р╕занину.
Але цього разу все було зовс╕м ╕накше. Ран╕ше туп╕, ц╕ створ╕ння стали д╕яти б╕льш обережно та скоординовано. ╤ якщо ще вчора... Так, краще рахувати час в кожному св╕т╕ по-сво╓му. Якщо вчора Церес був готовий вийти проти парочки молюск╕в нав╕ть врукопашну, то тепер нав╕ть у брон╕ в╕н би постер╕гся нападати на них в╕дкрито. Ув╕мкнувши камуфляж, хлопець зача╖вся за дорожн╕м в╕дб╕йником, ╕ взявся спостер╕гати за сутичкою людей ╕з молюсками. ╤ побачене його зовс╕м не радувало. Тепер прибульц╕ використовували не лише зброю, а й не гребували застосовувати власн╕ к╕нц╕вки. ╥хн╕ гнучк╕ щупальця виявилися довол╕ сильними, аби п╕дняти людину. А один, особливо великий молюск носив ╕з собою широкий щит, яким прикривав сво╖х менших побратим╕в. Його не одразу взяв нав╕ть станковий кулемет. Менш н╕ж за хвилину семеро молюск╕в роз╕бралися ╕з колоною солдат. Вц╕л╕ло лише дво╓ створ╕нь: здоровань та його командир - вже знайомий Цересу невеликий молюск ╕з зарядженою бронею. Згадавши свою попередню сутичку, хлопець п╕д╕брав з т╕ла найближчого солдата аж ш╕сть вибухових кульок, як╕ виявилися гранатами, ╕ жбурнув ╖х п╕д ноги прибульцям. В╕н не одразу зрозум╕в, що руки сам╕ висмикнули к╕льця, а шолом прораховував тра╓ктор╕ю ╖х польоту. Молюски встигли т╕льки опустити сво╖ потворн╕ пики до незнайомих предмет╕в, як ╖х нафарширувало осколками. Малого рознесло одразу, а от здорованя врятував його щит. Вирахувавши м╕сце метальника гранат, здоровило запустив туди ракету, але хлопець уже прискорився й поливав ворога свинцем з╕ щойно п╕д╕браного автомату. Як виявилося, ззаду ц╕ тварюки було особливо вразлив╕. Яким би крутим не був молюск, його 'потилиця' завжди залишалася в╕дкритою для к╕лькох в╕льно звисаючих щупалець. Тому довга черга, випущена майже впритул, зробила з молюска фарш. В пам'ят╕ одразу спливла рекламка японського ресторану класично╖ кухн╕ з морепродукт╕в. Там же був зображений аристократ в багатому вбранн╕ та мечем на пояс╕. Катану ╕з собою тягати було б складно, а от танто для цього костюму та манери бою Цереса п╕д╕йшов би ╕деально. Треба буде поц╕кавитися в когось м╕сцем знаходження того ресторанчику - може там п╕дкажуть, де можна розжитися такою збро╓ю?