А тепер переходимо до найц╕кав╕шого - древньо╖ ╕стор╕╖, з яко╖ все це ╕ почалося. У доступних мен╕ джерелах ╕нформац╕я по тому пер╕оду дуже фрагментарна ╕ художньо прикрашена. Тод╕ ╕ сонце було св╕тл╕ше, ╕ трава зелен╕ша, бла-бла-бла... Анал╕тику ╕з його процесорними потужностями знадобилося майже к╕лька хвилин на те, щоб в╕дс╕яти вигадку автор╕в в╕д факт╕в. В результат╕ виходила наступна картина.
Дуже давно на ц╕й планет╕, Анал╕тик ще не знайшов ╖╖ назви, ╕снувала ╓дина наддержава. Будучи обмеженою в ресурсах, вона була змушена активно розвивати технолог╕╖. Одн╕╓ю ╕з них були лицар╕. Тут думки автор╕в розходяться. Одн╕ вважають, що лицар╕ з'явилися у результат╕ внутр╕шн╕х конфл╕кт╕в м╕ж великими м╕стами. ╤нш╕ стверджують, що ╖х створили ще до об'╓днання держави. Конкретно сказати не може н╕хто, адже н╕яких запис╕в того пер╕оду не збереглося. Можливо древня цив╕л╕зац╕я просто використовувала ╕нш╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖, ╕накше б вони не могли активно розвиватися ╕ кооперувати д╕яльн╕сть тако╖ велико╖ к╕лькост╕ людей. Та й матер╕альних сл╕д╕в ╕снування лицар╕в того часу не збереглося. Цю та╓мницю не можуть розгадати ╕ дос╕. Але факт залиша╓ться фактом: у ╓дино╖ на вс╕й планет╕ держави просто не могло бути зовн╕шн╕х ворог╕в. Я ж, спираючись на власний досв╕д, схильний вважати, що лицар╕ тод╕ просто не були збро╓ю, принаймн╕ бойовими машинами - точно. Та й зараз я ╖х такими не вважаю. Суть в тому, що н╕ про саму державу, н╕ про тамтешн╕й лад, н╕ про ╖╖ технолог╕╖ не залишилося майже н╕яких згадок. Т╕льки ру╖ни зруйнованих м╕ст, в яких окр╕м розкиданого каменю та попелу б╕льше н╕чого не залишилося. Н╕чого не нагаду╓? От ╕ я спочатку подумав, що це насл╕дки застосування стратег╕чних бо╓припас╕в. Але н╕, то були не бомби. Причиною зникнення цив╕л╕зац╕╖ називають море Ахо, адже першими п╕д удар потрапили саме т╕ м╕ста, що знаходилися найближче до р╕вня св╕тового океану. Н╕хто не зна╓ точно, що там в╕дбувалося. Ця субстанц╕я просто з'явилася н╕зв╕дки й почала затоплювати планету. Все, що було там, просто припинило сво╓ ╕снування. Тобто абсолютно все: флора, фауна, метали, синтетичн╕ матер╕али... Всього цього унизу не залишилося. Врятувалися лише т╕ люди, як╕ встигли п╕днятися над р╕внем еф╕ру. По аналог╕╖ м╕й перекладач назвав цей пер╕од 'Всесв╕тн╕й потоп'. З часом еф╕р втратив свою агресивн╕сть, ╕ природа швидко в╕двоювала втрачен╕ позиц╕╖. На в╕дм╕ну в╕д людей, адже в╕д початку 'потопу' зм╕нилося не одне покол╕ння. Зв╕сно ж н╕ про яке збереження досягнень минулого не було й мови. Люди виживали на тому, що залишилося. Подекуди нав╕ть доводилося обмежувати народжуван╕сть, аби вижити на маленьких клаптиках родючо╖ земл╕. На цьому ╕стор╕я древньо╖ цив╕л╕зац╕╖ завершу╓ться, ╕ наступа╓ пер╕од 'Ру╖ни', в к╕нц╕ якого ╕ утворюються перш╕ велик╕ держави сучасност╕.
╤ ось тут уже трапляються дуже ц╕кав╕ зб╕ги: японське письмо тут називають древн╕ми письменами. Ц╕каво, чи не так? Ну добре, спишемо це на особливост╕ ан╕ме. Сюди ж в╕днесемо ╕ японську культуру, яскрав╕ елементи яко╖ я щодня бачу навколо себе. Йдемо дал╕: у святих лицарях використову╓ться така ж система керування, що й у нанокостюмах. ╤ мова тут ╕де не про принцип, а саме про внутр╕шню будову системи. Це вже не можна списати на анатом╕ю п╕лот╕в, бо протоколи передач╕ сигнал╕в зб╕гаються ╕з мо╖ми! Зб╕г? Навряд чи. Ну ╕ як останн╕й штрих - болото! Яка ймов╕рн╕сть того, що я випадково знайду тут, серед цив╕л╕зац╕╖, яка не зна╓ електричного струму, джерело електромагн╕тного випром╕нювання, частота якого аналог╕чна мо╖м власним генераторам? Надто багато зб╕г╕в м╕ж двома св╕тами, щоб ╖х можна було списати на авторське свав╕лля. Може я перем╕стився у майбутн╓ Земл╕? Чи навпаки - в ╖╖ далеке минуле? Здогадок ╕ теор╕й було наст╕льки багато, що я просто забив на них, ╕ витр╕щився на дошку позаду викладача, оч╕куючи на рапорт ╕з бази. В╕н або п╕дтвердить мо╖ п╕дозри, або додасть ще б╕льше питань. Оч╕кування дратувало, тому я взявся переглядати власн╕ активи, ╕ поступово втягнувся в роботу...
Перем╕стити репл╕-танки ближче до поверхн╕, резервуари для б╕омаси опустити трошки нижче ╕ п╕дключити до зливу канал╕зац╕╖ острова. Ех, люблю технолог╕╖ дев'ятнадцятого стол╕ття, коли стоки ще на стали токсичними - рай для будь-якого м╕кроорган╕зму. ╤ цим варто скористатися! Направити ╖х у дробарку! А ус╕ порожнини, як╕ залишаться п╕сля переносу систем, зас╕яти б╕оматер╕алом ╕ орган╕зувати умови для його росту...
Н╕коли не думав, що переоформлення вже готово╖ бази буде наст╕льки виснажливим. Мен╕ ж доводиться усе перебудовувати з нуля! Зате у мо╓му вар╕ант╕ продуктивн╕сть бази зросте у к╕лька раз╕в, а у св╕тл╕ останн╕х под╕й промислов╕ потужност╕ мен╕ будуть потр╕бн╕ наче пов╕тря. Ну, це у людей такий висл╕в ╓ - мен╕ пов╕тря не потр╕бне. А от пом╕чники будуть дуже доречними.
Отже що я маю? Командний центр бази, в якому знаходяться стратег╕чн╕ запаси катал╕затора, м╕зки та решта контрольних систем. Промисловий модуль, або як я його ще називаю - дробарка, що в╕дпов╕да╓ за переробку й синтез ус╕х необх╕дних для роботи речовин. Репл╕-танки - неактивн╕, почнуть вирощувати в╕йсько лише п╕сля в╕дпрацювання технолог╕╖. Комун╕кац╕йний модуль, через який ╕де зв'язок ус╕х мо╖х юн╕т╕в. Ну ╕ термогенератор, який живить усю цю рад╕сть, забираючи тепло ╕з навколишнього простору. Потужн╕сть останнього невелика, тому найближчим часом доведеться вирощувати ще один. Грубо кажучи, стартовий наб╕р для подальшого росту в мене вже ╓. Тепер залиша╓ться т╕льки чекати, доки набереться необх╕дний м╕н╕мум обслуговуючого персоналу. Один-╓диний трупер зараз тяга╓ орган╕ку в дробарку. Через к╕лька годин буде накопичено достатньо матер╕алу для вирощування ще одного, а пот╕м д╕ло п╕де швидше.
Мо╖ думки перервав дзв╕нок на перерву ╕ голос збоку.
- Ти йдеш, чи вир╕шив прогуляти? - похмуро запитав мене Церес.
- Так. Урок який у нас наступний? - попри готовий перекладач я вир╕шив ╕ надал╕ притримуватися Йода-стайл - дуже вже мен╕ сподобалося плутати сво╖х сп╕врозмовник╕в.
- Тести. Довес╕льна п╕дготовка.
- Може допризовна? - не зрозум╕в я, пригадуючи нерозб╕рлив╕ ╕╓рогл╕фи нашого розкладу.
- Яка? Н╕. Довес╕льна п╕дготовка: кул╕нар╕я, флористика, чайн╕ церемон╕╖, танц╕...
- Кул╕нар╕я? Танц╕? - твою ж див╕з╕ю! - Танцювати не вм╕ю я. ╤ куховарити також. Зовс╕м.
- Н╕-н╕, дивитися ╕ оц╕нювати будемо ми лише... Тьху! - Церес вилаявся соб╕ п╕д н╕с. - То ти йдеш, чи н╕?
- Що ж за предмет це такий?
- Я ж кажу: довес╕льна п╕дготовка! Чолов╕ки-лицар╕ повинн╕ добре розбиратися у подружньому житт╕, в╕д цього залежить ╖хн╕й престиж. П╕шли!
Хех, а Церес зм╕ню╓ться швидше, н╕ж я спод╕вався. Дивний, дуже дивний виявився урок. Я бачив його у розклад╕, але списав його назву на неточност╕ перекладу. Виявилося, що кожен м╕сяць тут влаштовують сво╓р╕дну виставку, де учениц╕ показують сво╖ досягнення, а ус╕ присутн╕ тут чолов╕ки, незалежно в╕д в╕ку, виступають сво╓р╕дними експертами, жур╕. На перший погляд в ╖хн╕х обов'язках не було н╕чого дивного: просто дивитися ╕ вказувати на т╕ чи ╕нш╕ особливост╕ кожно╖ представлено╖ роботи, ╕ на недол╕ки, якщо так╕ ╓. Але все значно ускладнювалося через присутн╕сть тут аристократ╕╖. В результат╕ культурний зах╕д перетворився на оглядини майбутн╕х наречених.