Конкуренц╕я м╕ж д╕вчатами була дуже серйозна. Анал╕тик нав╕ть мусив перегнати сюди ╓диного спайбота, аби не пропустити закул╕сн╕ розмови. Попри яскраве оформлення та прив╕тн╕ обличчя присутн╕х, мене н╕як не покидало в╕дчуття, що я потрапив у зм╕╖не кубло. Не знаючи критер╕╖в для оц╕нки, я не хот╕в наламати дров, тому вир╕шив п╕д╕йти до проблеми з техн╕чного боку. Списавши всю вручену мен╕ пачку паперу, я не залишив без уваги жодну з учасниць виставки. Виняток складали лише ╖хн╕ кухарськ╕ зд╕бност╕ але тут я м╕г покладатися лише на х╕м╕чн╕ анал╕затори - в╕дновити смаков╕ рецептори т╕ла так ╕ не вдалося, хоча запахи я сприймаю нормально. Тому, написавши ус╕ потр╕бн╕ в╕дгуки ╕ здавши ╖х нашому куратору, я з чистою сов╕стю вирвався на вулицю. Хвилин через двадцять п╕дтягнувся ╕ кислий Церес. Поц╕кавившись причиною тако╖ м╕ни на обличч╕, я отримав дуже довгу й витончену тираду про повед╕нку д╕вчат, ╖хн╕ манери, нахабство ╕ ще безл╕ч р╕зноман╕тних еп╕тет╕в на кожну ╕з учасниць. Одразу видно, що людина нещодавно ╕з костюму вил╕зла. Звичка пост╕йно анал╕зувати сво╖х ворог╕в в'╖да╓ться наст╕льки, що пот╕м для цього нав╕ть не потр╕бен костюм - мозок робить це все на автомат╕, хоча й не так ефективно. Не дивно, що його дрючить. Ц╕каво, в╕н д╕йсно ТАКЕ написав у сво╖х в╕дгуках? Треба буде п╕дправити в╕ртуальних персонаж╕в, бо надто вже швидко слова 'fuck', 'shit' та 'bitch' ув╕йшли до його лексикону. Хоча н╕, не буду я н╕чого м╕няти, хе-хе-хе.
Ну а поки Тайто позбувався свого негативу, я отримував рапорти в╕д Анал╕тика, ╕ накопичував негатив власний. Виявилося, що дехто ╕з учн╕всько╖ ради вир╕шив п╕дкинути мен╕ проблем. За ╕нших умов Анал╕тик не звернув би на це увагу - звичайне зас╕дання, н╕чого особливого, обговорюють робоч╕ питання... От т╕льки готов╕ бланки в╕дгук╕в, якими хот╕ли п╕дм╕нити мо╖ власн╕, змусив його взяти ситуац╕ю на особливий контроль. Але м╕няти н╕чого не стали. Я сам, з╕ сво╖м ориг╕нальним поглядом на таланти учениць, дав ╖м прив╕д оф╕ц╕йно заре╓струвати мене як в╕дм╕нника ╕ в обов'язковому порядку включити до складу учасник╕в Турн╕ру. Тому Анал╕тик про╕нформував мене про це пост-фактум, коли вже н╕чого зм╕нити не можна було. Ну х╕ба що повбивати ус╕х св╕дк╕в ╕ спалити ус╕ папери.
Здавалося б, що тут такого: ну п╕дписали мене на роль учасника, ну доведеться трошки поб╕гати - сам же й постарався. Але н╕, причина в зовс╕м ╕ншому. Турн╕р був дуже важливим етапом в житт╕ кожного лицаря, ╕ лише в╕д його результат╕в залежить, як будуть до тебе ставитися оточуюч╕: чи будуть витирати об тебе ноги, чи проявлятимуть повагу на р╕вн╕ з╕ знаттю. Саме п╕сля турн╕ру Кайя отримала визнання ус╕╓╖ Академ╕╖. Особисто мен╕ вертикально, що про мене будуть думати, але привселюдно опускати себе я не дозволю! Переглянувши ус╕ записи я швидко знайшов винних: потенц╕йну виконавицю ╕з жюр╕, яка мала зробити свою чорну справу, уже знайомого н╕мця та одну надто гонористу голову учн╕всько╖ ради.
Помсту вир╕шив не в╕дкладати. Першу покарав одразу, не в╕дходячи в╕д каси. П╕дкинув ╖й викрадену спайботом прикрасу яко╖сь аристократки, що знаходилася поруч. Враховуючи, що д╕вчина св╕домо взялася за фальсиф╕кац╕ю мо╖х результат╕в я подумав, що цього буде недостатньо, й переглянув ╖╖ особисту справу, яку накидав мен╕ Анал╕тик. Там знайшов ус╕х ╖╖ недруг╕в ╕з учасник╕в виставки, ╕ трошки попсував ╖хн╕ записи. Нав╕ть якщо ╖й вдасться в╕дхреститися в╕д крад╕жки, ╖╖ авторитет похитнеться. Масло у вогонь п╕д╕ллють незадоволен╕ жертви ╖╖ 'мах╕нац╕й', чи╖ результати виявляться невт╕шними. Можливо це нав╕ть п╕дштовхне когось до б╕льш активного протистояння. Тому вдруге проти мене ця особа уже не виступить - власн╕ проблеми не дадуть. А нав╕ть якщо подума╓ на мене, то страждатиму не сам. Зазвичай будь-яка помста, це разова акц╕я, результатом яко╖ месник хоче насолодитися. В╕дпов╕дно виникне питання: хто ж влаштував другу п╕дставу?
На н╕мця у мене були особлив╕ плани, адже в╕н теж був учасником Турн╕ру. А от голова учн╕всько╖ ради мене здивувала. П╕дстав для тако╖ повед╕нки я ╖й н╕би не давав, за перший раз уже вибачився, ╕ п╕д к╕нець вона нав╕ть була задоволена... Чи може вона саме на це й розрахову╓? Хоче соб╕ ще один безкоштовний масаж? Дзуськи! Пряник╕в б╕льше не буде, час братися за батоги! В той же момент я погнав спайбота до ╖╖ апартамент╕в ╕ тр╕шечки попрацював з тамтешн╕м гардеробом - буде ╖й парадний одяг ╕з сюрпризом, хе-хе-хе! Н╕, я не нариваюся на непри╓мност╕, я просто в╕дмовляюся бути жертвою!
- Ось так. - завершив свою промову Тайто ╕, важко з╕тхнувши, подивився на мене. - Це тво╖х рук справа?
- Що саме?
- Все те, що з╕ мною в╕дбува╓ться! - в╕н роздратовано зиркнув на мене стримуючись, щоб не наговорити зайвого. - Я став жерти за трьох, пам'ятаю все що бачу ╕ чую, щоноч╕ в кошмарах в╕д чудовиськ т╕каю, а сьогодн╕ виявилося, що читаю я нам╕ри людей, в╕дкриту книгу наче! What the fuck?! Та я нав╕ть говорити як ти почав!!!
- В останньому мо╓╖ нема╓ вини. - я нав╕ть посм╕хнувся на останн╓ звинувачення, але Цересу було не до жарт╕в. - В╕йна тоб╕ сниться, адже так?
- Не в╕йна. Б╕йня. Ти не подумай, н╕чого такого, я не псих. Але ц╕ сни наст╕льки реальн╕... Мене п╕сля першого ц╕лий день нудило в╕д побаченого.
- Це добре. - Церес недобре прищурився, збираючись натовкти мен╕ пику, але я заспок╕йливо п╕дняв руки. - Не злякався ти, в╕д свого втекти не спробував кошмару. Саме про це питав я тебе в першу зустр╕ч нашу.
- ╤ ск╕льки це буде продовжуватися?
- В╕чно в╕д кошмару ти свого т╕кати м╕г. ╤ блукати у ньому можеш в╕чно. Лише сильний духом цей шлях пройти здатен.
- Тобто я позбудуся кошмар╕в лише тод╕, коли стану сильним? Коли зможу пережити увесь той жах?
- Переживаючи лише душею черств╕╓ш, як знайом╕ тво╖. М╕цн╕ так╕ люди, допоки тр╕щина не з'явиться. - джедая а не дро╖да я з тебе роблю, юний падаван.
- То що ж мен╕ тод╕ робити?
- Не проживати, а жити з цим. Не звикати до болю, а усувати причину його. Без сильного духу н╕чого не варте сильне т╕ло. В╕дчуй силу свого духу, Тайто. - в╕дчуй Силу, Люк!
- Добре, я спробую.
- Не пробуй! Говорив уже тоб╕ - або роби, або не роби! Не робити в╕дмовився ти. Впорайся!
- Sir, yes sir! - по-в╕йськовому витягнувся Церес, через секунду зрозум╕в, що зробив щось не те, ╕ швиденько виправився. - Буде зроблено. Але як я зрозум╕ю, що я вже готовий?
- Подолати страхи сво╖ ти повинен. Справжн╕й б╕й лише покаже це. Не ╕люзорний. Однокласник╕в сво╖х бо╖шся ти.
- Я зрозум╕в. Я боявся, що вони можуть мен╕... Dammit! Та я вже сам хочу надерти ╖м пику!
- Сво╖ приборкай спочатку емоц╕╖. Страх на зл╕сть не пром╕няй. Страх веде до злост╕. Зл╕сть - до ненавист╕. Ненависть - до страждань. Страждання породжують ще б╕льший страх. - страх веде на Темний б╕к! - Лише ясний розум вирвати тебе владний ╕з замкнутого кола.
- Хм, мен╕ треба над цим подумати. - думай-думай, це корисно. - Але я все одно повинен соб╕ довести, що подолав цей страх! ╤ якщо не в б╕йц╕, то хоча б...
- У змаганнях, так? - п╕дводжу його до думки скласти мен╕ компан╕ю на Турн╕р╕. - Ось розум на що здатен, коли голова спок╕йна. Не ╖х перемогти повинен ти, а себе самого. ╢ прост╕ший спос╕б.
- Який?
- Забути страхи сво╖. Але ж не шука╓мо ми шлях╕в легких, чи не так? Суперником тво╖м будуть не вони, а я. Себе обманути можеш, а мене - н╕коли.
- А якщо зможу? - хитро примружився Церес.
- Значить ти готовий!
- Он як? Ну добре. Виклик прийнято!
- Ось це почути я хот╕в.
Роз╕йшлися ми з Цересом найкращими друзями. Як же мало потр╕бно людин╕ для щастя: дай мету, покажи шлях ╖╖ досягнення - ╕ в╕н тв╕й з потрухами. Агресивн╕сть хлопця зм╕нилася веселою зл╕стю, ╕ тепер я м╕г бути спок╕йний за здоров'я оточуючих. За умови, якщо вони сам╕ не почнуть копати соб╕ могилу.
П╕сля нашо╖ розмови я вн╕с зм╕ни у програму симулятора, додавши основи тактично╖ вза╓мод╕╖ та до максимуму п╕днявши ╕нтелект його ворог╕в. Також його нанокостюм виступатиме у рол╕ тренажера, не т╕льки прокачуючи м'язи, але й задаючи потр╕бн╕ рефлекси всьому т╕лу. Треба буде якось перев╕рити ╖х у д╕╖. Я вже зак╕нчував налаштовувати симулятор, коли мен╕ прийшло довгооч╕куване пов╕домлення в╕д Анал╕тика.