— Не треба, любий,— сказала вона.— Мені чомусь здається, що, так поводячись, ми граємо якийсь скетч. Он на столі шкільний щоденник Тоні. Ти б його переглянув.
Нейлз налив собі віскі з содовою й почав перегортати щоденник. В ньому були тільки трійки та двійки. Нейлз через їдальню та темний коридор пройшов до вітальні, де Тоні дивився телевізор. У напівтемряві світився тільки голубий екран, і вся кімната скидалася на якусь печеру на дні океану. Шум дощу за вікном ще підсилював це враження.
— Вам не задавали на завтра уроків? — спитав Нейлз.
— Зовсім небагато.
— Ти, може, їх краще поробив би, а тоді вже телевізор дивився.
На екрані танцювали смішні персонажі з мультфільму.
— Я додивлюся до кінця,— сказав Тоні,— а тоді сяду за уроки.
— Ні, краще пороби зараз,— наполягав Нейлз.
— Але ж мама дозволила,— виправдовувався Тоні.
— Відколи це в тебе з'явилася звичка питати дозволу?— спитав Нейлз. Він сам розумів, що його саркастичне питання не допоможе порозумітися з сином, але впертість і втома після робочого дня змушували чинити саме так.— Ти ж ніколи ні в кого не питаєш дозволу. Приходиш із школи о пів на четверту, підсуваєш стільця до телевізора й дивишся аж до вечері. А після вечері знову підсідаєш до цього проклятого ящика — і так до дев'ятої. Але як же ти думаєш перейти в наступний клас, коли не робиш уроків?
— Я багато чого взнаю з телепередач, — соромливо сказав Тоні.— Про географію, про тварин, про зірки...
— А що ти взнаєш зараз? — спитав Нейлз.
Дві групи фігурок з мультфільму тягли мотузку кожна в свій бік. Підлетів великий птах, перекусив її, і всі фігурки попадали.
— Це інша річ, — сказав Тоні.— Це не виховна програма. А буває виховна.
— Та дай уже спокій хлопцеві, Еліот, дай йому спокій,— озвалась Неллі з кухні своїм ніжним дзвінким голосом.
Нейлз поплентавсь до кухні.
— Чи не здається тобі,— спитав він Неллі,— що з пів на четверту до дев'ятої — забагато, щоб стовбичити біля телевізора?
— Авжеж, — погодилась Неллі. — Та згодом він це переросте.
— Поки що я тільки бачу, що він тільки й живе ним, — сказав Нейлз.— Коли ми ходили з ним купувати різдвяні подарунки, то він тільки й думав про те, щоб швидше повернутися до телевізора. Поводив себе, як наркоман, або як я, коли настає час пити коктейль. Хоч я все ж намагаюся обмежити кількість коктейлів і сигарет.
— Він занадто ще малий, щоб знати міру,— заперечила Неллі.
— Він не хоче ні кататися на лижах, ні грати в футбол, ні робити уроки, навіть гуляти не виходить, щоб не пропустити телевізор.
— Я певна, що він це переросте,— вела своєї Неллі.
— Наркоманію не можна перерости. Тут треба або самому зробити над собою зусилля, або щоб хтось за тебе це зробив.
Нейлз перейшов темний коридор у підземне царство, за вікном якого шумів дощ. На екрані якийсь клоун шепелявим голосом переконував своїх друзів, щоб вони попросили матерів купити їм електричну іграшкову машину. Нейлз увімкнув світло й побачив, що для сина нічого в світі зараз не існує, окрім того клоуна на екрані.
— Так от,— сказав Нейлз, — ми тільки-но радилися з матір'ю, що час уже щось робити з телевізором.— Клоуна замінили лялькові слон і тигр, які танцювали вальс.— Гадаю, години на день цілком досить, а коли будеш дивитися — вибирай сам.
Це не перша батькова погроза, але раніш або мати втручалася, або батько сам про все забував. Подумавши, як йому буде нудно без телевізора, Тоні розплакався.
— Сльози тут ні до чого,— сказав Нейлз.
До слона й тигра приєдналися ще якісь звірі, і всі весело танцювали.
— Закругляйся, тату. Хай це тебе не турбує.
— Ти мій син,— сказав Нейлз.— І мене турбує твоє майбутнє. Торік я наймав репетитора, а коли й далі так учитимешся, то залишишся на другий рік. Чи ти вважаєш — мене не повинно турбувати, перейдеш ти в наступний клас чи ні? Як на тебе, то ти й зовсім не ходив би до школи... Дивився б телевізор з ранку до ночі.
— Ой, закругляйся, тату, і дай мені спокій, будь ласка.
Тоні вимкнув телевізор, вийшов у коридор і почав підніматися сходами.
— Ану вернись! — наказав Нейлз.— Вернись, поки я тебе не вернув!
— Та не кричи ти на нього,— сказала Неллі, виходячи з кухні. — Я смажу куріпок, радіючи, що ви обоє вдома, а ти все зіпсував.
— Від життя не затулишся куріпками, хоч би як вони смачно не пахли.
Нейлз підійшов до східців і крикнув:
— Ану вертайся! Негайно! Бо не матимеш телевізора цілий місяць.