Євнух витягнув з рукава пергамент.
— Неподалік Пальців бачили кракена,— повідомив він і хихикнув.— Не Грейджоя, не думайте, справжнього кракена. Напав на ібенця-китобоя й затягнув під воду. На Східцях сутички, а ще, схоже, готується війна між Тайрошем і Лісом. Кожне з міст сподівається собі в союзники Мир. Моряки з Нефритового моря переказують, що у Карті вилупився триголовий дракон, що він — міське диво...
— Ні дракони, ні кракени мене не цікавлять, хай скільки мають голів,— урвав його лорд Тайвін.— Ваші нашіптувачі випадково не знайшли слідів сина мого брата?
— На жаль, наш любий Тайрек просто зник, бідолашний сміливець,— у Вейриса в голосі забриніли сльози.
— Тайвіне,— мовив сер Кеван, поки лорд Тайвін не встиг висловити свого очевидного незадоволення,— деякі з золотих плащів, що дезертирували в бою, повернулися назад у касарні, сподіваючись знову стати на службу. Сер Адам не знає, що з ними робити.
— Своїм боягузтвом вони поставили життя Джофа під загрозу,— миттю втрутилася Серсі.— Їх треба стратити.
— Вони, без сумніву, заслуговують на смерть, ваша світлосте,— зітхнув Вейрис,— ніхто цього не заперечує. Але, мабуть, усе-таки мудріше буде відіслати їх у Нічну варту. Останнім часом зі Стіни приходять тривожні звістки. Дикуни заворушилися...
— Дикуни, кракени і дракони,— хихикнув Мейс Тайрел.— Більше ніхто не ворушиться?
Лорд Тайвін проігнорував його.
— Дезертири мають стати для всіх уроком. Розбийте їм молотками коліна. Більше вони не бігатимуть. Та й інші, побачивши, як вони старцюють на вулицях, не схочуть пуститися навтіки,— він обвів поглядом стіл, чи хто з лордів, бува, не перечитиме.
Тиріон пригадав власну подорож на Стіну, пригадав тих крабів, яких їв за одним столом з лордом Мормонтом і командирами. Пригадав і страхи Старого Ведмедя.
— Можливо, кільком і справді слід показово зламати коліна. Наприклад, тим, хто зарубав сера Джейсліна. Решту відправити до Марша. Варті катастрофічно бракує людей. Якщо Стіна впаде...
— ...дикуни затоплять Північ,— закінчив за нього батько,— і Старкам з Грейджоями доведеться переключитися на іншого ворога. Схоже, вони більше не хочуть коритися Залізному трону, то за яким правом шукають у Залізного трону допомоги? І король Роб, і король Балон висунули претензії на Північ. То нехай захистять її, якщо зможуть. А якщо ні, може, нам більше користі буде від союзу з тим Мансом Рейдером,— відтяв лорд Тайвін і подивився на брата.— Ще щось?
Сер Кеван похитав головою.
— Ми закінчили. Мілорди, його світлість король Джофрі, понад усякий сумнів, хоче подякувати вам за мудрість і добрі поради.
— Хочу перемовитися сам-на-сам з дітьми,— сказав лорд Тайвін, коли присутні почали підводитися.— І з тобою, Кеване.
Радники слухняно попрощалися; при цьому Вейрис пішов перший, а Редвин — останній. Коли в покоях зосталося тільки четверо Ланістерів, сер Кеван зачинив двері.
— Скарбничий,— зронив Тиріон тонким напруженим голосом.— Кому це спало на думку, га?
— Лорду Пітиру,— відповів батько,— але нам вигідно віддати скарбницю в руки Ланістера. Ти просив відповідальної роботи. Чи боїшся не впоратися з завданням?
— Ні,— мовив Тиріон,— побоююся пастки. Мізинчик — хитрий і честолюбний. Я йому не довіряю. І вам не раджу.
— Він перетягнув на наш бік Небосад...— почала була Серсі.
— ...і продав тобі Неда Старка, я знаю. І нас продасть так само швидко. Не в тих руках гроші такі самі небезпечні, як і меч.
Дядько Кеван кинув на нього дивний погляд.
— Не для нас, певна річ. Золото Кичери Кастерлі...
— ...добувається із землі,— сказав Тиріон.— А Мізинчик своє добуває з повітря, просто клацнувши пальцями.
— І вміння це багато корисніше, ніж усі твої разом узяті, любий брате,— промуркотіла Серсі солодким від злості голосом.
— Мізинчик — брехун...
— Обзивав ворон крука чорним.
Лорд Тайвін ляснув долонею по столу.
— Досить! Я тут не терпітиму цієї недоречної лайки. Ви обоє Ланістери й поводитиметеся відповідно.
Сер Кеван відкашлявся.
— Ліпше вже хай у Гнізді править Пітир Бейліш, ніж хтось інший із залицяльників леді Лайси. Йон Ройс, Лін Корбрей, Гортон Редфорт... ці люди небезпечні, кожен по-своєму. Й гонорові. Мізинчик, звісно, розумний, але не може похвалитися ні високим походженням, ні військовою вправністю. Лорди Роздолу такого, як він, ніколи не визнають за свого сюзерена,— сказав він і перевів погляд на брата. Лорд Тайвін кивнув, і Кеван повів далі.— І є ще одне... лорд Пітир раз у раз засвідчує свою відданість. Буквально вчора він повідомив про те, що Тайрели підмовляють Сансу поїхати в гості в Небосад, а там хочуть одружити її зі старшим сином лорда Мейса — Вілласом.
— Це вам повідомив Мізинчик? — Тиріон схилився на стіл.— Не наш старший нашіптувач? Як цікаво!
Серсі недовірливо втупилась у дядька.
— Санса — моя заручниця. Без мого дозволу вона нікуди не поїде.
— Якщо лорд Тайрел попросить, ти цей дозвіл змушена будеш дати,— зауважив батько.— Відмовити йому — все одно що висловити йому недовіру. Він це сприйме як образу.
— То й нехай. Мені що до того?
«От дурепа!» — подумав Тиріон.
— Люба сестро,— пояснив він терпляче,— образа Тайрелу — це образа Редвину, Тарлі, Ровану і Гайтаверу, яка може наштовхнути їх на роздуми, чи не зможе Роб Старк краще вдовольнити їхні запити.
— В одне ліжко ружу й деривовка я вкласти не дозволю,— заявив лорд Тайвін.— Слід його випередити.
— Що ти пропонуєш? — поцікавилася Серсі.
— Шлюб. Передусім твій.
Прозвучало це як грім серед ясного неба, тож Серсі якусь мить просто витріщалася на батька. А потім її щоки спалахнули, наче їй дали ляпаса.
— Ні! Тільки не це знов. Я не згодна.
— Ваша світлосте,— шанобливо заговорив сер Кеван,— ви ще молода, прегарна та плідна. Невже ви хочете провести решту днів самотою? Та й новий шлюб назавжди покладе край цим балачкам про інцест.
— Поки ти лишаєшся одиначкою, ти дозволяєш Станісу поширювати свої бридкі наклепи,— заявив лорд Тайвін дочці.— В твоєму ліжку має з’явитися чоловік, батько майбутніх твоїх дітей.
— Трьох дітей цілком достатньо. Я — королева Сімох Королівств, а не племінна кобила! Королева-регентша!
— Ти — моя дочка і робитимеш, як скажу.
— Не буду я тут сидіти і слухати ці...— підвелася Серсі.
— Будеш, якщо хочеш мати право голосу при виборі наступного чоловіка,— спокійно мовив лорд Тайвін.
Вона завагалася, сіла — і Тиріон уже знав, що вона програла, навіть попри її гучну заяву:
— Більше я заміж не вийду!
— Не тільки вийдеш, а й дітей народиш. Кожна твоя наступна дитина тільки більше розвінчуватиме Станіса як брехуна,— батько поглядом пришпилив її до крісла.— Менс Тайрел, Пакстер Редвин і Доран Мартел жінок мають набагато молодших, які, скоріш за все, переживуть своїх чоловіків. У Балона Грейджоя дружина літня та хвора, але такий шлюб означатиме альянс із Залізними островами, а я не певен, що це рішення мудре.
— Ні,— зронила Серсі побілілими губами,— Ні, ні, ні.
Тиріон не зміг стримати посмішки, уявивши, як сестра пакує валізи на Пайк. «Я вже й молитися покинув, а тут якийсь добрий бог робить мені такий подарунок!»
— Може підійти Оберин Мартел,— провадив лорд Тайвін,— але це не сподобається Тайрелам. Отож треба звернути погляд на синів. Я так розумію, ти не заперечуєш проти молодшого за себе чоловіка...
— Я взагалі заперечую проти шлюбу...
— Я розглядав кандидатури близнюків Редвинів, Теона Грейджоя, Квентина Мартела й низки інших. Проте мечем, який розбив Станіса, став наш союз із Небосадом. Отож його слід загартувати і зміцнити. Сер Лорас убрався в біле, а сер Гарлан уже одружений з дівчиною з Фосовеїв, зате лишається старший син, якого вони змовляються одружити з Сансою Старк.