Так ось що це було?! Стільки страждань, стільки ризику для триклятого таємного товариства — і все задля того, щоб перетворити злочин на видовище?
Він уявив, які приголомшені будуть сотні тисяч Траскманових читачів, коли правда випливе на чисту воду. Подумав про старого Паскаля Круазія, який, либонь, ні про що не підозрював, щодня споглядаючи портрет викраденого і, звісно ж, убитого юнака.
[…] Настане такий день, коли ми вирішимо, що пора все відкрити. Та як у книжці, де інтригу витримують якомога довше, розв’язка настане якомога пізніше. Спричинитися до неї маємо ми, але вона може прийти і з зовнішнього джерела, якого ми не в змозі будемо контролювати, і найбільш імовірно, хоч це й суто гіпотетичне припущення, ним стане поліція.
[…] Якщо когось із членів товариства запідозрить стороння особа, бажано, щоб кожен із нас обдумав це і запропонував ефективне рішення, як уникнути викриття і не поставити під загрозу діяльність товариства. Наш союз, хоч і поранений, скорочений чи запідозрений, повинен існувати, поки житиме останній із нас, або ж до фінального розкриття.
Далеко не всі організаційні методи там було викладено. Не наводилися способи викрадення людей (ні слова не було про росіян чи мафію), міркування залишалися загальними. Жодних імен чи місць. Нічого про природу поширюваних творів. Габрієль знав, що Хмельник використовував портрети для ілюстрації злочину, а Траскман із цією метою писав книжки, а як же діяли двоє інших?
Відповідь він отримав, дочитавши до останньої сторінки, де один під одним стояли чотири підписи. Ці хворі на голову збоченці поставили під маніфестом свої підписи.
К. Т., А. Г., А. А. і Д. К.
Калеб Траскман і Арвель Гаека. Що ж до двох інших… Раптом йому в око впав підпис «А. А.». Це видалося цілком очевидним.
Андреас Абержель. Фотограф.
76
Тримаючи в руці книгу-маніфест, Габрієль підбіг до автомобіля і сів у салон.
— Абержель причетний до справи!
У слухавці свого мобільника він чув дорожній гамір: Поль був за кермом. Минула мить, поки капітан жандармерії відповів йому.
— Звідки ти дізнався?
— Ти можеш зараз говорити?
— Розказуй. Мартіні їде за мною в службовому автомобілі. Ми тільки годину тому виявили, що фотограф причетний до всього цього. Але, дідько б тебе вхопив, як ти дізнався про це, коли повинен сидіти вдома й відпочивати?