— Ми проаналізували і сфотографували вогнепальні рани, їх дві. Вони проникаючі, не наскрізні. Постріли здійснювалися впритул, одяг поглинув більшість часточок пороху і порохових газів. Странгуляційна борозна, рани на долонях, що виникли під час опору, очевидні ушкодження геніталій, що настали до загибелі, зважаючи на рясну кровотечу. Численні переломи обличчя, виявлені під час рентгену, сталися post mortem{2}.
— Він зґвалтував її, вбив і зробив так, щоб її не впізнали… Не хотів, щоб її ідентифікували.
— Або ж був страшенно розлючений. Згідно з нашими численними вимірюваннями, з огляду на те, що труп уже закляк, я можу зробити висновок, що смерть настала минулої ночі у проміжку від півночі до четвертої години.
— Ми вважаємо, що її вбили посередині цього проміжку, о другій годині,— уточнив Поль.— Нам здається, постріли сполохали птахів, які потім попадали. Один із них ударився об стегно нашої жертви.
Експерт кивнув.
— Це логічно. Крім того, тіло не переміщували; синюшні плями на потилиці, боках і задній частині стегон відповідають позиції, в якій його виявили. Зрештою, я вкажу це в звіті. Перейдімо до серйозних речей.
На ньому не було паперової маски, але він подав знак Луїзі, щоб вона вбрала свою.
— Все це смердить, мов холодильник, який лишили відключеним на цілі місяці. Дихай ротом, це дасть тобі змогу витерпіти те, що зараз я робитиму.
Разом із Давидом Ескіме він заходився здійснювати внутрішній огляд. Поль напнув свою маску по самісінькі очі й дивився на доньку з певним неспокоєм. Бачив, що вона силкується триматися, зустріти те, чого неможливо змалювати словами. Вона хотіла бути присутньою під час огляду, а Мартіні чи Брюне могли б узятися до своєї роботи. Навіщо зазнавати такого видовища? Жандарм уважав цю ситуацію недоречною: батько, дочка і її хлопець зібралися біля трупа, якого смерть зробила страшенно огидним, тоді як інші пішли до ресторану чи грати в боулінг. Гарне родинне зібрання…
Експерт розтинав, відрізував, зважував. Дістав дві кулі й поклав у пакет, який одразу ж опечатав. Потім узяв проби сперми з вагіни, байдужно сповістивши, що статевий контакт мав місце тоді, коли жертва ще була жива, й що, зважаючи на певні внутрішні ушкодження, безумовно мало місце проникнення одного чи кількох предметів, дуже можливо, ломаки з огляду на присутність невеличких шматочків кори. Нападник не переймався своїми біологічними слідами. Через відсутність здорового глузду чи просто через те, що ніколи не мав діла з правосуддям? Може, знав, що майбутні аналізи зайдуть у глухий кут?
Експерт змалював раневі канали, що лишилися від куль, рану в селезінці, в печінці й у системі кровообігу черевної порожнини. Розтинаючи шлунок, щоб проаналізувати його вміст, він заявив, що смерть настала від кровотечі, яку викликали численні рани від вогнепальної зброї. Цієї миті запах став настільки нестерпний, що Луїзу занудило.
— Із часом звикнеш,— сказав Андріє.— Ти, либонь, помітила, що Давид не бачить різниці між ароматом смажених нирок і пахощами хризантеми.
Луїза тільки знизала плечима. Нехай-но потім розбереться з Давидом, який розповідав про їхні стосунки судмедекспертові. Треба сказати, ці двоє завжди розуміли один одного… Андріє насупився, побачивши у шлунку предмет. Він дістав його пінцетом і витер серветкою.
То була шахова фігурка заввишки п’ять сантиметрів. Точніш, тура з білого дерева. Луїза ледве чутно пробурмотіла: «Перепрошую» — і, зриваючи маску, вибігла з кімнати. Давид пішов за нею. Капітан жандармерії глянув їм услід і попросив експерта покласти фігурку в пакет і опечатати. Той укинув шлунок у відро, наполовину наповнене зразками для патологоанатома.
— Шахової фігурки помилково не проковтнеш.
Поль поклав пакет до інших проб, пронумерував її і мовчки поставив дату. Хвилин за десять він скинув латексні рукавички, кинув їх до смітниці й забрав усі опечатані пакети.
— Закінчуй сам, я піду. Ти подбаєш про відро для патологоанатома?
— Як про себе. Знаєш, у мене є дві внучки — гожі, мов янголи. Мелісса і Амбра. Я планую наступного року піти на пенсію, щоб більше часу проводити з ними.
Він махнув на Поля скальпелем і вів далі:
— Знаєш, у мене мороз по спині дере, коли я думаю, що людина, здатна таке вчинити, можливо, живе у нашім краю і гуляє тими самими парками, що й вони. То зроби мені приємність: заарештуй цього мерзотника.
10