Кікі Ару, що лишався непомічений у затінку за скелею, спочатку дуже злякався прибуття чужинців, навіть більше, ніж Коструббо; він сказав собі, що треба діяти швидко, не чекаючи поради старого Нома, інакше їхню змову, скоріш за все, викриють і всі їхні плани підкорити Оз і правити ним проваляться. Крім того, Кікі взагалі не подобалась поведінка Коструббо, бо колишній Король Номів хотів робити все по-своєму, а юнака, який один володів таємницею перетворення, змушував коритися наказам, наче раба.
Турбувало ще Кікі Ару й те, що прибув справжній Чарівник, про якого говорили, ніби він має багато чаклунських якостей, і цей Чарівник, що має у своєму саквояжику знаряддя до чарів, є другом озминського народу і, мабуть, захоче відвернути війну між лісовими звірами та людьми країни Оз.
Все це промайнуло в голові Юнака-Верхотура, поки Лев-Боягуз і Король Гугу розмовляли, і тому він почав витворяти деякі дивні речі.
Він нагледів недалеко від того місця, де стояв, глибоку западину в скелі, уткнув у ту западину обличчя й прошепотів так тихо, щоб ніхто не почув.
— Я хочу, щоб Чарівник з Озу, став лисом — пірзкщгл!
Чарівник, що досі стояв усміхнений біля своїх друзів, раптом відчув, що обертається на Лиса, і впустив чорного саквояжика додолу. Кікі простяг руку й ухопив того саквояжика, а Лис закричав скільки голосу:
— Зрада! Тут є зрадник із чаклунською силою!
Всі аж стрепенулися, почувши той вигук, а Дороті, побачивши біду свого давнього друга, завищала й скрикнула:
— Ой лишенько!
Та за мить вона й сама обернулась на біленьке кучеряве ягнятко й так розгубилася, що тільки мовчки розглядалась круг себе.
Очі Лева-Боягуза спалахнули вогнем, він припав до землі, б’ючи об неї хвостом, а поглядом шукав, хто ж цей зрадник-чарівник. Але Кікі, що не виймав обличчя з западини в скелі, знову прошепотів чарівне слово, і великий Лев зник, а на його місці з’явився маленький хлопчик, одягнений на жвакунський манір. Маленький Жвакун був так само розгніваний, як щойно Лев, але маленький і безсилий.
Коструббо-Ном, побачивши, що діється, злякався, що Кікі поламає всі його плани, тому нахилився зі скелі й закричав:
— Стій, Кікі, стій!
Але Кікі не послухався. Натомість він обернув Нома на гуску, вжахнувши й прибивши Коструббо. Але Голодний Тигр бачив усі ці перетворення й придивлявся, щоб зрозуміти, хто з присутніх їхній винуватець. Коли Коструббо звернувся до Кікі, Голодний Тигр умить збагнув, хто тут чаклун, несподівано стрибнув і всім важким тілом навалився на JIe-Мав-Ора, зіщуленого під скелею. Кікі не бачив, як стрибнув Тигр, бо його обличчя ще було в западині, і важке Тигрове тіло придавило його до землі саме в ту мить, коли він вимовляв своє «пірзкщглі» уп’яте.
І ось Тигр, що наваливсь на нього, враз обернувся на кролика, а Кікі, звільнений від його тягаря, схопився і, розгорнувши орлині крила, злетів на дерево, де його не зміг би дістати жоден звір. І встиг саме вчасно, бо Король Гугу вже припадав до скелі на краю горішньої площини, готовий скочити на юнака.
Зі свого дерева Кікі обернув Гугу на гладку Ліснячку й голосно зареготав, дивлячись, як та жінка аж підскакує зі злості і як здивувалися всі звірі новій подобі свого Короля.
Звірі не тільки здивувались, а й злякались, боячись розділити долю Гугу, й почалась панічна втеча. Ренго, Сірий Мавпій, метнувся до лісу, а Бру-Ведмідь та Лу-Одноріг подалися за ним скільки духу. Слони теж позадкували в ліс, і всі інші звірі, великі й малі, кинулись за ними, розсипаючись по джунглях, поки галявина не зосталась далеко позаду. Мавпи повидирались на дерева й перестрибували з гілки на гілку, щоб їх не затоптали більші звірі, й рухались так швидко, що випередили всіх. Лісовий народ охопила справжня паніка, і звірі намагались утекти якнайдалі від жахливого Чарівника. © http://kompas.co.ua Але вже обернені лишились на галявині, так зчудовані й спантеличені своїми новими подобами, що могли тільки дивитись одне на одного сторопіло й безпорадно, хоча кожному дуже неприємне було вчинене з ними.
— Хто ти? — спитав маленький Жвакун Кролика.
— Хто ти? — спитав Лис у Ягнятка.
— Хто ти? — спитав Кролик у гладкої Ліснячки.
— Я Дороті, — відповіло кучеряве Ягнятко.
— Я Чарівник, — відповів Лис.
— Я Голодний Тигр, — відповів Кролик.
— Я Король Гугу, — відповіла гладка Ліснячка.