Ви, певне, помітили, що товариство на Озминому бенкеті було досить різноманітне, але кожен із запрошених був випробуваним, довіреним другом юної Правительки, і та була щаслива, що вони всі тут.
Тільки-но Озма сіла — спиною до столу з подарунками, — як звернула увагу, що всі з величезною цікавістю й утіхою роздивляються щось позаду неї. Бо там пишно цвіла Зачарована Квітка, і величезні квітки, що швидко змінювали одна одну, були прекрасні на вигляд і сповнювали залу тонкими пахощами. Озмі теж захотілося подивитись, до чого це всі так прикипіли очима, але вона стримала свою цікавість, бо непристойно було б зараз роздивлятися подарунки.
Тому мила й гарна Правителька надала увагу гостям, що з них дехто, як-от Страхопуд, Залізний Дроворуб, Клаптикова Дівчина, Тік-Так, Джек Гарбузова Голова та Олов’яний Солдатик, ніколи не їли, а сиділи дуже культурно на своїх місцях і намагались розважати тих, які їли.
А за столом тварин зібралася ще одна інтересна компанія, що складалася з Лева-Боягуза, Голодного Тигра, Тото кудлатого чорного Доротиного песика, мула Клубка, Рожевого Кошеняти, Дерев’яної Кобилиці, Рудої Курки та Скляного Кота. Всі вони мали чудовий апетит, окрім Кобилиці та Скляного Кота, і кожному подавали досхочу тієї їжі, яку він найдужче любив.
Урешті, коли бенкет уже закінчувався й мали подати морозиво, четверо служників унесли величезний торт, весь политий глазур’ю й прикрашений квітками з цукатів.
Понад краєм торта стояли рядочком запалені свічки, а посередині були викладені з цукатів слова:
Торт
Озмі до дня народження від Дороті й Чарівника
— Ой, як гарно! — вигукнула Озма в захваті, а Дороті заквапила її:
— Розріж його, Озмо, хай кожне з’їсть скибку.
Желея Джемб принесла великий золотий ніж із самоцвітами на колодочці, Озма підвелась і почала різати торт. Та тільки-но глазур посередині торта проломилась під ножем, як із торта вискочила малесенька мавпочка три дюйми заввишки, за нею — ще одна й ще одна, і ось уже дванадцятеро їх стали на скатерці й уклонились Озмі.
— Поздоровляємо нашу ласкаву Правительку! — вигукнули вони хором, а тоді почали танцювати так кумедно та забавно, що все товариство вибухнуло реготом і навіть Озма приєдналась до тих веселощів. Та після танцю мавпочки виконали кілька дивовижних акробатичних номерів, а потім ускочили назад до торта, винесли звідти малесенькі музичні інструменти з полірованого золота — кларнети, горни, барабани тощо — і, вишикувавшись вервечкою, пройшли туди й сюди по всьому столу, граючи веселу мелодію, ніби щонайвправніші музиканти. Дороті дуже раділа успіхові свого сюрпризного торта. Коли мавпи закінчили свою виставу, закінчився й бенкет.
Тепер настав час Озмі подивитись і на інші подарунки, тому підвелася Глінда Добра і, взявши юну Правительку за руку, підвела її до столу, де всі подарунки були розікладені розкішною виставкою. Звичайно, насамперед Озмі упала в очі Зачарована Квітка, і Тротта мусила розповісти про всі їхні пригоди в поході по неї. Дівчинка не забула віддати належне Скляному Котові й маленькому Чарівникові, але головна заслуга була за Капітаном Білом, що відважно виніс Золотий вазон із Зачарованого острова.
Озма подякувала всім і сказала, що поставить Квітку в своєму будуарі, де могтиме тішитись її красою та пахощами весь час. Та ось вона побачила чудесну сукню з тканини, зітканої Іліндою та її служницями з пряжі, насуканої з чистих смарагдів, а що всі дівчата люблять гарні вбрання, то можете собі уявити, в який нестямний захват укинув Озму цей подарунок. Їй не терпілось надіти ту сукню, але стіл був закладений іншими прегарними дарунками, і тільки пізно вночі щаслива юна Правителька роздивилась їх усі й подякувала тим, хто приніс їх із такою любов’ю.
ДЖЕРЕЛО ЗАБУТТЯ
ранці після свята, коли Чарівник і Дороті гуляли в палацовому парку, Озма теж вийшла до них і сказала:
— Розкажіть мені більше про ваші пригоди в Лісі Гугу і про те, як ви знайшли отих малесеньких мавпочок для Доротиного сюрпризного торта.