Незнайомця звали Майло — новий священик місцевого капітулу «Хранителів обіцянок», капітулу, який відвідував тато. Фургон належав Майло. У кузові не було майже нічого, крім аптечки першої допомоги, кількох згорнених простирадл і зловісної котушки з нейлоновою мотузкою. Батько Пенні віз їх тихими пізніми вуличками Омахи, а сама Пенні з Майло прискіпливо оглядали тротуари та алеї, шукаючи зниклу жінку. Майло проткнув голкою шприца гумову кришку якогось флакону, набрав повний шприц прозорої рідини. На одній із розбитих вулиць неподалік вони примітили людину в халаті, яка штовхала поперед себе візок із супермаркету. Волосся звисало на обличчя. З запалих очей текли сльози. Оголені ноги жінки були у брудних смугах. У кошику візка погойдувалася вже спаплюжена брудно-рожева продукція «Чарівної ти». На боці візка приклеєний липкою стрічкою напис. Товстим маркером було написано: «Працює від 4 батарейок».
— Гальмуй тут, — прошепотів Майло. — Не злякай її.
Він відкрив бокові дверцята ще до того, як автівка повністю зупинилася. Жінка, що стояла біля візка, навіть не встигла помітити, як вони під’їхали. Майло кинувся до неї з розтягнутим у руках простирадлом. Він накинув на неї тканину, й обоє впали на землю. Жінка почала волати, битися, коли Майло намагався її закутати. Він закричав:
— Мотузку! Принеси мені котушку з мотузкою!
Пенні зіщулилася від жаху в фургоні, але її батько вистрибнув із-за керма та схопив мотузку. Разом чоловіки зв’язали жінку в халаті та швиденько сховали її в кузові фургону. Й увесь цей час бідолашна волала:
— Тільки разом з іграшками! Дозвольте забрати мої іграшки!
Майло зачинив важкі дверцята, батько Пенні натиснув на газ, вискнули шини. Позаду залишився самотній візок з його сумним вантажем. Потім він зник удалечині.
Усе викрадення тривало не більше дев’яноста секунд. У темному кузові фургону викрадена жінка продовжувала кричати, аж поки Майло зробив їй укол.
Батько досі важко дихав, але їхав уже трохи повільніше.
— Мені прикро, що тобі довелося все це побачити, люба.
І лише тоді Пенні таки впізнала сердешну, що відключилася, зв’язана, на підлозі.
То була її мати.
— Поглянь на неї, бідолашну, — співчутливо промовив Майло, заліплюючи мамин рот липкою стрічкою. — Ми повинні її перепрограмувати. — Вони колесили мальовничими вуличками та околицями, які Пенні пам’ятала з дитинства.
Батько розповів дочці, як швидко її мати перетворилася на навіжену. Священик разом із іншими членами церкви звинуватив мати у непереборному потягу до «Чарівної ти», але вона заперечувала, що з нею щось не так. Сьогодні вони відвезуть її додому, там будуть тримати на заспокійливих, поки вона відвідає кілька сеансів гіпнозу та психотерапевтів, які допоможуть жінці подолати згубне захоплення.
Пенні навіть не здивувалася, що не впізнала цю крикливу навіжену. Мамине обличчя пожовкло та змарніло від виснаження. Удома вони обережно внесли зв’язану жінку на ґанок, потім у двері. Тільки-но хвору безпечно вивільнили з пут, а потім прив’язали руки та ноги до каркасу ліжка на горищі задля безпеки, Пенні поквапилася до підвалу, де на полицях від підлоги до стелі мама зберігала колекцію «Нешнл Інкваірер». Кожна полиця мала позначку з роком та місяцем, відповідно до яких видавався журнал. Але Пенні не потрібно було глибоко занурюватися. Купа журналів, у яких згадувалося про К. Лінуса Максвелла, лежала збоку. Пенні подякувала мамі. Нещасній жінці попри переслідування вдалося допомогти Пенні в її дослідженні, відібравши ці дорогоцінні екземпляри з-поміж тисяч, що накопичилися тут за півстоліття.
Пенні зробила собі філіжанку какао, на яку заслужила, взяла добірку журналів, влаштувалася в улюбленому кріслі біля каміна та почала читати.
Нової інформації майже не було. Максвелл, повне ім’я Корнеліус Лінус Максвелл, народився 24 січня 19… року в медичному центрі Харбор В’ю, що в Сіетлі. Жодних відомостей про батька. Мати виховувала сина одна. Він був єдиним сином.
Він навчався у Вашингтонському університеті, але був змушений його покинути після перших двох курсів, коли загинула мати. Пліткували, що він залишив навчання заради навчання у якогось містика у Гімалаях. Згідно з менш приємними чутками, він опинявся у розкиданих по світу борделях та закритих лікувально-профілактичних закладах, де можна придбати все, що забажаєш. Розбещений секс… синтетичні наркотики… хай там як, але Корні Максвелл зник аж на шість років. Через пару місяців після повернення він зблизився з молодою амбіційною Кларіссою Хінд.