— Ітане, хочу познайомити тебе з моєю старшою сестрою Анабель. Ой, вибач, тобто Ріс.
Як це можна не знати імені рідної сестри?
Ріс усміхнулася і заговорила, обережно добираючи слова:
— Ридлі, що ти тут робиш? Я гадала, ти маєш бути в іншому місці.
— Зміна планів!
— І родини теж, — простягнула Ріс руку і помахала нею перед обличчям Ридлі. Вона чаклувала, як ілюзіоніст над капелюхом під час циркової вистави. Я здригнувся. Не знаю, що спало мені на думку, але на якусь мить здалося, що Ридлі може зникнути або — і це навіть імовірніше — що зникнути можу я.
Але вона нікуди не поділася, і цього разу здригнулася сама, відвівши очі, ніби їй було боляче витримувати погляд Ріс.
Ріс дивилася в обличчя Ридлі, як у люстро.
— Цікаво, чому в твоїх очах я бачу лише її очі? Ви вже повністю одне ціле?
— Знову патякаєш, сестро?
Ріс заплющила очі й зосередилася. Ридлі скрутилася, як проколотий шпилькою метелик. Ріс знову помахала рукою, і на мить обличчя Ридлі перетворилося на похмурий образ іншої жінки. Я вже десь її бачив, от тільки не пам’ятав де.
Мейкон важко поплескав Ридлі по плечу. Окрім мене, він був перший, хто її торкнувся. Ридлі здригнулася, і крізь її стиснуту руку я відчув напад болю. Так, з Мейконом Рейвенвудом не варто було жартувати.
— Що ж, подобається це комусь чи ні, але Збори почалися. Тож я не хотів би, щоб бодай хтось порушував традиції під моїм дахом. Як уже чітко і зрозуміло пояснила нам Ридлі, її запросили. Тому слова тут зайві. Прошу всіх до столу.
Ліна сіла, не зводячи з нас очей.
Тітка Дел на вигляд була ще схвильованіша, ніж тоді, коли побачила Ридлі. Чоловік у мантії лишень заспокійливо гладив її по руці. У цю хвилину до зали з легковажним виглядом увійшов хлопець мого віку — в чорних джинсах, вилинялій чорній футболці та зношеному мотоциклетному взутті.
Ридлі продовжила представляти присутніх:
— Ти вже знаєш мою матір. А це мій батько — Барклі Кент, і брат — Ларкін.
— Приємно познайомитися, Ітане, — зробив крок назустріч Барклі, збираючись потиснути мені руку. Однак, помітивши, що мене тримає Ридлі, він відступив назад. Ларкін обійняв мене за плечі, та коли я глянув на його руку — вона перетворилася на змію і, висолопивши червоного язика, засичала.
— Ларкіне! — зашипів Барклі, й у ту ж мить змія знов стала рукою.
— Та годі вам. Розвеселити вас хочу. Ви ж як на похороні, — очі Ларкіна позеленіли.
Мейкон сів на чолі столу.
— Прошу до столу. Кухня приготувала чи не найкращу святкову вечерю — ми з Ліною вже кілька днів слухаємо, як вона стукотить каструлями й тарілками.
Усі знайшли собі місце за величезним прямокутним столом — темного, майже чорного дерева, на лев’ячих лапах, помережаних загадковими візерунками. Посеред столу мерехтіли величезні чорні свічки.
— Сірниченьку, сідай біля мене, — Ридлі провела мене до вільного стільця навпроти срібної пташки, що тримала картку з іменем Ліни. Можна подумати, в мене був вибір.
Я намагався зустрітися з Ліною очима, але вона не зводила погляду з Ридлі. У її зіницях горіла лють. Мені залишалося тільки сподіватися, що весь її гнів спрямований на кузину.
На вечерю знову подали безліч страв, навіть більше, ніж минулого разу. І щоразу, як я дивився на стіл, на ньому з’являлося щось нове. Смажені реберця, викладені в формі корони, філе з розмарином і купа інших екзотичних страв, яких я в житті не бачив; здоровенна птиця в соусі, начинена грушами і оздоблена павичевим пір’ям, що скидалося на розпушений хвіст. Я сподівався, що це не справжній павич, але, зважаючи на пір’я, розумів, що все може бути. А блискучі цукерки дуже нагадували за формою морських коників.
Однак ніхто, окрім Ридлі, не торкався частувань. Вона ж їла усе.
— М-м-м, обожнюю солодких коників, — тішилася вона, закидаючи дві золотисті цукерки собі у рот.
Тітка Дел, покашлюючи, відлила з карафки темної густої рідини, схожої на вино.
— То що, сестричко, — Ридлі кинула оком на Ліну, — є плани на день народження?
По цих словах вона вмочила пальці у темно-коричневий соус у посудині біля птаха, який, як я сподівався, не був павичем, і багатозначно їх облизала.
— Ми не обговорюємо сьогодні Лінин день народження, — застеріг її Мейкон.