– І?
– Я сказала, що не знаю, – відповіла Реба, осушила склянку й підвелася. – Та де ж ти, в біса, є, Ді?
Вона зрозуміла, що Доларгайд став між нею і динаміком.
– Ага. Ось ти де. Хочеш знати, що я про це думаю?
Вона знайшла пальцями його рот і поцілувала, ніжно притиснувши його губи до міцно стулених зубів. Вона одразу збагнула, що він так зіщулився від сором’язливості, а не відрази.
Доларгайд був приголомшений.
– А тепер покажи мені, де тут ванна кімната.
Вона взяла його за руку й пішла з ним далі коридором.
– Назад я сама дорогу знайду.
У ванній Реба поправила волосся й пробіглася пальцями краєм раковини, шукаючи зубну пасту чи еліксир. Спробувала намацати дверцята шафки, проте відчула, що дверцят нема, є тільки голі завіси й полиці. Вона обережно торкалася предметів, що стояли на них, стереглася леза, аж потім знайшла пляшечку. Зняла кришку, понюхала на предмет еліксиру й трохи прополоскала рот.
Коли вона повернулася до вітальні, то почула знайомий звук – гуркіт перемотки на проекторі.
– Мені треба виконати невелику домашню роботу, – сказав Доларгайд, подавши їй новий келих мартіні.
– Звісно, – відповіла Реба, не знаючи, як на це реагувати. – Якщо я заважаю тобі працювати, то можу поїхати. Сюди таксі ходять?
– Ні. Я хочу, аби ти була тут. По правді. Мені тільки треба передивитися одну плівку. На це піде небагато часу.
Він хотів був відвести її до великого крісла. Проте Реба вже знала, де стоїть диван. І натомість пішла до нього.
– Фільм із саундтреком?
– Ні.
– То можна лишити музику?
– Угу-у.
Вона відчувала його увагу. Доларгайд хотів, аби вона залишилась, просто йому було лячно. А не варто. Гаразд. Реба присіла.
Мартіні було таким прохолодним, так освіжало.
Доларгайд сів на протилежному кінці дивана, через його вагу в склянці Реби закалатав лід. Проектор і досі перемотував.
– Я, мабуть, полежу кілька хвилин, якщо ти не проти, – сказала Реба. – Ні, не совайся, мені цілком вистачає місця. Розбуди, якщо я задрімаю, гаразд?
Вона лежала на дивані, тримаючи склянку на животі. Кінчики її волосся торкалися руки Доларгайда біля його стегна.
Він клацнув пультом, і почався фільм.
Доларгайд хотів подивитися свій фільм із Лідсами або Джекобі, поки ця жінка перебуває з ним у кімнаті. Він хотів переводити погляд із екрана на Ребу, з Реби на екран. Він знав, що їй нізащо цього не пережити. Жінки бачили, як вона сідає до нього у фургон. Навіть не думай про це. Жінки бачили, як вона сідає до нього у фургон.
Краще він подивиться фільм про Шерманів – родину, яку він відвідає наступною. Побачить натяк на прийдешнє полегшення, зробить це в присутності Реби, споглядаючи її стільки, скільки забажає.
На екрані виник надпис «Новий дім», викладений пенсами на картонці з-під сорочки. Довгий кадр з місіс Шерман і дітьми. Забави в басейні. Місіс Шерман тримається за драбину й позирає в камеру, мокрий живіт напинається, блищить над купальними трусиками, бліді хвилясті ноги розсуваються, мов ножиці.
Доларгайд був гордий таким самоконтролем. Він думатиме про цей фільм, а не про інший. Але подумки він почав розмовляти з місіс Шерман так, як розмовляв із Валері Лідс в Атланті.
Тепер ти мене бачиш, так
Ось так ти почуваєшся, як мене бачиш, так
Забави зі старим одягом. Місіс Шерман у широкому капелюсі. Вона перед дзеркалом. Мати розвертається і з грайливою усмішкою позує на камеру, звівши одну руку на потилицю. На шиї висить камея.
На дивані ворушиться Реба Макклейн. Вона ставить склянку на підлогу. Доларгайд відчуває вагу й тепло. Вона кладе голову йому на стегно. Потилиця в неї бліда, на ній зблискує світло від проектора.
Доларгайд завмер на дивані, рухає тільки великим пальцем, щоб зупинити фільм і відмотати назад. На екрані місіс Шерман позує перед дзеркалом у капелюсі. Розвертається до камери й усміхається.
Тепер ти мене бачиш, так
Ось так ти почуваєшся, як мене бачиш, так
Тепер ти відчуваєш мене? Так
Доларгайд тремтить. Штани стискають плоть. Він відчуває жар. Відчуває крізь тканину тепле дихання. Реба зробила відкриття.
Великий палець судомно клацає по кнопці.
Тепер ти мене бачиш, так
Ось так ти почуваєшся, як мене бачиш, так
Відчуваєш це? так
Реба розстебнула йому штани.
Доларгайда проштрикує страх: у нього ще ніколи не було ерекції в присутності живої жінки. Він Дракон і не має боятися.
Його вивільняють жваві пальці.