• 11 •
Якось я поїхав із татом у сусідній обласний центр, і наш маршрут пролягав через студентське містечко. Сотні молодих людей, безліч струнких ніг, засмаглих грудей, сукні, спідниці, коротенькі шортики, топи, майки… Усі людиська жваві та життєрадісні. Хтось грає в теніс, хтось у волейбол, футбол, баскетбол, а хтось просто качається або п’є пиво, а он, за рогом, група молодих студентів курить і підспівує чуваку, який грає на гітарі, з вікон лунає музика. Це був вир життя. І я хотів бути в його епіцентрі.
Питання про те, винаймати квартиру чи поселитися в університетський гуртожиток, навіть не виникало. Я чув багато поганого про «общагу»: дідівщина, алкоголь, наркотики, погана успішність тощо. Тому рішення поселитися саме там було очевидним.
Живішого життя я не бачив ніде й ніколи до та після того. Я хотів потрапити сюди, і я потрапив. Вступив на факультет комп’ютерних наук і поселився в п’ятий гуртожиток. З нами жили ще фізики та кілька студентів із коледжу.
Й ось перша пара на курсі. Викладач у прямому сенсі цих слів пояснює вищу математику. Перших 10 хвилин усе наче зрозуміло, а далі — кромішна тьма. Викладач в’яло перепитує: «Усе зрозуміло?». Аудиторія мовчить, а я в цей момент просто офігіваю. Я був першим або другим у рейтингу й узагалі дупля не різав, що прєпод щойно пояснив. «Чому вони мовчать? Їм так пофіг чи вони все розуміють?»
— Ні, я не зрозумів, як працює транспонування матриці, — сказав я.
Залом прокотився смішок… Викладач теж прозрів. Здається, за всі роки роботи він давно повірив, що його студенти всесильні. Так було простіше всім. Зрозуміло? Зрозуміло! Питання є? Питань нема! Ситуація повторилася кілька разів упродовж наступних 90 хвилин. Авжеж, я розумів, що стрімко наживаю собі ворогів, але ж, блядь, нахера ви тут усі зібралися?! Юнацький максималізм у всій красі.
Коли пара закінчилася, я зібрав шмотки й почав виходити з аудиторії. Мені було некомфортно… Услід пролунало: «Задрот кончений».
Мені було майже байдуже, проте спускати цю ситуацію з рук було не можна. Пацани не зрозуміють. Я був чітко налаштований завоювати авторитет зі всіх боків, до яких тільки міг дотягнутися. Частота пульсу підвищилася до сторобоскопічної, адреналін уже бив у жилах, а розум затьмарився від страху та злості. Я підійшов до необачного оратора, імпульсивно видав: «Що ти сказав, сука?!» — і зі всієї дурі гримнув кулаком у нього перед носом. Чувак потух і не сказав ні слова. Усі потухли. Навіть викладач.
Я вискочив з аудиторії і швидким кроком рушив на вулицю. Мені треба було віддихатися. За лічені хвилини до мене підійшла Наталя — одногрупниця. Вона поклала руку на моє плече та сказала:
— Ну, ти даєш…
— Давай погуляємо сьогодні після пар?
— У мене заняття зі стрільби, хіба проведеш мене туди.
— Так, без питань, давай.
Наталя була низькою рудоволосою дівчиною з веснянками та дитячим обличчям. У неї були дуже жіночні руки, довгі розмальовані нігті, рівні білі зуби та маленький кирпатий ніс. Вона не носила бюстгальтер, і крізь майку, коли дув вітерець, можна було побачити соски її маленьких, але дуже акуратних грудей. Це заводило всіх навколо.
Після останньої пари ми пішли в бік її секції. Іти було десь 40 хвилин, але ми так розговорилися і сподобалися одне одному, що вона вирішила прогуляти, й ми тинялися містом аж до пізньої ночі. Було тепло, й пахло молодістю.
Ната народилася в цьому місті й добре його знала. Вона показувала мені його найгарніші місця, а я почувався дуже окрилено. Зрештою ми зайшли в парк із великим чортовим колесом.
— Цікаво, який у нього двигун?
— Треба обійти й подивитися, — Ната потягнула мене за руку позад чортового колеса, де росли густі дерева, за якими можна було заховатися.
Дівчина притиснулася до мене, запхнула свої руки мені в штани й нігтями впилася в сідниці. У мене моментально встав, і вона це відчула. Я повторив за нею. Шкіра її сідниць була дуже м’якою та приємною. Від Наталі пахло весняними квітами. Я ледь-ледь прикусив її верхню губу й тихенько застогнав від того, як добре стало на душі. Вона спустила мені штани, смачно плюнула в долоню, глянула на мій член і сказала:
— А він у тебе красунчик.
— Ти так думаєш?
— Так, гарненький, я такого гарного ще не бачила.
— Дякую.
Вона погладила його слизькою рукою і почала дрочити. Дуже вправно, майже як я, тільки це було значно краще. Я кінчив десь за 40 секунд. Наталя усміхнулася і сказала, що я молодець.
P. S. Згодом ми почали зустрічатися. Вона була досвідченою і не підходила мені для першого сексу. Я чесно їй про це розповів. Ната часто мені смоктала в аудиторії після пар, у коридорах, на балконах, у парку. Всюди, де тільки могла це зробити, — вона мені смоктала. Схоже, мій член їй справді подобався. Саме вона навчила мене лизати. Добре лизати. Я почав віддячувати їй тим самим.