Зайшла перша Таня.
— Сука, ну ти й кончений, — викрикнула вона й вибігла, гупнувши дверима.
Друга Таня була п’яна й розвернута очима від дверей, тому не зорієнтувалася.
— Що це було?
— Не знаю, свариться із кимось, — пробекав я, заплітаючись язиком між зубами.
— Я побіжу до неї.
— Біжи.
Вона вийшла з кімнати, а я замкнув двері і заснув.
P. S. Усі подальші роки з обома дівчатами я спілкувався за допомогою лиш одного слова «привіт».
• 20 •
Перш ніж дати нам змогу бути вожатими й довірити дітей, усі ми, хто пройшов конкурс, мали пройти також ШПО — Школу Педагога-Організатора. Своєрідні пришвидшені психологічно-педагогічні курси. Контингент тут був, звісно, шикарний. Десь 70 молодих студенток із різних куточків країни, і п’ятеро студентів. Серед них я і Румун. Усе відбувалося біля моря, саме напередодні літа. За таких обставин, яким би виродком чи покидьком ти не був, але свою порцію жіночої уваги точно отримаєш. Тому ми з Румуном навіть не старалися комусь сподобатися. Не носити соціальну маску та футболку на пляжі було дуже круто. Я сумую за тими часами, а от дівчата дуже старалися. Конкуренція за чоловічу увагу була настільки висока, що в повітрі аж іскрилося. І що ближче було до літа, то все менше й менше було одягу і все більше та більше з’являлося голої плоті та запаху сексу. У цих «змаганнях» участь брали всі… Крім однієї.
Мене завжди тягнуло на диваків. Ця була дивачкою у квадраті. Є люди, котрі тримаються осторонь, бо їм нічого сказати або показати. Але ця дівчина такою не була. У ті миті, коли вона розтуляла свій ротик, звідти завжди лунало щось розумне й аргументоване. Інколи мені здавалося, що це я говорю її устами. У плані думок вона була повним моїм продовженням, проте завжди сиділа десь у кутику, збоку, окремо, неподалік. Де завгодно, але не з усіма.
Її звали Надя. Ми грали в якусь гру, в яку потім мали би грати з дітьми із наших загонів, і всі сиділи в кружечку. А вона сиділа десь збоку й позаду. Я не витримав, адже стало надто цікаво.
— Хей, що ти постійно, як бідний родич, десь ховаєшся?
— Мені так подобається.
— І ти так завжди?
— Так…
Вона розповіла мені кілька історій про те, як зненацька зривалася і їхала геть сама в мандрівку. Без жодної компанії.
«Відважна й цікава, або необачна й закомплексована», — подумав я. Утім, це не мало жодного значення. Вона була дуже мила, мала голос, як у пташки, ямочки на щоках, великі й по-дитячому добрі очі і такі самі великі груди. Дуже великі. Приправте дивакуватістю — і бон апетит!
Надя була дуже асексуальною за характером. Я часто відривався від загального колективу, щоби скласти їй компанію, і, здається, вона це цінувала. Тож дуже швидко я звів наші розмови в інтимні теми (а вона завжди ніяковіла). Ні, дівчина не припиняла ці розмови, але й не могла їх підтримати. Узагалі, вона була дещо незґрабною, це стосувалося не тільки розмов, а і її рухів, ходи та поведінки. «Мабуть, незаймана», — подумав я.
Між нами зав’язалася і стрімко розвивалася дружба. Надя навіть не відправляла мене у френдзону, я сам туди зайшов. Розумів, що перетнути цю межу може хіба сильна романтика. Треба гарна картинка, така, щоби навіть Надя не захотіла псувати цю мить.
Так і сталося.
Під час чергового майстер-класу Надя сиділа десь у кутку. За вікном почався дуже рясний літній дощ. За лічені хвилини все плавало. Здавалося, ніхто не зважав на це.
Я нишком підсів до Наді.
— Ходімо походимо під дощем?
— Ти серйозно?
— Так, чому ні? Це має бути кльово.
Вона дуже зраділа, й ми тихенько вийшли з аудиторії. Я подав їй руку, й ми вибігли під теплий і дуже приємний дощ. Щоб одяг дівчини намок і я побачив контури цих шикарних величезних грудей, достатньо було пів секунди. Ми взялися за руки й почали бігти затопленою доріжкою. Надя спіткнулася і впала. Я засміявся.
Дощ був теплим, але з моря дув вітер, і в такі моменти ставало холодно. Від цього соски затверділи та прагнули прорізати футболку. Я аж прикусив губу. Це було дуже еротично. Я зловив обома долонями її обличчя й поцілував.
Ми незґрабно цілувалися, вона тряслася, а її тверді соски терлися об мене. У мене встав. Стало надто холодно, тож ми побігли в гуртожиток переодягатися. Кожен у свою кімнату.
P. S. Той момент був дуже гарним і романтичним, тому коли ми перетиналися в побуті, то вдавали, що нічого й не було. Не знаю чому. Кілька разів, коли ми випадково опинялися на самоті, то припадали одне до одного й жадібно цілувалися. Одного разу ми навіть спали в одному ліжку, але нічого не було.