P. P. S. За багато років ми продовжували спілкуватися кілька разів на рік. Вона вийшла заміж і скаржилася на свого чоловіка. Ні вона, ні я так і не зрозуміли, чому в нас не відбулося акту любові. Ми обоє чогось боялися.
• 21 •
До першого заїзду всіх вожатих змусили вивчити привітальний танець. Там було овердофіга хитромудрих рухів, і я відверто лажав із їхнім вивченням. Мені доводилося підглядати за кимось і повторювати із затримкою. Це було смішно. Усі роблять одночасно, а я — з невеликим лагом. Наче відсталий. Утім, таких, як я, було ще кілька людей. Усіх, хто тупив, ставили в останній ряд, адже там нас майже не було видно й ми могли не так сильно ганьбити весь колектив. Логічно, що я стояв в останньому ряді, та ще й у куті. Я був останнім з останніх.
Передостанньою з останніх стояла низенька струнка темноволоса дівчина з дуже світлим обличчям, карими очима, білосніжними зубами, гострим носиком і таким самим гострим хижим поглядом. Вона нагадувала щуку. Щучка Слава. Ми гойдали руками вгору-вниз та ліворуч-праворуч, трясли ногами й витанцьовували по колу одне й те саме. Це було нудно. Мені вже обридло сміятися з вожатих, а Румун узагалі стояв чи не в першому ряді (хореограф сраний).
— Поганому танцюристу, як то кажуть, яйця заважають. А в тебе яка проблема? — запитав я із насмішкою у Слави.
Дівчина хіхікнула, відвернулася і нічого не відповіла.
— Я-а-а-асно, — протягнув я, хоч і ніхрена ясного не було.
Слава мовчала.
— Уяви, що всі ми танцюємо це в чорних обтислих латексних костюмах, — я знову подав голос.
Слава засміялася вже гучніше, але однаково не велася на мої спроби завести діалог.
— Ось на цьому, що попереду, той уже луснув би, — я махнув рукою в бік одного дуже круглого вожатого.
Цього разу вона не втрималася й почала заходитися сміхом, тримаючись за живіт. Я переміг! До кінця тренування я розважав її тупими приколами, а Слава сміялася й інколи дозволяла собі уточнювальні коментарі.
У вожатський гуртожиток ми йшли разом. А потім, перевдягнувшись, зустрілися біля лавочки й теревенили до пізньої ночі. Десь за три години спілкування Слава остаточно розслабилася і почала багато розповідати про себе, я б сказав — забагато. Втім, я запам’ятав тільки два факти: вона обожнювала оригамі й була дуже релігійною.
Ці факти ані притягували мене, ані відлякували. Якщо люди можуть так довго теревенити, то між ними однозначно є потяг. Ми обоє це розуміли.
Я навчився робити квіти з паперу й у свій вихідний скрутив 17 паперових тюльпанів. Закрутив циліндр, і вийшла ще й ваза. Запхав це все в пакет і відніс до сцени для вистав. У таборі вона була велика й мала форму амфітеатру (сама сцена була внизу, а від неї концентричними півколами розходилися ряди сидінь).
Увечері ми зі Славою пішли гуляти, і я запропонував піти посидіти біля сцени. Там нікого не було. Серед сотні вільних місць ми обрали центральне й сіли. Я попросив її заплющити очі, а сам відбіг і поклав посеред сцени вазу з паперовими квітами. Повернувся до дівчини та попросив розплющити очі.
Авжеж, ніяких змін вона не помітила, адже сцена була величезна, а навколо вже сутеніло.
— І що це було?
— Ну, не знаю, ти нікого на сцені не бачиш?
— Що це там?
— Не знаю.
Слава підвелася і, переступаючи сидіння, попрямувала вниз. Десь на третьому ряді сидінь вона все зрозуміла, пришвидшила свій рух, узяла «вазу», обійняла її і крикнула мені: «Ва-а-а-ау, це так класно-о-о-о».
Амфітеатром прокотилася луна, Слава стислася та зніяковіла. Вона підбігла, поклала квіти на сусіднє сидіння й сіла мені на коліна, обличчям до мене. Я обожнював цю позу.
Від Слави пахло м’ятою (я вперше чув від дівчини такий запах). Мій ніс впирався в її правильної форми груди. Я почав гратися носом, встромляючи його в отвір між ґудзиками, наче прагнув залізти крізь цю дірочку їй у сорочку. Дівчина розсміялася і почала гладити мене по голові. Я не зупинявся. Слава розстебнула всі ґудзики з верху аж до того, навпроти якого був мій ніс.
Моєму погляду відкрилися прекрасні груди, налиті й акуратні, які дуже личили до її гострого носика. Мініатюрні сосочки вкрилися мурашками та напружилися. Я лизнув один із них (Слава глибоко вдихнула), узяв його в рот і посмоктав, а моя рука пестила інший (дівчина застогнала).
— Мені дуже добре з тобою, — прошепотіла крізь стогони.
— Я тебе хочу, — почав було я.
— Сьогодні не можу.
Я не знав, як на це реагувати, тому запустив свої пальці їй у волосся і прилинув до уст.