Під нами сяяли вогні міста й відблискували в металіку мотоцикла та її очах, я наче сидів серед свічок. Ліза почала розповідати про себе. Вона була з дуже бідної сім’ї, працювала на двох роботах, через це пропускала пари та значну частину грошей витрачала на хабарі. Одягалася в магазинах «Речі на вагу» і допомагала безробітній мамі виховувати молодшого брата. Батька не було, або він був алкашом, я уже забув.
«Йоб твою мать, — подумав я. — Наскільки це несправедливо. Народись вона у трохи вдаліший час і в успішнішій сім’ї, то була б узірцем жіночності».
Тоді я вже мав кількох клієнтів, для яких писав різні штуки на замовлення, і фінансово почувався трохи краще. Я запросив Лізку на шопінг і поцілував у губи. Вона дуже зраділа й, наче дитина, обійняла мене, відповідаючи на поцілунок.
P. S. Ми придбали їй нові шорти, кроси й кілька комплектів білизни. Ліза пообіцяла, що продемонструє їх увечері в моїй кімнаті. Так і сталося. А за декілька хвилин я вже був у неї між ногами з намірами добряче відлизати цю малу пизду, щоби повністю заволодіти її досконалими сіськами.
Її дірка пахла дуже погано. Вона смерділа. Я покусав її ноги, вдав, наче граюся, і потихеньку спустив увесь інтим на гальмах.
P. P. S. За якийсь час я знову спробував її трахнути і знову планував почати з куні. Запах не пропав. Усього я зробив три спроби. Ліза була або хвора, або хитра. Поговорити про це я не наважився й через деякий час припинив із нею спілкуватися.
За рік вона надіслала мені фото своїх грудей, коли в неї подерся ліфчик, який я подарував. Мені цього було достатньо.
• 27 •
Увесь четвертий курс я прагнув звалити з цього міста якомога далі. Гуртожиток, його мешканці й усе оточення йшли на дно та деградували завжди, але помічати це я почав тільки зараз, коли в мене стало більше клієнтів зі столиці і я зрозумів, що треба заробляти, а не шпілити в контрстрайк із пацанами, прогулюючи пари. Тож на четвертому курсі я посилено готувався до вступних іспитів в інший університет і влітку переїхав у столицю. Вступна кампанія пройшла для мене успішно. Рівень знань одногрупників у новому університетів був утричі вищим за рівень знань моїх корешів зі старого вузу. Я усвідомив, що мої «5» балів з англійської перетворилися у «3+». Прийшов час записатися на перші курси в житті. Курси англійської мови.
У моїй групі було кілька дівчат: маленька школярка, надто маленька навіть для мене, дуже висока барбі, десь під два метри, двоє пухкеньких викладачок і Таїсія.
Тая була худа, висока, зі смішними вухами та синцями під очима. Я ніколи не назвав би цю дівчину привабливою, радше навпаки. Утім, після першого заняття, коли всі його учасники почали розходитися, хто на таксі, хто на маршрутку, а хто в метро, саме Тая виявилася моєю попутницею. Ми разом прямували до метро й мали їхати однією гілкою: моя зупинка була на чотири станції раніше.
Нам виявилося цікаво спілкуватися ні про що: якщо малознайома людина добре реагує на мої тупі жарти, то в нас є майбутнє, я це вже давно знав. Цікавість пересилила втому, і я запропонував Таї проїхати з нею до її станції і потім провести до гуртожитку. Вона погодилася. Було холодно, і дівчина мала дуже смішний вигляд. Уявіть собі дві палички, на які натягнули пуховик, знайомтеся — Таїсія. Ми здружилися, і я щоразу проводжав її до гуртожитку. Вона подобалася мені як друг і дуже не подобалася як жінка.
Ставало тепліше. Спершу прийшла весна, а потім і літо. Тая почала вдягатися по-літньому, і я став сприймати її геть по-іншому. Її тонкі ноги виявилися стрункими та довгими, доволі рельєфними та підкачаними, під обтислими шортиками була така сама підтягнута округла попка, під топом ледь виднілися кубики пресу, а груди хоч і не надто великі, проте дуже акуратні. У Таї було шикарне тіло. І смішні вуха…
Ми каталися на мотоциклі, моїх «жигулях» та великах, багато гуляли, їли піцу й до пізньої ночі засиджувалися під її гуртожитком. Інколи смачно та солодко цілувалися й абсолютно ні в чому не квапилися. Здається, ми зустрічалися. Як і всі нормальні пари.
Вона добре на мене впливала. Я перестав розпилятися і сконцентрувався на роботі, що дало свої плоди і я переїхав на кращу квартиру, а ще за деякий час придбав свій перший позашляховик. Одного разу ми на ньому каталися і я, як справжній джентльмен, відвозив Таю додому. Вона запропонувала піднятися на чай. Поки грілась вода, нам обом стало зрозуміло, що моя нова синенька машинка ночуватиме сьогодні під Таїним вікном.