Усі довго жартували та сміялися, аж поки сусіди не почали стукати по батареї. Ми поступово стихли й заснули.
Прокинувся я від шепоту: «Я хочу тебе».
Аліна стояла в самих трусах і ліфчику. Червоному й дуже тоненькому.
— Тут повно людей, ти що, з дуба впала?
— Мені пофіг, давай зробимо це.
— Ходімо на кухню.
Уже світало. Я підняв її на руки й, ледь не гупнувши головою об одвірок, відніс на кухню і посадив на підвіконня. Аліна мала класне тіло, хоч шкіра вже й не була такою свіжою, як у малолєток. Я зняв із неї трусики й однією рукою розстебнув замочок ліфчика, стягнув із плеч бретельки, і переді мною постали два шикарних, ледь-ледь обвислих персики. Вони були дуже великі й наче прагнули скотитися її гарним животиком. Соски набухли й покрилися мурашками (від вікна віяло прохолодою). Це було божественно. Мій шалений стояк уперся в чавунну батарею. Я кілька разів наосліп ткнув членом поміж ніг дівчини й ледь не попав у попу. Аліна взяла член у руку і направила в себе. Це було неймовірно. Мене збуджувало в ній усе: її рівні зуби, маленькі втомлені зморшки, важкі груди, те, що вона моя працівниця, що за стіною купа наших співробітників і будь-хто з них може встати, щоби попити води. Зрештою, сотні людей із навколишніх мурашників могли бачити нас крізь незашторене вікно. Це все бентежило, отож мій стояк був більшим і міцнішим, аніж будь-коли.
Я увійшов, як зазвичай, але член був іще більшим, аніж завжди, принаймні так мені здавалося. Я штовхнув іще трохи й уперся у щось усередині неї. Мені це сподобалося. Я рухався дуже повільно, а вона мокріла і ставала ще солодшою. Аліна всунула мої пальці у свій рот і стиснула їх губами, щоби стогнати не так голосно. Я пришвидшився і почав несамовито її трахати. Голова дівчини почала битися об вікно, але ми вже нічого не чули. Це був екстаз у чистому вигляді. Я тримав її ноги у своїх руках, а вона притягувала мене до себе, схрещуючи свої литки за моєю спиною. Я входив дуже глибоко, член пульсував, здається, ми обоє пульсували.
Умить усе змінилося, Аліна почала трястись і вхопилася своїми пазурами за мою сідницю та спину. Її права рука, що була на спині, сповзла по діагоналі, здираючи шкіру, та я нічого не відчував. Дійшовши до середини спини, дівчина закинула голову, вдарилася об вікно, скло трісло, а на мене полетіла її кінча… Я був весь мокрий, і з мене капало. Це був перший сквірт у моєму житті.
P. S. Аліна сказала, що їй дуже подобається її робота, тому запропонувала вільні стосунки. Наш секс не піддавався жодній оцінці, тож я погодився.
P. P. S. За декілька місяців вона знайшла собі якогось чувака й вийшла заміж. Ми більше не бачилися.
• 29 •
Колись давним-давно, дуже давно, я був у літньому таборі. Ще до того, як почали рости вуса. Я був геть малим і ніфіга не пам’ятаю, та це й неважливо. Авжеж, у моєму загоні було багато інших дітей. І ось, за понад 10 років опісля, одна з дівчат, які туди також їздили, вирішила зібрати актуальні контакти всіх, хто був у таборі, та спробувати організувати зустріч. Їй вдалося знайти чотирьох людей. Двоє з них були за кордоном, один — десь у горах, а останній — я.
Мені зателефонували. На зв’язку був дуже приємний і хитрий голос.
— Привіт, це Катя, Ми з тобою були в такому-то таборі, у такому-то році… бла-бла-бла.
— Ага, привіт, Катя, так, пам’ятаю.
— Я організовую зустріч… Ти де?
— У столиці.
— Прекрасно…
Згодом вона написала, що на зустрічі буде лише двоє людей.
Ну, і добре, я і так нічого не пам’ятав. І цю Катю теж. Але її голос працівниці сексу по телефону манив. Вона обрала для зустрічі якийсь бар. Це місце було з тих, де студенти за дешево напиваються й обригуються. «Цікавий вибір, бляха», — подумалося.
Я зайшов і побачив за різними столиками різних людей, мене цікавили самотні дівчата. Усі троє, яких я надибав поглядом, мені дуже не сподобалися. Я був без авто, тож вирішив, що бахну пива, трошки потеревеню й технічно зморожуся. «Просто пиво після роботи».
Я підійшов до тієї, що найбільше мене лякала.
— Привіт, ви Катя?
— Привіт, ні.
«Хух, це добре», — пролунала думка.
Наступний столик.
— Привіт, ви Катя?
— Ні, це не я.
«Пронесло», — ще одна думка.
Я підкрався до третього столика й уже хотів розтулити рота.
— Ау-у-у-у, я тут, — пролунало із протилежного темного кінця залу.
Я перепросив у дівчини за столиком і почимчикував туди, звідки мене кликали. Із кожним кроком мій настрій поліпшувався. Те, що я бачив, дуже мене тішило. Чисте, ясне, неймовірно привабливе молоде обличчя та маленькі карі оченята щасливо дивилися на мене крізь темряву закладу. Вона вийшла з-за стола, підбігла до мене кілька кроків й обійняла так, наче я її пропалий безвісти брат. Довге волосся пахло дорогою косметикою.