Я ніколи таким не цікавився, але для деяких хлопців це виявився чи не єдиний шанс піти з кимось на побачення. Таким був мій університетський друг, здається, окрім мене і своїх батьків, він узагалі ні з ким не спілкувався. Він дав мені гроші та попросив, щоби я виграв для нього лот. Я погодився. Утім, ця справа виявилася азартною, і доки я виконав прохання друга, то й сам зробив майже десять ставок. А потім іще, ще і ще. Деякі з них, під найгарнішими фото, хтось перебив (от суки), я входив у кураж і підвищував ставки. Так я виграв сім побачень.
Як виявилося, у чотирьох дівчат були хлопці / чоловіки. Вони брали участь винятково для благодійності, тож я не став навіть запрошувати їх на каву. Ще одна була не з нашого міста. Тож по факту я отримав два побачення. Перше — з Вікою, друге — з Олею.
Віка, здається, виклала на аукціон дуже давнє фото й на побачення прийшла дещо не схожа на себе. Ми коротко потринділи й попрощалися.
Від побачення з Олею я очікував того самого. Я їхав по неї на авто, тож здалеку бачив, до кого під’їжджаю, вона мене чекала на автобусній зупинці. Мені пощастило. Дівчина була такою ж милою, як і на фото, у міру сором’язливою і не нудною. Коли вона сіла в авто та зняла верхній одяг, я побачив, що вона доволі смаглява, хоч надворі вже була холодна пора.
— Схоже, тебе в дитинстві викрали цигани, — пожартував я.
— Ха-ха, ти не перший так кажеш. Я просто не помилася, — відповіла Оля.
Її примітивна відповідь на мій примітивний жарт дуже мені сподобалася.
— З тебе буде толк, — додав я.
Оля була маленькою і дуже тендітною, як принцеса з мультиків про Аладіна. Чесне слово, вона мала саме такий вигляд, тільки була живою, а не мультяшною. Оченята-вуглики дуже жваво тікали вбік, коли дівчина помічала на собі мій задумливий погляд. Уперше за дуже багато часу я майже не говорив. Ця юна принцеса мені подобалася. Вона знала п’ять іноземних мов, мала підвищену стипендію, гарно розмовляла й загалом створювала дуже хороше враження. На мить я задумався про серйозні стосунки. «Блін, а вона справді класна, треба бути обережним і не спішити», — склав собі швиденько план і почав тримати дистанцію.
На шляху додому я зупинився обабіч дороги, попросив її почекати, а сам вибіг у магазинчик по квіти.
— Я очікував, що до мене на побачення прийде Тамара Петрівна з 20-ї школи, тому прийшов без квітів. Але ти сподобалася мені більше, тримай, це тобі.
— Вау, дякую, це так кльово, мені дуже приємно.
У нас усе склалося. Я хотів бачитися з нею щодня, але вирішив, що краще деякий час потримати дистанцію, отож ми зустрічалися тільки на вихідних, а весь інший час я приділяв лише роботі та спорту — можливо, це була моя помилка.
Одного вечора мені зателефонувала Оля і, трохи плутаючи слова, запитала, де я.
— Удома.
— Ми з подругами святкуємо, бери друзів і приїжджай.
— Що святкуєте? З якими подругами? Де?
— Мене взяли! Ура-а-а-а! — на фоні почувся вереск.
— Де ти?
Вона назвала заклад. Я набрав свого друга і запропонував побухати з кількома п’яними дівчатами. Він не підвів.
Виявляється, Оля давним-давно подала якусь заявку на роботу в Канаді. Її талант поліглота там щедро оцінили та запропонували роботу з дуже високою зарплатнею. Я цьому не зрадів. Я хотів щось із нею побудувати. Виду, авжеж, подавати не можна було, тому я підтримав дівчат і теж почав заливатися. Коли ми приїхали, я заявив, що вино — туфта і треба пити шоти. Ніхто не заперечив.
За три години веселих розмов і підколів нас залишилося четверо. Дві дівчини та два хлопці. Я запропонував узяти ще пляшку чогось смачного й поїхати до мене грати в настолки. Рішення було прийнято більшістю голосів. В ігри ніхто не грав, ми просто добилися й усі четверо лягли на моє ліжко. Я ввімкнув музичний канал, ми розбилися на логічні пари і почали цілуватися. Друг стягнув ковдру і накрив себе й Оліну подругу з головою. Було дуже темно, й від алкоголю гуділо у вухах, отож за лічені хвилини ми не зважали на них, а вони — на нас.
Не контролюючи себе і не відриваючись від солодких уст Олі, я почав стягувати з неї спідницю, а потім і трусики, вона стягувала мою футболку. Я обернув її на спину та розсунув ноги, узяв своєю рукою за шию… Приглушене світло від телевізора підсвічувало миле мультяшне обличчя дівчини. Навіть п’яним я побачив в її очах страх.
— Не бійся, я тебе не задушу, — насмішкувато промовив я.
Вона щось проскиглила та спрямувала свій погляд униз, де мій член уже терся об її клітор. Поряд цілувалися наші друзі, але їм було байдуже.
Страх в очах Олі дуже збудив мене та мій п’яний розум. Я різко всунув у неї, а вона пискнула й укусила свій кулак. Я почав штовхати. Вона була приємно тугою, її маленькі груди стрибали вгору-вниз і привертали мою увагу. В Олі були дуже великі соски, я нахилився і почав їх покусувати, здається, трохи засильно, адже вона застогнала так, наче їй щось боліло, а не вона кайфувала.