— Якого хера такі гарні дівчата не знайдуть собі просто нормального мужика? — запитав мене друг.
— Та хер їх знає.
Я підійшов до маленької сцени й засунув їй у трусики двадцятку баксів. Це було забагато. У танці вона показувала такі фігури, що кожен відвідувач відчував себе трахнутим, ніхто не вдавав, що не дивиться чи говорить із друзями, усі тупо ВТИКАЛИ. Це було професійне шоу. Вона зняла ліфчик і кинула його в мене. Усі мужики дивилися в мій бік і заздрили.
Після танцю Жаклін підійшла до мене та запропонувала сходити на приват. Я попросив, щоби хтось із її подруг забрав мого друга теж на приват, бо тільки тоді піду я. Дівчина все організувала, і з чистим сумлінням я пішов у VIP-кімнату.
Посеред приміщення стояв великий диван. Я сів у куточку, демонстративно поклав руки на коліна й дивився, наче першокласник, на її еротичний танець. Дівчина зняла з себе всю білизну та випрямила наді мною ногу, стаючи у вертикальний шпагат. Її дірочка була в мене під носом, та я не ворухнувся.
— Ти не торкаєшся до мене, — сказала вона.
— На вході сказали не робити цього без дозволу, — чемно відповів я.
Це був жарт, якби я хотів це зробити, я не зважав би на зауваження. Я грав.
— А-ха-ха-ха, ти такий милий. Це вперше до мене тут не торкаються.
Вона відштовхнула одну мою ногу вбік, присіла й почала розстібати мої штани, авжеж, у мене стояв. Вона приспустила їх разом із трусами, наблизилася губами до члена й, ледь не торкаючись, почала його розглядати.
— Прикольний, мені подобається, — наче в мікрофон, говорила вона на відстані трьох міліметрів від мого паху, а мені здалося, ніби я на огляді в лікаря.
Дівчина розвернулася до мене своєю рельєфною і суперсексуальною спиною та повільно почала опускати свої сідниці-крапельки вниз. Мій член торкнувся до них.
— А вам хіба можна?
— Я трахаюся, з ким хочу й де хочу.
Я сказав би, що ввійшов у неї, але це було не зовсім так. Це вона зайшла на мене. Неглибоко, десь на четвертину члена.
— Мене звати Надя, я тобі подобаюся? — запитала вона.
— Звісно, Надя, ти хороша, — я збрехав, адже її тіло було бездоганним.
Вона продовжувала повільно та в ритм музики трахати мене на чверть шишечки. Мені було дуже добре.
— Слухай, нам не можна давати контакти, як я тебе можу знайти? Я тобі напишу.
Я назвав деякі зі своїх публічних робіт, через які мене можна було знайти.
— Добре, я напишу, гарного вечора. Тобі сподобалося? — вона ляснула по своїй попі, натякаючи на чай.
Я промовчав і дістав із кишені ще 20 доларів.
P. S. Надя писала мені щотижня із пропозицією поїхати в сауну з нею або з нею та її подругою. Я завжди відмовлявся.
P. P. S. Одного разу я запитав, чи можуть вони просто приїхати до мене, щоби потрахатися. «Так, авжеж. $ 400», — була її відповідь. Надя була талановитою дівчиною.
• 34 •
Останнім часом я дуже багато працював і майже ні з ким не знайомився. У мене зіпсувався сон, повністю збився режим, і взагалі, робота й гроші, які вона приносила, перестали дарувати відчуття розвитку й задоволення.
«Якщо щось не вдається — або починай спочатку, або щось змінюй, — казав колись мій гуртожитський друг, збираючись на дискотеку в чорних сандалях поверх чорних шкарпеток. «А що? Туфель у мене нема, а так ніхто не помітить, що я в босоніжках». Це був геній свого часу.
Я розгорнув мапу та список цікавих місць у нашій країні, де ще не встиг побувати. Накидав маршрут. Вийшло п’ять точок і 2 400 кілометрів по колу. У мене назрівала п’ятиденна мандрівка мотоциклом. Раптово в голові зародилася одна авантюрна ідея. Я знайшов кілька спільнот автостопників і каучсерферів та надіслав туди повідомлення: «Привіт, я такий-то і такий-то, вирушаю завтра на мотоциклі звідси й туди за таким маршрутом. Готовий узяти приємну попутницю, шолом є, екіпа є». Прикріпив кілька своїх фото з мотиком, мапу маршруту, опублікував і повернувся до приготування. Запакував намет, спальний мішок, надувний матрац, компресор, підтягнув і змастив ланцюг, перевірив тиск у колесах і зробив усі інші необхідні випробування. Це зайняло кілька годин, отож до компа повернувся вже під вечір.
На мене чекали п’ять повідомлень від різних дівчат. Усі були по-своєму гарні, але одна з них постаралася і розписала мені цілий план поїздки, власне бачення мандрівки, запропонувала кілька додаткових цікавих місць і скинула ще кілька своїх фоток та номер телефону. Овва, якщо хтось і хотів податися зі мною в мандрівку, то це вона. Я набрав номер. Мені відповів хитрий голос маленької злодюжки.
— Привіт, це Анастасія?
— Так, слухаю.