— Ти вмієш заводити машину накатом? — запитав я.
— Ага, ще чого.
Ми стояли на спуску, тож мені потрібен був лиш маленький поштовх.
— Давай спробуємо штовхнути, я трохи прокочуся вниз, потім увімкну передачу, й машина заведеться.
Дощ не припинявся, а здавалося, навіть посилився. Ґрунт розмок і перетворився на болото. Вийшовши надвір, ми зразу опинилися по щиколотки в багнюці. Це був треш і стидоба́. Ми взялися штовхати авто. Ярослава посковзнулася й упала в болото. Я засміявся, а потім закрив рота і поміг їй підвестися.
Ми спробували ще раз, машина покотилася, я на ходу заскочив, дочекався, поки вона розженеться, і включив високу передачу. Двигун покрякав і завівся, я перемкнув на першу й повернувся до Ярослави. Дівчина була вся в болоті й мокра від дощу. Жалюгідне видовище.
Я попросив вибачення і відвіз її додому. Яся була зла.
P. S. Відтоді я, коли зупиняюся надовго, щоразу перевіряю, чи ввімкнене запалення в авто.
• 42 •
З Аліною я познайомився в інтернеті. Це була висока та струнка блондинка з ненакачаними пухкими губками й неймовірно великими грудьми. Цицьки були гігантські, й дівчина вміло їх демонструвала. Вона була досвідчена та чітко знала, чого хоче: на першому побаченні розповіла, що збирає гроші на якийсь браслетик, на другому — отримала його від мене в подарунок, а на третє — «дала» мені. Усе, чого я хотів, — це трахнути її поміж великі буфера, а потім спустити їй у рот. Не знаю, як і чому, але коли після третього побачення вона залишалася у мене, то наш секс почався саме з цього сценарію. Я на мить задумався, що, мабуть, усі чоловіки, які опиняються поряд з Аліною, фантазують про це, тож дівчина вже знала, чого я хочу.
На перший погляд, Аліна була простою дівчиною, що навчалася на медичному й мешкала в гуртожитку. Та в той самий час вона без попередження починала смоктати мій член, коли я був за кермом, залазила навкарачки під стіл, коли я працював, і смоктала там або, коли я довго з кимось розмовляв телефоном, лежачи на ліжку, обхоплювала мій член руками і дрочила. Вона смоктала мені по кілька разів на день. А ще щодня розповідала про якісь штучки, на які збирає гроші. Авжеж, вона це все отримувала. Мені подобався її культ мого пеніса.
У мене почала зароджуватися думка, що Аліна — повія, адже саме так виглядало збоку. Вона не ставила зайвих питань, старанно та вправно робила мені добре, а я їй віддячував. Та мені було пофіг. Мені все подобалося. А якщо й повія, то в цьому була своя родзинка. Зрештою, вона просила не якісь дорогі речі, отож мені з цим жилося нормально.
Я сприймав нас не як пару, а як торговців на одному ринку, тож у певний момент перегнув палку. Коли ми вечеряли в ресторані на набережній, мені зателефонувала давня подруга та запропонувала погуляти, і я погодився, бо давно її не бачив. Ми з Аліною поїли, сіли в авто, і я повіз її у гуртожиток.
— Ми сьогодні не їдемо до тебе?
— Ні, я відвезу тебе в гуртожиток.
— Чому?
— У мене зустріч.
— З ким? — уперше поставила зайве питання Аліна.
— З давньою подругою, нічого серйозного.
— Таке несерйозне, що ти відвозиш мене в гуртожиток?
Я не знайшов відповіді, отож просто їхав мовчки. Виходячи, вона так гупнула дверима, що я подумки послав її на три букви й розізлився. За день ми помирилися, але схожі ситуації виникали знову та знову. Я добре ставився до Аліни, тож у неї, мабуть, почали виникати почуття до мене і вона ревнувала.
З її боку ці всі стосунки, мабуть, починалися десь так: «Я просто класно проведу час, нічого серйозного». А потім — хоп! — і щось пішло не за планом: з’явилися почуття.
Ми припинили спілкуватися після того, як я сказав, що не заїду по неї і щоби вона викликала собі таксі до мене. Мені було лінь. Аліна приїхала, з особливим ентузіазмом і старанням зробила горловий мінет, і ми абсолютно мовчки потрахалися. Ми не видали жодного звуку. Таке в мене було вперше. І це було химерно. О третій ночі вона замовила таксі і поїхала до себе.
P. S. Уранці вона написала мені номер карточки та вказала суму, яку я був винен їй за таксі.
• 43 •
Відтоді як я розібрався зі своїми фінансовими проблемами, мені майже ніколи не доводилося готувати собі їсти. Де б я не жив, поряд знаходив якийсь хороший заклад і снідав там. Обідав десь біля офісу або під час ділових зустрічей, а вечеряв із друзями у кафешках чи ресторанах, якщо ж залишався удома, то замовляв доставку. Мені подобався такий устрій мого життя, тож у багатьох закладах я був постійним клієнтом і знав барменів, офіціантів, а деколи, якщо вони дуже смачно готували, — і кухарів.